- •Робочий зошит
- •2 Спосіб
- •Робота 2. Визначення "сили" борошна за розпливчастістю кульки тіста
- •Хід виконання
- •Показники якості борошна
- •Результати визначення якості борошна
- •Робота 3. Визначення кількості клейковини у пшеничному борошні Хід виконання
- •Робота 4. Визначення якості клейковини у пшеничному борошні Хід виконання
- •Робота 5. Визначення масової частки вологи в борошні Хід виконання
- •Робота 6. Визначення кислотності борошна Сутність методу полягає у титруванні гідроксидом натрію всіх кислореагуючих речовин борошна. Хід виконання:
- •Робота 7. Розрахунки витрат борошна у випадку використання його нестандартної вологості
- •Індивідуальні завдання
- •Хімічний склад зернових культур
- •Технологічна схема виробництва борошна
- •Питання до самопідготовки
- •Заняття 2. Дослідження технологічних властивостей крупів і макаронних виробів
- •Робота 1. Визначення водопоглинальної властивості крупів
- •Хід виконання
- •Водопоглинальна властивість крупів
- •Робота 2. Визначення розварюваності крупів Хід виконання
- •Коефіцієнт розварюваності крупів
- •Робота 3. Вивчення споживчих властивостей макаронних виробів
- •Хід виконання
- •Результати досліду:
- •Робота 4. Визначення кислотності макаронних виробів
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва крупів
- •Питання до самопідготовки
- •Заняття 3. Вивчення технології крупів та макаронних виробів
- •Питання для самоперевірки
- •Дата_______________ заняття 4. Вивчення технології крохмалю та крохмалопродуктів
- •Робота 1. Визначення органолептичних показників
- •Робота 2. Визначення фізико-хімічних показників
- •2.1. Визначення масової частки вологи
- •2.2. Визначення кислотності
- •2.3. Визначення кількості краплин
- •Результати аналізу якості крохмалю ___________
- •Робота 3. Дослідження виходу крохмалю з картоплі у залежності від ступеня подрібнення картоплі Хід виконання
- •Робота 4. Вивчення технології патоки та отримання патокового сиропу Отримання патокового сиропу з крохмалю
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва глюкози
- •Характеристика модифікованих крохмалів
- •Питання до самопідготовки:
- •Дата__________________________ заняття 5. Вивчення технології та визначення стійкості і бродильної активності хлібопекарських дріжджів
- •Робота 1. Визначення кислотності дріжджів
- •Хід виконання
- •Робота 2. Визначення підйомної сили дріжджів (експрес-метод)
- •Хід виконання
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва свіжих пресованих дріжджів
- •Питання для самопідготовки:
- •Дата_______________ заняття 6. Технологія хліба та хлібобулочних виробів
- •Робота 1. Визначення хлібопекарських властивостей борошна методом пробного випікання
- •Хід виконання
- •Робота 2. Визначення формостійкості хліба
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Принципова функціональна схема хлібопекарського виробництва
- •Заняття 7. Вивчення технології хліба та хлібобулочних виробів
- •Результати оцінки :
- •Робота 2. Визначення пористості хліба
- •Хід виконання
- •Робота 3. Визначення вологості м’якуша хліба Хід виконання
- •Робота 4. Визначення кислотності хліба прискореним методом
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва житньо-пшеничного подового хліба
- •Питання для самопідготовки:
Результати оцінки :
Зовнішній вигляд
Симетричність
Колір скоринки
Стан поверхні
Стан м’якуша
Смак та хрускіт
Висновок:
Робота 2. Визначення пористості хліба
Під пористістю розуміється відношення об'єму пор м'якуша до загального об'єму хлібного м'якуша, яке виражається у %. Відбір проб для аналізу проводиться за ГОСТ 5667-65. Для визначення пористості користуються спеціальним пристроєм Журавльова.
Хід виконання
Із середини зразка хліба вирізати шматок шириною 7…8 см. З шматка м'якуша на відстані не менше 1 см від скоринок обертальним рухом вийняти циліндром пробу, (попередньо намазавши його гострий край олією). Заповнений м'якушем циліндр покласти на лоток так, щоб обідок щільно входив в прорізи, які є на лотку. Потім хлібний м'якуш виштовхнути з циліндра втулкою приблизно на 1 см і зрізати його біля краю циліндра гострим ножем. М'якуш, який залишився, виштовхнути втулкою до стінки лотка і також відрізати біля краю циліндра.
Для пшеничного хліба зробити 3 циліндричні виїмки; для житнього хліба і хліба з суміші житнього і пшеничного борошна - 4 виїмки об'ємом 27 см3 кожна.
Приготовлені виїмки зважити з похибкою не більше 0,05 г.
Пористість (Х) в % визначається за формулою:
|
(8.1) |
де V - загальний об'єм виїмок хліба, см3;
m - маса наважок, г;
- об’ємна маса пористої маси м'якуша, г/см3.
Об’ємна маса пористої маси ( ) - приймається для хлібобулочних виробів і хліба:
- житнього, житньо-пшеничного, пшенично-житнього і пшеничного з оббивного борошна |
- 1,21 |
- з суміші житнього обдирного і пшеничного борошна 2 ґатунку |
- 1,23 |
- з суміші пшеничного борошна 1 і 2 ґатунку |
- 1,28 |
- з суміші житнього сіяного борошна і пшеничного борошна 1 ґатунку |
- 1,22 |
- з пшеничного борошна 2 ґатунку |
- 1,26 |
- з пшеничного борошна вищого і 1 ґатунку |
- 1,31 |
- з пшеничного борошна з високим вмістом висівок |
- 1,23 |
Пористість для житнього хліба з оббивного борошна повинна бути не менше 42%, для пшеничного – не менше 55-70%.
Обчислення проводити з точністю до 1%.
Обчислення:
Висновок:
Робота 3. Визначення вологості м’якуша хліба Хід виконання
Хліб розрізають, відрізають шматок товщиною 3...5 см, відокремлюють скоринку разом з м’якушем товщиною 1 см, видаляють наповнювачі і оздоблювальні продукти (родзинки, повидло та ін., окрім маку). Маса проби повинна бути не менше 20 г. Пробу швидко подрібнюють, перемішують, зважують у підготовлені бюкси з кришками 2 наважки по 5 г кожна, з похибкою не більше 0,05 г. Наважки у відкритих бюксах з підкладеними під них кришками ставлять у сушильну шафу і висушують при температурі 130 °С протягом 45 хвилин.
Після висушування бюкси виймають із сушильної шафи, закривають кришками і охолоджують в ексикаторі не менше 20 хвилин. Після охолодження наважки зважують.
Вологість хліба (W) у % визначають за формулою:
|
(8.2) |
де: m1 – маса бюкси з наважкою до висушування, г;
m2 – маса бюкси з наважкою після висушування, г;
m – маса наважки виробу, г.
За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох визначень. Обчислення проводять з точністю до 0,5 %.
Розрахунки:
Висновки: