- •Робочий зошит
- •2 Спосіб
- •Робота 2. Визначення "сили" борошна за розпливчастістю кульки тіста
- •Хід виконання
- •Показники якості борошна
- •Результати визначення якості борошна
- •Робота 3. Визначення кількості клейковини у пшеничному борошні Хід виконання
- •Робота 4. Визначення якості клейковини у пшеничному борошні Хід виконання
- •Робота 5. Визначення масової частки вологи в борошні Хід виконання
- •Робота 6. Визначення кислотності борошна Сутність методу полягає у титруванні гідроксидом натрію всіх кислореагуючих речовин борошна. Хід виконання:
- •Робота 7. Розрахунки витрат борошна у випадку використання його нестандартної вологості
- •Індивідуальні завдання
- •Хімічний склад зернових культур
- •Технологічна схема виробництва борошна
- •Питання до самопідготовки
- •Заняття 2. Дослідження технологічних властивостей крупів і макаронних виробів
- •Робота 1. Визначення водопоглинальної властивості крупів
- •Хід виконання
- •Водопоглинальна властивість крупів
- •Робота 2. Визначення розварюваності крупів Хід виконання
- •Коефіцієнт розварюваності крупів
- •Робота 3. Вивчення споживчих властивостей макаронних виробів
- •Хід виконання
- •Результати досліду:
- •Робота 4. Визначення кислотності макаронних виробів
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва крупів
- •Питання до самопідготовки
- •Заняття 3. Вивчення технології крупів та макаронних виробів
- •Питання для самоперевірки
- •Дата_______________ заняття 4. Вивчення технології крохмалю та крохмалопродуктів
- •Робота 1. Визначення органолептичних показників
- •Робота 2. Визначення фізико-хімічних показників
- •2.1. Визначення масової частки вологи
- •2.2. Визначення кислотності
- •2.3. Визначення кількості краплин
- •Результати аналізу якості крохмалю ___________
- •Робота 3. Дослідження виходу крохмалю з картоплі у залежності від ступеня подрібнення картоплі Хід виконання
- •Робота 4. Вивчення технології патоки та отримання патокового сиропу Отримання патокового сиропу з крохмалю
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва глюкози
- •Характеристика модифікованих крохмалів
- •Питання до самопідготовки:
- •Дата__________________________ заняття 5. Вивчення технології та визначення стійкості і бродильної активності хлібопекарських дріжджів
- •Робота 1. Визначення кислотності дріжджів
- •Хід виконання
- •Робота 2. Визначення підйомної сили дріжджів (експрес-метод)
- •Хід виконання
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва свіжих пресованих дріжджів
- •Питання для самопідготовки:
- •Дата_______________ заняття 6. Технологія хліба та хлібобулочних виробів
- •Робота 1. Визначення хлібопекарських властивостей борошна методом пробного випікання
- •Хід виконання
- •Робота 2. Визначення формостійкості хліба
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Принципова функціональна схема хлібопекарського виробництва
- •Заняття 7. Вивчення технології хліба та хлібобулочних виробів
- •Результати оцінки :
- •Робота 2. Визначення пористості хліба
- •Хід виконання
- •Робота 3. Визначення вологості м’якуша хліба Хід виконання
- •Робота 4. Визначення кислотності хліба прискореним методом
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва житньо-пшеничного подового хліба
- •Питання для самопідготовки:
2.3. Визначення кількості краплин
Краплини – це темні включення, які видно неозброєним оком на вирівняній поверхні крохмалю. Наявність їх свідчить про забруднення крохмалю у процесі виробництва або при перевезенні та зберіганні. Вміст краплин є характеристикою сорту крохмалю: чим більше краплин, тим нижчий сорт крохмалю.
Суть методу полягає у підрахунку кількості краплин на 1 дм2 поверхні крохмалю.
Наважку крохмалю (50 г) ретельно перемішують і насипають на аркуш паперу або скло. На поверхню крохмалю кладуть скляну пластинку, на якій нанесені контури прямокутника розміром 5×2 см, тобто площею 0,1 дм2 з розподілом на клітинки 1×1 см. Крохмаль злегка причавлюють склом і підраховують краплини на всій обкресленій площі. Потім крохмаль перемішують і повторюють підрахунок краплин не менше 5 разів. Із отриманих результатів розраховують середнє арифметичне і, збільшуючи його в 10 разів, отримують кількість краплин на 1 дм2.
