- •Кримінальне право і законодавство України Частина особлива
- •Передмова
- •Тема 1. Загальна характеристика особливої частини кримінального законодавства україни
- •1.1. Поняття Особливої частини кримінального законодавства
- •1.2. Система Особливої частини кримінального законодавства
- •1.3. Загальні засади і правила кваліфікації злочинів
- •11. Якщо один злочин є способом, складовою частиною об'єктивної сторони іншого злочину, то перший з них поглинається другим.
- •12. При конкуренції самостійної, окремої норми і норми про співучасть у більш тяжкому злочині застосовується норма про співучасть.
- •Тема 2. Злочини проти основ
- •2.1. Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України
- •2.2. Посягання на національну і державну безпеку України
- •2.2.1. Державна зрада
- •2. Другою формою державної зради є шпигунство.
- •2.2.2. Шпигунство
- •2.3. Посягання на територіальну цілісність України
- •2.4. Посягання на політичні засади України
- •2.4.1. Посягання на життя а ержавного чи громадського діяча
- •2.5. Посягання на економічні засади України
- •Тема 3. Злочини проти життя та здоров'я особи
- •3.1. Загальна характеристика злочинів проти особи
- •3.2. Злочини проти життя
- •3.2.1. Умисне вбивство
- •3.2.2. Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання
- •3.2.3. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини
- •3.2.4. Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони
- •3.2.5. Вбивство з необережності
- •3.2.6. Доведення до самогубства
- •3.3. Злочини проти здоров'я
- •3.3.1. Загальна характеристика злочинів проти здоров'я особи
- •3.3.2. Умисне тяжке тілесне ушкодження
- •3.3.3. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •3.3.4. Умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
- •3.3.5. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони
- •3.3.9. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
- •3.3.12. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
- •3.3.13. Розголошення відомостей про проведення і медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
- •3.3.14. Зараження венеричною хворобою
- •3.3.15. Незаконне проведення аборту
- •3.3.16. Залишення у небезпеці
- •3.3.17. Неподання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя становили
- •3.3.18. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей
- •3.3.20. Неподання допомоги хворому медичним працівником
- •3.3.21. Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником
- •3.3.22. Порушення прав пацієнта
- •3.3.23. Незаконне проведення дослідів над людиною
- •3.3.24. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
- •3.3.25. Насильницьке донорство
- •Законодавство до теми
- •15. Практика судів України в кримінальних справах.- к., 1993.
- •16. Практика судів України у кримінальних справах. 1993-1995-к., 1996.
- •Тема 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи
- •4.1. Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи
- •4.2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
- •4.3. Захоплення заручників
- •4.4. Підміна дитини
- •4.6. Експлуатація дітей
- •4.7. Незаконне поміщення у психіатричний заклад
- •Тема 5. Статеві злочини
- •5.1. Загальна характеристика статевих злочинів
- •5.2. Зґвалтування
- •5.3. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом
- •5.4. Примушування до статевого зв'язку
- •5.5. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- •5.6. Розбещення неповнолітніх
- •Тема 6. Злочини проти
- •6.1. Загальна характеристика посягань на конституційні права громадян
- •6.2. Злочини проти політичних прав громадян
- •6.2.2. Підлог виборчих документів, приписка або неправильний підрахунок голосів
- •6.2.3. Порушення таємниці голосування
- •6.2.4. Порушення законодавства про референдум
- •6.2.5. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності чи ставлення до релігії
- •6.3. Посягання на інші права та свободи громадян
- •6.3.1. Порушення недоторканності житла
- •6.3.2. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень, що передаються засобами зв'язку
- •6.3.3. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
- •6.3.4. Ухилення віл, сплати коштів на утримання непрацездатних батьків
- •6.3.5. Зловживання опікунськими правами і залишення підопічних дітей без нагляду і допомоги
- •6.3.6. Розголошення таємниці усиновлення
- •6.3.7. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
- •6.3.8. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
- •6.3.9. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
- •6.3.10. Грубе порушення законодавства про працю
- •6.3.13. Невиплата заробітної плати, стипендій, пенсій чи інших, установлених законом виплат
- •6.3.14. Порушення авторських прав
- •6.3.15. Порушення права на об'єкти промислової власності
- •6.3.16. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
- •6.3.17. Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь
- •6.3.18. Перешкоджання відправленню релігійного обряду
- •6.3.19. Порушення недоторканності приватного життя
- •6.3.20. Порушення права на отримання освіти
- •6.3.21. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
- •6.4. Злочини проти народного здоров'я
- •6.4.1. Посягання на здоров'я людей під приводом релігійних обрядів
- •Тема 7. Злочини проти власності
- •7.1. Загальна характеристика злочинів проти власності
- •7.2. Розкрадання чужого майна
- •7.2.1. Розкрадання чужого майна способом крадіжки
- •7.2.2. Розкрадання чужого майна способом грабежу
- •7.2.3. Розкрадання чужого майна способом розбою
- •7.2.4. Викрадення способом демонтажу та іншим способом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання
- •7.2.5. Вимагання чужого майна чи грошей
- •7.2.7. Привласнення, розтрата і розкрадання способом зловживання посадовими повноваженнями
- •7.3. Спричинення майнової шкоди без ознак розкрадання
- •7.4. Привласнення знайденого майна або такого, що випадково опинилося у винного
- •7.5. Знищення або пошкодження чужого майна
- •7.6. Погроза знищення майна
- •7.7. Недбале ставлення до охорони чужого майна
- •7.8. Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочином
- •Тема 8. Господарські злочини
- •8.1. Загальна характеристика господарських злочинів
- •8.3 Незаконні дії з фінансовими документами
- •8.4. Контрабанда
- •8. 6. Заняття забороненими видами господарської діяльності
- •8.7. Незаконні операції підакцизними товарами
- •8.8. Фіктивне підприємство
- •8.9. Протидія законній господарській діяльності
- •8.10. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
- •8. 11. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків
- •8.12. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
- •8.13„ Порушення законодавства про бюджетну систему України
- •8.15. Ухилення від сплати податків
- •8.16. Порушення порядку вчинення операцій з металобрухтом
