4.3. Захоплення заручників

Діяння, передбачене ст. 147 КК, посягає на особисту свободу і безпеку осіб, що стали заручниками.

Об'єктивну сторону цього злочину утворюють: а) захо­плення і б) тримання особи як заручника.

Захоплення - це всі способи поневолення особи з по­явленням свободи, можливості пересування, діяти за своїм розсудом і потребами.

Тримання - це позбавлення волі. Обов'язковою озна­кою захоплення заручників є погроза їх вбивства, заподіян-^ня їм тілесних ушкоджень з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи чи тупи осіб вчинити або утриматися від вчинення якої-небудь Дії як умови звільнення заручника.

Частина 2 ст. 147 КК передбачає підвищену відпові­дальність за захоплення заручниками неповнолітнього або вчинене організованою групою або якщо злочинні дії були поєднані з погрозою знищення людей або якщо такі діяння спричинили потерпілим тяжкі наслідки, тобто із заподіян­ням потерпілому середньої тяжкості чи тяжкого тілесного

ушкодження.

Відповідальність за захоплення заручників настає з чо­тирнадцяти років.

Карається захоплення заручників за ч. 1 ст. 147 КК -позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років; за ч. 2 ст. 147 КК - позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

4.4. Підміна дитини

Стаття 148 КК передбачає відповідальність за підміну чужої дитини, якщо підміна була вчинена з корисливих чи

інших особистих мотивів.

Потерпілою (чужою дитиною) визнається малолітня особа, якій не виповнилося ще чотирнадцяти років. Викра­дення дітей старше чотирнадцяти років тягне за собою від­повідальність за ст. 146 КК України.

Склад злочину утворює підміна чужої дитини. Викраден­ня своєї дитини (батьком чи матір'ю) від будь-кого, з будь-якої установи чи організації складу злочину не утворює.

Підміна чужої дитини вчинюється лише умисно. Необе­режна, внаслідок помилки, підміна дитини (наприклад, у пологовому будинку) складу злочину не утворює.

Відповідальність за викрадення чужої дитини чи підміну чужої дитини настає з шістнадцяти років.

Карається підміна чужої дитини обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до п'яти років.

4.5. Торгівля людьми або іншїґнезаконна угода щодо передачі людини

Статтею 33 Конституції України гарантується кожній особі свобода пересування, вільний вибір місця проживан­ня, право вільно залишати територію України та право у будь-який час повертатися в Україну.

Стаття 149 КК передбачає відповідальність за грубе

попушення цих конституційних прав у вигляді продажу чи іншої сплатної передачі особи або вчинення іншої незакон­ної угоди для переміщення потерпілого за його згодою чи без через державний кордон України з метою подальшого продажу для сексуальної експлуатації чи використання у порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, боргову ка-5алу, усиновлення (удочеріння) з комерційною метою, або використання у збройних конфліктах чи для експлуатації її праці.

Торгівля людьми у багатьох випадках утворює сукуп­ність злочинів:

а) якщо це діяння було поєднане із заподіянням потерпі­лому тілесних ушкоджень, то діяння кваліфікується за су­купністю статей - 121, 122,125,126 і ст. 149 КК;

б) якщо діяння, передбачене ч. 1 ст. 149 КК, було вчине­не з незаконним переміщенням потерпілого через держав­ний кордон України, то скоєне кваліфікується за сукупніс­тю статей 341 і ч. 1 ст. 149 КК;

в) продаж людини з метою її подальшої сексуальної ек­сплуатації кваліфікується за сукупністю статей 152 і ч. 1 'ст. 149 КК; а з метою використання її у порнобізнесі - за сукупністю статей 303 і ч. 1 ст. 149 КК.

Продаж кількох осіб, або продаж людей, вчинений по­вторно, чи продаж неповнолітньої особи або посадовою особою, від якої потерпілий був у матеріальній залежності кваліфікується за ч. 2 ст. 149 КК. Якщо неповнолітня особа була при цьому втягнена у порнобізнес, у злочинну діяль­ність чи використовувалась для сексуальної її експлуатації, то скоєне кваліфікується за сукупністю ч. 2 ст. 149 КК і статей 152, 304 чи ст. 303 КК.

Продаж людини організованою групою, або поєднані дії, з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповер­нення дітей в Україну чи з метою насильницького вилучен­ня у потерпілого органів чи тканин для трансплантації або насильницького донорства чи заподіяння цим тяжких на­слідків (великої шкоди здоров'ю, настання тяжкої хвороби тощо) кваліфікується за ч. З ст. 149 КК.

Торгівля людьми вчинюється умисно у більшості випад­ків з корисливою метою.

Відповідальність за торгівлю людьми настає з шістнад­цяти років.

Карається торгівля людьми або інша незаконна угода про передачу людини за ч. 1 ст. 149 КК - позбавленням волы на строк від трьох до восьми років; за ч. 2 ст. 149 - позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а за ч. З ст. 149 КК - по­збавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.