- •Робочий зошит
- •2 Спосіб
- •Робота 2. Визначення "сили" борошна за розпливчастістю кульки тіста
- •Хід виконання
- •Показники якості борошна
- •Результати визначення якості борошна
- •Робота 3. Визначення кількості клейковини у пшеничному борошні Хід виконання
- •Робота 4. Визначення якості клейковини у пшеничному борошні Хід виконання
- •Робота 5. Визначення масової частки вологи в борошні Хід виконання
- •Робота 6. Визначення кислотності борошна Сутність методу полягає у титруванні гідроксидом натрію всіх кислореагуючих речовин борошна. Хід виконання:
- •Робота 7. Розрахунки витрат борошна у випадку використання його нестандартної вологості
- •Індивідуальні завдання
- •Хімічний склад зернових культур
- •Технологічна схема виробництва борошна
- •Питання до самопідготовки
- •Заняття 2. Дослідження технологічних властивостей крупів і макаронних виробів
- •Робота 1. Визначення водопоглинальної властивості крупів
- •Хід виконання
- •Водопоглинальна властивість крупів
- •Робота 2. Визначення розварюваності крупів Хід виконання
- •Коефіцієнт розварюваності крупів
- •Робота 3. Вивчення споживчих властивостей макаронних виробів
- •Хід виконання
- •Результати досліду:
- •Робота 4. Визначення кислотності макаронних виробів
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва крупів
- •Питання до самопідготовки
- •Заняття 3. Вивчення технології крупів та макаронних виробів
- •Питання для самоперевірки
- •Дата_______________ заняття 4. Вивчення технології крохмалю та крохмалопродуктів
- •Робота 1. Визначення органолептичних показників
- •Робота 2. Визначення фізико-хімічних показників
- •2.1. Визначення масової частки вологи
- •2.2. Визначення кислотності
- •2.3. Визначення кількості краплин
- •Результати аналізу якості крохмалю ___________
- •Робота 3. Дослідження виходу крохмалю з картоплі у залежності від ступеня подрібнення картоплі Хід виконання
- •Робота 4. Вивчення технології патоки та отримання патокового сиропу Отримання патокового сиропу з крохмалю
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва глюкози
- •Характеристика модифікованих крохмалів
- •Питання до самопідготовки:
- •Дата__________________________ заняття 5. Вивчення технології та визначення стійкості і бродильної активності хлібопекарських дріжджів
- •Робота 1. Визначення кислотності дріжджів
- •Хід виконання
- •Робота 2. Визначення підйомної сили дріжджів (експрес-метод)
- •Хід виконання
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва свіжих пресованих дріжджів
- •Питання для самопідготовки:
- •Дата_______________ заняття 6. Технологія хліба та хлібобулочних виробів
- •Робота 1. Визначення хлібопекарських властивостей борошна методом пробного випікання
- •Хід виконання
- •Робота 2. Визначення формостійкості хліба
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Принципова функціональна схема хлібопекарського виробництва
- •Заняття 7. Вивчення технології хліба та хлібобулочних виробів
- •Результати оцінки :
- •Робота 2. Визначення пористості хліба
- •Хід виконання
- •Робота 3. Визначення вологості м’якуша хліба Хід виконання
- •Робота 4. Визначення кислотності хліба прискореним методом
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва житньо-пшеничного подового хліба
- •Питання для самопідготовки:
Робота 3. Вивчення споживчих властивостей макаронних виробів
Споживчі властивості макаронних виробів - це тривалість варіння, збільшення їх в об'ємі і за масою та стан виробів після варіння.
Хід виконання
У казан налити близько 600 мл води і нагріти до кипіння. Паралельно зважити 50 г макаронних виробів і виміряти їх об'єм. Для цього в мірний циліндр на 500 мл налити 300 мл водопровідної води кімнатної температури і опустити туди наважку. Макарони повинні бути повністю у воді. Циліндр струшувати для видалення з нього бульбашок повітря. По підняттю рівня визначається об'єм взятих макаронних виробів (V1). Потім воду злити, а вироби перенести у киплячу воду і варити до готовності.
Тривалість варіння:
для трубчастих виробів діаметром від 5,5 мм - не більше 20 хв., діаметром до 5,5 мм - 15 хв.;
для локшини та фігурних виробів, а також вермішелі діаметром від 1,2 до 3 мм - не більше 15 хв.,
для вермішелі діаметром до 1,2 мм - не більше 10 хв.
Після закінчення варіння вироби перенести на сито, дати стекти воді, зважити і знову виміряти об'єм (V2) указаним вище способом.
Розрахувати коефіцієнт збільшення маси за формулою 2.2.
Маса макаронних виробів повинна збільшитися у 2,86 разів.
Коефіцієнт збільшення об'єму (К) розрахувати за формулою:
К = V2 /V1 |
(2.3) |
де V1 - об’єм макаронних виробів до варіння, г;
V2 - об’єм варених макаронних виробів, г.
Об’єм виробів повинен збільшитися не менше, ніж у 2 рази, вироби повинні добре зберігати форму, бути м'якими, еластичними, не злипатися; рідина - злегка мутною.
Результати досліду:
Вид виробів Ґатунок
Стан виробів після варіння
Зовнішній вигляд (форма)
Колір
Консистенція
Стан рідини
коефіцієнт збільшення маси
Коефіцієнт збільшення об'єму
Висновки про споживчі властивості виробу:
Робота 4. Визначення кислотності макаронних виробів
Кислотність виробів визначають за водяною бовтанкою і виражають її в градусах (кількість мл 1Н розчину лугу, яка йде на нейтралізацію кислих сполук у 100 г продукту). Кількість кислот, доступних титруванню, залежить від ступеня подрібнення продукту. Тому дослідний зразок необхідно ретельно подрібнювати і завжди однаково, щоб отримати порівняльні результати.
Методика визначення. Близько 25…30 г макаронних виробів подрібнюють у фарфоровій ступці та розмелюють на лабораторному млинку до повного проходу крізь сито діаметром 1 мм. Потім зразок просіюють через шовкове сито № 27. Залишок на ситі перемішують і відбирають із нього наважку масою 5 г. Наважку переносять у конічну колбу місткістю 150 см3, додають частинами 40 см3 дистильованої води, ретельно перемішують, додають 5 крапель фенолфталеїну і титрують 0,1 моль/дм3 (0,1Н) розчином лугу до рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хв.
Обробка результатів. Кислотність виробу (Х) в градусах визначають за формулою:
де: а – кількість витраченого на титрування 0,1Н лугу, см3;
к – поправка до титру 0,1Н лугу;
Р – наважка борошна, г.
Після виконання роботи з оцінки якості макаронних виробів зробити висновок про якість та ґатунок досліджуваного зразка виробів.