Результати визначення якості крохмалю записати у таблицю 4.1.
Таблиця 4.1
Результати аналізу якості крохмалю ___________
(назва зразка)
Найменування показників якості |
Характеристика зразка |
Відповідність стандарту |
|
|
|
|
|
|
Зробити висновок про якість крохмалю.
У висновку необхідно вказати, якому сорту відповідає даний зразок. Якщо не відповідає вимогам стандарту, то вказати, за якими показниками і що робити з такою продукцією.
Робота 3. Дослідження виходу крохмалю з картоплі у залежності від ступеня подрібнення картоплі Хід виконання
Картоплю (0,5 кг) подрібнити на тертушці з трьома розмірами отворів (три варіанти за вказівкою викладача). Подрібнену масу залити холодною водою в 10—ти кратній кількості і промити на густому ситі, збираючи промивні води у посуд великого об'єму. На ситі залишаються картопляні вичавки, в промивних водах - крохмальні зерна. Крохмаль залишається на дні збірної ємності. Після відстоювання воду злити, влити нову порцію холодної води, крохмаль збовтати і знову дати йому осісти, процідити крізь марлю. Таким чином промивати крохмаль декілька разів, доки він не стане білим. Залишки води видалити, розкладаючи отриманий крохмаль на фільтрувальному папері, складеному в декілька шарів. Після такого обробляння одержується сирий крохмаль з вологістю приблизно 50%. Його зважити і визначити вихід сирого крохмалю у відсотках до маси взятої картоплі за формулою:
Х = а ∙ 100 / А |
(4.3) |
де а - маса отриманого крохмалю, кг;
А - маса взятої картоплі, кг
Результати досліджень:
Висновок про вихід крохмалю у залежності від ступеню подрібнення картоплі
Робота 4. Вивчення технології патоки та отримання патокового сиропу Отримання патокового сиропу з крохмалю
Патоковий сироп - вихідний продукт для уварювання в патоку. Для його отримання, необхідно провести кислотний гідроліз крохмалю, а потім нейтралізацію гідролізату.
Для цього зважити 10 г крохмалю з точністю до 0,1 г у фарфоровій чашці і розмішати його скляною паличкою з 30 см3 водопровідної води, відміреної мірним циліндром. У конічну колбу на 200-250 см3 налити 50 см3 води і 1 см3 концентрованої сірчаної кислоти (густиною 1,84), поставити колбу на кип'ячу водяну баню. Коли розчин нагріється до 80-85 ºС, влити крохмальну суміш і безперервно помішувати для рівномірної клейстеризації крохмалю. Залишок крохмалю в чашці змити 20 см3 води і також вилити у колбу. Не виймаючи з бані, колбу закрити корком із зворотним холодильником.
Для здійснення контролю за оцукрюванням наповнити 10 пробірок на 2/3 об'єму водою, додати у кожну 1-2 краплі 3%-го розчину йоду. У процесі проведення гідролізу через кожні 15 хв. відбирати проби скляною паличкою і вносити їх послідовно у приготовлені пробірки. Спостерігати за зміною кольору у пробірках. Коли колір в останній пробірці не буде мінятися після внесення сиропу, провести нейтралізацію гідролізату з метою припинення оцукрювання і переведення шкідливих мінеральних кислот у нейтральні солі.
Реакція нейтралізації сірчаної кислоти проходить за таким рівнянням:
Н2SО4 +СаСО3 = СаSО4 + СО2 + Н2О
Наприклад, згідно з рівнянням на нейтралізацію 98 г Н2SО4 потрібно 100 г СаСО3, а нами взято для проведення оцукрювання 1,84г Н2SО4. Отже, теоретично для повної нейтралізації кислоти необхідно добавити 1,87 г СаСО3 [ 1,84 х 100 / 98 ].
Практично при роботі з картопляним крохмалем СаСО3 беруть на 28% більше розрахованої кількості. Таким чином, на нейтралізацію сиропу необхідно взяти 2,34 г СаСО3. Для цього наважку СаСО3 розмішують з гідролізатом. Контроль за нейтралізацією ведуть по активній кислотності за допомогою рН-метра або індикаторного лакмусового паперу. Оптимальне значення рН, до якого повинні бути нейтралізовані сиропи, дорівнює 4,5-4,6.
Результати записати за формою:
Форма запису
№ проби |
Колір нейтралізації |
Висновок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|