9.5. Забруднення або псування земель

Земельний кодекс України встановлює обов'язки влас­ників землі і землекористувачів:

а) зберігати і підвищувати родючість грунтів, а також поліпшувати корисні властивості землі;

б) захищати землі від водної та вітрової ерозії, підтоп­лення, заболочування, висушування, забруднення відхода­ми виробництва, хімічними чи радіоактивними речовинами іншими відходами;

в) захищати землі від заростання чагарниками і дрібно­ліссям;

г) проводити рекультивацію порушених земель (ст. 84 Земельного кодексу України).

Забруднення чи псування земель речовинами, відходами або іншими матеріалами, шкідливими для здоров'я людей або довкілля внаслідок порушення вимог Земельного кодек­су України утворює склад злочину, якщо таке порушення створило небезпеку для життя чи здоров'я людей або для довкілля (ч. 1 ст. 239 КК).

Діяння визнається вчиненим при обтяжуючих обстави­нах, якщо псування чи забруднення землі спричинило заги­бель чи масове захворювання людей або інші тяжкі наслідки (велику матеріальну шкоду тощо) і кваліфікується за ч. 2 СТ.239КК.

Забруднення або псування земель може бути умисним

з метою помсти власникові землі тощо) або необережним.

Відповідальними за забруднення чи псування земель є всі власники землі і землекористувачі, які досягли шістнад­цяти років.

Карасться забруднення або псування земель:

за ч. 1 ст. 239 КК - штрафом до двохсот неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

за ч. 2 ст. 239 КК - обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

9.6. Порушення правил охорони надр

Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля, її надра, ат­мосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які зна ходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економіч­ної зони є об'єктами права власності українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Діяння, передбачене ст. 240 КК, є порушенням цієї кон­ституційної норми. Видобування корисних копалин (нафти, вугілля, газу, металевих руд тощо) може здійснюватися лише на підставі закону. Юридичним актом, що дає право на видобування корисних копалин, є акт на гірське відве­дення. В акті визначаються: вид корисної копалини, місце, розміри, терміни та інші умови видобування.

Незаконним визнається видобування корисних копалин без відповідного дозволу.

Обтяжуючими відповідальність ознаками злочину є:

а) вчинення діяння на території природно заповідного фонду; б) вчинення діяння повторно; в) спричинення заги­белі людей або їх масове захворювання; г) настання інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 240 КК).

Порушення правил охорони надр чи незаконне видобу­вання корисних копалин може бути вчинено умисно і нео­бережно.

Відповідальність за порушення правил охорони надр, а також незаконне видобування корисних копалин, крім за-гальнопоширених, настає з шістнадцяти років.

Карається порушення правил охорони надр:

за ч. 1 ст. 240 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років;

за ч. 2 ст. 240 КК - обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування.