Загальна частина
екологічної і радіаційної безпеки (п. 3 Положення про Державну екологічну інспекцію1) та ін.2
Контрольні питання
1.Розкрийте поняття управління в галузі екології.
2.Назвіть заходи адміністративного впливу щодо покращення якості довкілля.
3.Які органи державної влади є суб’єктами державного управління в галузі екології?
4.Що є об’єктом державного екологічного управління?
5.У чому полягає сутність принципів державного екологічного управління?
6.Назвіть групи принципів державного управління в галузі екології.
7.Сформулюйте поняття «методи державного екологічного управління».
8.Охарактеризуйте основні методи державного екологічного управління.
9.Розкрийте зміст поняття «функції державного екологічного управління».
10.Дайте характеристику функціям державного управління в галузі екології.
11.Викладіть повноваження органів державного екологічного управління.
12.Розкрийте особливості реалізації державної екологічної політики.
1 Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 року № 770 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 24. – Ст. 1589.
2Рябець К.А. Реалізація державної екологічної політики – одне
зголовних завдань природоохоронних та природоресурсних державних органів управління // МЕНЕДЖМЕНТ: Збірник наукових праць. – Вип. 4. – К.: Міжгалузевий інститут управління МОН, 2005. – С. 160-161.
87
Екологічне право України
Розділ ІV. Екологічні права та обов’язки громадян
§1. Поняття та елементи еколого-правового статусу людини і громадянина.
§2. Види екологічних прав громадян.
§3. Гарантії реалізації екологічних прав людини і громадянина.
§4. Види екологічних обов’язків громадян.
§1. Поняття та елементи еколого-правового статусу людини і громадянина
Екологічні права і обов’язки людини та громадянина регла- ментованінормативно-правовимиактами.Їхширота,реальність, гарантованість виражають не тільки фактичний та юридичний статус особи у суспільстві, а й суть діючої в країні демократії.
Правовий статус – це юридично закріплене становище особи в державі та суспільстві. Є кілька видів правового статусу: 1) загальний, або конституційний, статус людини і громадянина; 2) спеціальний, або родовий, статус окремих категорій громадян; 3) індивідуальний статус, який характеризує стать, вік, сімейний стан тощо; 4) статус іноземців, осіб без громадянства, осіб з подвійним громадянством; 5) галузеві правові статуси1. Еколого-правовий статус людини та громадянина відноситься до останнього виду правового статусу, а саме галузевого.
Під еколого-правовим статусом людини і громадянина
необхідно розуміти загальні, основоположні засади, за допомогою яких у Конституції України та інших нормативно-правових актах визначаються екологічні права, свободи і обов’язки людини та громадянина, а також гарантії їх здійснення.
1 Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора Ю.М. Тодики, доктора юридичних наук, професора В.С. Журавського. – К.: Видавничій Дім «Ін Юре», 2002. – С. 118.
88
Загальна частина
Зміст еколого-правового статусу людини і громадянина включає в себе основні елементи (рис. 4.1).
Основні елементи еколого-правового статусу людини та громадянина
громадянство
загальна правоздатність
принципи еколого-правового статусу людини і громадянина
конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в галузі екології
гарантії екологічних прав людини та громадянина
відповідні правові норми
Рис. 4.1. Основні елементи еколого-правового статусу людини
та громадянина
Загальним для зазначених елементів є те, що норми, які їх утворюють, регулюють зв’язки і відносини між державою в цілому та її людьми і громадянами. Проте в той же час кожний елемент виконує власну роль в юридичному оформленні статусу людини і громадянина в суспільстві та державі.
Згідно зі ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Громадянство України – це стійкий, необмежений у просторі правовий зв’язок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України внаслідок чого особа і
89
Екологічне право України
держава набувають взаємних прав і обов’язків в обсязі, передбаченому Конституцією та законами України1.
Громадяни України утворюють її народ. Саме тому вони можуть реалізовувати право власності Українського народу на природні ресурси відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України. Але реалізувати дане право громадяни України мають змогу лише у передбаченому законом порядку. У галузі використання природних ресурсів діють деякі заборони щодо іноземних громадян та осіб без громадянства. Так, наприклад, вони не можуть мати у приватній власності землі сільськогосподарського призначення (ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України).
Загальна правоздатність – це принципова можливість особи мати будь-які права і обов’язки в тих чи інших галузях права2. У людини загальна правоздатність виникає з моменту її народження і припиняється зі смертю.
Принципи еколого-правового статусу людини і громадянина – це вихідні засади, на основі яких визначаються зміст і умови реалізації екологічних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
Основні принципи еколого-правового статусу людини і громадянина (рис. 4.2) закріплені Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», іншими національними нормативноправовими актами, а також Загальною декларацією прав людини (1948 р.), Європейською конвенцією про захист прав людини і основних свобод (1950 р.), Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права (1966 р.) тощо.
Конституційно-правовий статус людини і громадянина в галузі екології – це сукупність правових норм, що
1 Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 122.
2 Юридична енциклопедія. – Т. 5. – К.: Вид-во «Українська енциклопедія», 2003. – С. 46.
90
Загальна частина
містяться в Конституції України та визначають екологічні права, свободи та обов’язки людини і громадянина.
Права, свободи та обов’язки людини і громадянина є основоположною частиною чинної Конституції України. Вирішення в ній проблем прав людини характеризується принципово новими для України підходами. В Основному Законі права і свободи людини розглядаються не як даровані державою своїм громадянам, а як такі, що належать людині від народження, існують незалежно від діяльності держави та є невідчужуваними й непорушними. Правам людини мають відповідати зобов’язання держави. Саме права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Їх затвердження й забезпечення є головним обов’язком держави, вона відповідає за свою діяльність перед людиною (ст. 3 Конституції України)1.
Основні принципи еколого-правового статусу людини і громадянина
рівність у реалізації екологічних прав
невідчуженість та непорушність екологічних прав і свобод
гарантованість екологічних прав, свобод і обов’язків людини та громадянина
невичерпність конституційного переліку екологічних прав і свобод людини та громадянина
єдність екологічних прав людини та громадянина і їх обов’язків перед суспільством
Рис. 4.2. Основні принципи еколого-правового статусу людини
ігромадянина
1 Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 122.
91