- •Робочий зошит
- •2 Спосіб
- •Робота 2. Визначення "сили" борошна за розпливчастістю кульки тіста
- •Хід виконання
- •Показники якості борошна
- •Результати визначення якості борошна
- •Робота 3. Визначення кількості клейковини у пшеничному борошні Хід виконання
- •Робота 4. Визначення якості клейковини у пшеничному борошні Хід виконання
- •Робота 5. Визначення масової частки вологи в борошні Хід виконання
- •Робота 6. Визначення кислотності борошна Сутність методу полягає у титруванні гідроксидом натрію всіх кислореагуючих речовин борошна. Хід виконання:
- •Робота 7. Розрахунки витрат борошна у випадку використання його нестандартної вологості
- •Індивідуальні завдання
- •Хімічний склад зернових культур
- •Технологічна схема виробництва борошна
- •Питання до самопідготовки
- •Заняття 2. Дослідження технологічних властивостей крупів і макаронних виробів
- •Робота 1. Визначення водопоглинальної властивості крупів
- •Хід виконання
- •Водопоглинальна властивість крупів
- •Робота 2. Визначення розварюваності крупів Хід виконання
- •Коефіцієнт розварюваності крупів
- •Робота 3. Вивчення споживчих властивостей макаронних виробів
- •Хід виконання
- •Результати досліду:
- •Робота 4. Визначення кислотності макаронних виробів
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва крупів
- •Питання до самопідготовки
- •Заняття 3. Вивчення технології крупів та макаронних виробів
- •Питання для самоперевірки
- •Дата_______________ заняття 4. Вивчення технології крохмалю та крохмалопродуктів
- •Робота 1. Визначення органолептичних показників
- •Робота 2. Визначення фізико-хімічних показників
- •2.1. Визначення масової частки вологи
- •2.2. Визначення кислотності
- •2.3. Визначення кількості краплин
- •Результати аналізу якості крохмалю ___________
- •Робота 3. Дослідження виходу крохмалю з картоплі у залежності від ступеня подрібнення картоплі Хід виконання
- •Робота 4. Вивчення технології патоки та отримання патокового сиропу Отримання патокового сиропу з крохмалю
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва глюкози
- •Характеристика модифікованих крохмалів
- •Питання до самопідготовки:
- •Дата__________________________ заняття 5. Вивчення технології та визначення стійкості і бродильної активності хлібопекарських дріжджів
- •Робота 1. Визначення кислотності дріжджів
- •Хід виконання
- •Робота 2. Визначення підйомної сили дріжджів (експрес-метод)
- •Хід виконання
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва свіжих пресованих дріжджів
- •Питання для самопідготовки:
- •Дата_______________ заняття 6. Технологія хліба та хлібобулочних виробів
- •Робота 1. Визначення хлібопекарських властивостей борошна методом пробного випікання
- •Хід виконання
- •Робота 2. Визначення формостійкості хліба
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Принципова функціональна схема хлібопекарського виробництва
- •Заняття 7. Вивчення технології хліба та хлібобулочних виробів
- •Результати оцінки :
- •Робота 2. Визначення пористості хліба
- •Хід виконання
- •Робота 3. Визначення вологості м’якуша хліба Хід виконання
- •Робота 4. Визначення кислотності хліба прискореним методом
- •Хід виконання
- •Індивідуальні завдання
- •Технологічна схема виробництва житньо-пшеничного подового хліба
- •Питання для самопідготовки:
Робота 5. Визначення масової частки вологи в борошні Хід виконання
Із газетного паперу зробити одношарові пакети розміром 150х150 мм, скласти їх по діагоналі та загнути кути і краї приблизно на 15 мм.
Готові пакети висушити у приладі Чижової протягом 3 хв. при температурі 155…160 ºС. Після чого пакети охолодити та зберігати в ексикаторі.
Підготовлений пакет зважити з точністю до 0,01 г, в нього відважити 5 г борошна з точністю до 0,01 г. Борошно розподілити рівномірно по всій поверхні пакету. Пакет з наважкою закрити, покласти у прилад Чижової з температурою 155…160 ºС та витримувати 5 хвилин. Одночасно можна висушувати два пакети.
Пакети з висушеним борошном охолодити в ексикаторі протягом 3…5 хв. і зважити. Вміст вологи розрахувати за формулою:
W = 100 · (a - б)/5, % |
(1.2) |
де а – маса пакета з наважкою до висушування, г; б – маса пакета з наважкою після висушування, г; 5 – маса борошна, г.
Розходження між паралельними визначеннями не повинно перебільшувати 0,2%. За кінцевий результат приймати середнє арифметичне із двох паралельних визначень.
Результати оформити у вигляді таблиці:
Показники |
Досліди |
|
1 |
2 |
|
Маса пакета з борошном до висушування, ᴦ |
а1= |
а2= |
Маса пакета з борошном після висушування, ᴦ |
б1= |
б2= |
Вологість проби, % |
W = |
W = |
Різниця вологості для двох паралельних проб, % |
|
|
Визначена вологість (як середньоарифметичного), % |
|
Висновки:
Робота 6. Визначення кислотності борошна Сутність методу полягає у титруванні гідроксидом натрію всіх кислореагуючих речовин борошна. Хід виконання:
Взяти наважку борошна масою 5 г, висипати в суху конічну колбу, долити 50 см3 дистильованої води і приготувати бовтанку, струшуючи колбу, до зникнення грудочок. До отриманої бовтанки додати 3 краплі 3%-го розчину фенолфталеїну, збовтати її і титрувати 0,1Н розчином гідроксиду натрію. Титрування ведеться краплями, рівномірно, з уповільненням у кінці реакції при постійному збовтуванні до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 30 сек. Дослід повторити двічі. Кислотність кожної наважки борошна (Х) у градусах кислотності визначають об’ємом 1Н розчину гідроксиду натрію, необхідного для нейтралізації кислот в 100 г продукту, і розраховують за формулою:
Х = ( V * 100) / (m * 10 ) або X = V * 2, |
(1.3) |
де V - об’єм 0,1Н розчину гідроксиду натрію, що витрачено на титрування, см3;
m - маса наважки продукту, г;
1/10 – коефіцієнт перерахунку 0,1 Н розчину лугу на 1Н
Розбіжність між двома паралельними дослідами не повинна перевищувати 0,5º кислотності.
Результати розрахунків:
Висновки:
Робота 7. Розрахунки витрат борошна у випадку використання його нестандартної вологості
Стандартна вологість борошна становить 15 %. У разі використання борошна з вологістю, нижчою за 15 %, витрати його зменшуються в розмірі 1% на кожний відсоток зниження вологості борошна, а кількість рідини (води, молока, сироватки) збільшується на цю ж величну, і навпаки, в разі використання борошна з вологістю, більшою за 15 %, витрати її відповідно збільшуються, а кількість рідини, що передбачена рецептурою, зменшується на цю ж величину.
Приклад 1. Для виробництва партії хліба витрачається за рецептурою 58 кг борошна стандартної вологості. Якщо надійшло борошно вологістю 17%, тобто на 2% більшою за стандартну, то для виробництва хліба необхідно взяти борошна на 2% більше, ніж за рецептурою:
+ 58 · 2/100 = 59,16 кг
Приклад 2. Якщо надійшло борошно вологістю 12,5%, тобто на 2,5% меншою за стандартну, то для виробництва партії хліба необхідно взяти борошна на 2,5% менше, ніж за рецептурою:
58 – 58 · 2,5 / 100 = 56,55 кг