12.11. Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден

При зіткненні суден на морі їх капітани зобов'язані пові­домити один одному назву свого судна, порт приписки свого судна, а також місця свого відправлення та призначення.

Невиконання цього обов'язку, за наявності можливості його виконати, утворює об'єктивну сторону складу злочину.

Відповідальності за діяння, передбачене ст. 286 КК України, підлягає лише каштан судна чи особа, яка викону­вала його обов'язки.

Карається неповідомлення капітаном назви свого судна:

- штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

12.12. Порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дорожній рух в Україні регулюється Законом від ЗО червня 1993 р. «Про дорожній рух» (Відомості Верхов­ної Ради України.- 1993- № 31.- Ст.338) та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Мшіетрів України від 31 грудня 1993 р. № 1094, які введені п пію з 1 травня 1994 р. (Правила дорожнього руху У країни. -Вінниця, 1994).

Об'єктивна сторона злочину полягає в: а) порушенні правил безпеки руху чи експлуатації транспорту, тобто в порушенні конкретного правила, передбаченого конкрет­ним пунктом правил; 6) настанні суспільне небезпечних наслідків - заподіяння смерті чи тілесних ушкоджень учас­никам дорожнього руху і в) причинному зв'язку між пору­шенням правил безпеки руху чи експлуатації транспорту та насталими наслідками.

Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК настає лише в разі наявності сукупності в діях особи всіх цих ознак. Якщо у заподіянні потерпшому смерті чи тілесних ушко­джень є вина чи груба необережність потерпілого, то водій транспортного засобу звільняється від кримінальної відпо­відальності лише у тих випадках, коли він порушення пра­вил безпеки руху не припустився.

Порушення правил безпеки руху вчинюється необережно. У разі умисного заподіяння потерпілому смерті чи тілесних ушкоджень, коли транспортний засіб був знаряддям вчинен­ня злочину, відповідальність настає за злочини проти особи (ст. 115 КК України або ст. 121 чи 122 КК України).

Відповідальність за порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту настає з шістнадцяти років неза­лежно від наявності у водія посвідчення на право керуван­ня і належності транспортного засобу.

Транспортні засоби, згідно з приміткою до ст. 286 КК України - це всі види автомобілів, тракторів та інших са­мохідних машин, трамваї і тролейбуси, а також інші меха­нічні транспортні засоби. Порушення правил безпеки руху при керуванні тракторами та іншими механічними транс­портними засобами підпадає під ознаки ст. 286 КК України У всіх випадках, якщо такий засіб використовувався при виконанні транспортних робіт*.(Докладніше див.: Коржанський М. Й.. Мисливий В. А. Квалі­фікація автотранспортних злочинів.- К., 1996.)

Карається порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транс­портними засобами:

за ч. 1 ст. 286 КК - штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавлен­ням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого:

за ч. 2 ст. 286 КК - позбавленням волі на строк від трьох <!

до восьми років з позбавленням права керувати транспорт­ними засобами на строк до трьох років або без такого;

за ч. З ст. 286 КК - позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транс­портними засобами на строк до трьох років.