6.3.2. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень, що передаються засобами зв'язку

Статтею 31 Конституції України кожному громадянину гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способа­ми одержати інформацію неможливо.

Стаття 163 КК України передбачає кримінальну відпові­дальність за порушення цього конституційного права гро­мадянина.

Об'єктивну сторону злочину утворює одне з можливих діянь: а) ознайомлення зі змістом чужого листа, телеграми, бандеролі тощо проти волі його адресанта: б) підслухову­вання телефонних розмов чи комп'ютерних інформаційних повідомлень.

Частина 2 ст. 163 КК передбачає відповідальність за по­рушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграф­ної чи іншої кореспонденції щодо державних чи громадсь­ких діячів, чи вчинена посадовою особою або з використан­ням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації.

Суб'єктивно цей злочин вчинюється умисно, його моти­ви можуть бути різними.

Відповідальними за злочини, передбачені ст. 163 КК, є всі осудні особи, яким на момент вчинення злочину випов­нилося шістнадцять років.

Карається порушення таємниці листування за ч. 1 ст. 163 КК - штрафом у розмірі від п'ятдесяти до ста не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправ­ними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, а за ч. 2 ст. 163 КК - позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

6.3.3. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

Статтею 80 Кодексу про шлюб і сім'ю (КШС) на батьків покладається обов'язок утримувати неповнолітніх дітей. Невиконання цих обов'язків і ухилення від сплати кош­тів (аліментів) на утримання дітей утворює об'єктивну сто­рону цього злочину. Способи ухилення від відповідальності значення не мають. Злісним називається ухилення, коли воно вчинюється після рішення суду або постанови судді про сплату коштів (аліментів).

Кваліфікованим визнається ухилення від сплати алімен­тів яке було вчинене особою, раніше судимою за таке ді­яння. (ч. 2 ст. 164 КК).

Ухилення від сплати аліментів - злочин умисний. Від­повідальними за ухилення від сплати аліментів є кровні батьки, особи, визнані батьками дитини, які не перебува­ють у шлюбі з матір'ю дитини, встановлені батьками су­дом, а також усиновителі.

Потерпілими визнаються неповнолітні (до 18-річного віку) діти, а також діти, визнані інвалідами І чи II групи.

Карається ухилення від сплати аліментів за ч. 1 ст. 164 КК - виправними роботами на строк до одного року або об­меженням волі на такий самий строк, а за ч. 2 ст. 164 КК -виправними роботами на строк до двох років, або обме­женням волі на строк до трьох років.

6.3.4. Ухилення віл, сплати коштів на утримання непрацездатних батьків

Згідно зі ст. 81 КШС повнолітні працездатні діти зо­бов'язані утримувати своїх непрацездатних батьків.

Злісне невиконання рішення суду про сплату коштів на утримання батьків утворює об'єктивну сторону цього зло­чину. Потерпілими визнаються батьки (крім тих, які злісно ухилялися від сплати аліментів на цих дітей), які досягли пенсійного віку, а також інваліди І і II групи, які потребу­ють матеріальної допомоги.

Кваліфікованим визнається ухилення від сплати коштів на утримання батьків, вчинене особою, раніше судимою (у межах строків судимості, передбачених ст. 89 КК) за та­кий самий злочин (ч. 2 ст. 165 КК).

Відповідальними за ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків є кровні діти, а також Діти, що були усиновлені потерпілими.

Карається ухилення від сплати коштів на утримування непрацездатних батьків за ч. 1 ст. 165 КК виправними ро­ботами на строк до одного року або штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних доходів громадян, а за ч. 2 ст. 165 КК -виправними роботами на строк до двох років або обмежен­ням волі на такий самий строк.