- •8.17. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
- •8.18. Підроблення знаків поштової оплати або проїзних квитків
- •8.20. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма
- •8.21. Фіктивне банкрутство
- •8.22. Доведення до банкрутства
- •8. 23. Приховування банкрутства
- •8.24. Незаконні дії у разі банкрутства
- •8.25. Шахрайство з фінансовими ресурсами
- •8.26. Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів
- •8.27. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів
- •8.28. Обман покупців та замовників
- •8.29. Фальсифікація засобів вимірювання
- •8.30. Випуск або реалізація недоброякісної продукції
- •8.31. Змова про зміну чи фіксування цін або примушування до їх зміни чи фіксування
- •8.32. Незаконне використання товарного знака
- •8.33. Порушення антимонопольного законодавства
- •8.34. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю
- •8.35. Розголошення комерційної таємниці
- •8.36. Незаконна приватизація державного, комунального майна
- •8.37. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів
- •8.38. Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації майна державних підприємств та їх подальшого використання
- •Тема 9. Екологічні злочини
- •9.1. Загальна характеристика злочинів, які посягають на суспільні відносини безпечного і раціонального використання природних ресурсів
- •9.2. Порушення правил екологічної безпеки
- •9.3. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення
- •9.4. Приховування або перекручення відомостей про стан екологічної обстановки або захворюваність населення
- •9.5. Забруднення або псування земель
- •9.6. Порушення правил охорони надр
- •9.7. Забруднення атмосферного повітря
- •9.8. Порушення правил охорони вод
- •9.9. Забруднення моря
- •9.10. Порушення законодавства про континентальний шельф України
- •9.11. Знищення або пошкодження лісових масивів
- •9.12. Незаконна порубка лісу
- •9.13. Порушення законодавства про захист рослин
- •9.14. Незаконне полювання
- •9.15. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
- •9.16. Проведення вибуховихробіт з порушенням правил охорони рибних запасів
- •9.17. Порушення ветеринарних правил
- •9.18. Умисне знищення або пошкодження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, взятих під охорону держави
- •9.20. Безгосподарське використання земель
- •2. Практика судів України в кримінальних справах.- к
- •Тема 10. Злочини проти громадської безпеки
- •10.1. Створення злочинної організації
- •10.2. Сприяння учасникам злочинної організації та укриття їх злочинної діяльності
- •10.3. Бандитизм
- •10. 4. Терористичний акт
- •10.5. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності
- •10.6. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань
- •10.7. Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку
- •10.8. Викрадення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів
- •10.9. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
- •10.10. Недбале зберігання вогнепальної зброї або боєприпасів
- •10.11. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
- •10.12. Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали
- •10.13. Порушення правил поводження з вибуховими речовинами, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами
- •10.14. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини
- •10.15. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин
- •10.16. Порушення правил пожежної безпеки
- •Тема 11. Злочини проти безпеки виробництва
- •11.1. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва
- •11.2. Порушення вимог законодавства про охорону праці
- •11.3. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
- •11.4. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах
- •11.5. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки
- •11.6. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд
- •2. Практика судів України у кримінальних справах. 1993-1995-к., 1996.
- •Тема 12. Злочини проти безпеки руху ______та експлуатації транспорту
- •12.1. Загальна характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •12.2. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту
- •12.3. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
- •12.4. Угон або захоплення поїзда, повітряного, морського чи річкового судна
- •12.5. Блокування транспортних комунікацій або зазоплення транспортних підприємств
- •12.6. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов'язків
- •12.7. Порушення правил повітряних польотів
- •12.8. Порушення порядку використання повітряного простору України
- •12.9. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда
- •Карається самовільне без нагальної потреби зупинення
- •12.10. Ненадання допомоги судну та особам, які зазнали лиха
- •12.11. Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден
- •12.12. Порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
- •12.13. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів
- •12.15. Незаконне заволодіння транспортним засобом
- •12.16. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
- •12.17. Порушення чинних на транспорті правил
- •12.18. Пошкодження об’єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів
- •Законодавство до теми
- •Література до теми
- •Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •13.1. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку і моральності
- •13.2. Злочини проти громадського порядку
- •13.2.1. Групове порушення громадського порядку
- •13.2.2. Масові заворушення
- •13.2.3. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
- •13.2.4. Хуліганство
- •13.3. Злочини проти громадської моральності
- •13.3.1. Наруга над могилою
- •13.3.5. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
- •13.3.6. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
- •13.3.7. Проституція
- •13.3.8. Втягненая неповнолітніх у злочинну діяльність
- •Тема 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення
- •14.1. Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення
- •14.2. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів
- •14.3. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів
- •14.4. Незаконні операції з наркотичними засобами і психотропними речовинами
- •14.5. Розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин
- •14.6. Незаконні операції з наркотичними засобами або психотропними речовинами без мети їх збуту
- •14.7. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
- •14.8. Незаконні операції з прекурсорами
- •14.9. Розкрадання прекурсорів
- •14.11. Незаконне введення в організм наркотичних засобів або психотропних речовин
- •14.12. Схиляння до вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів
- •14.13. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів
- •14.14. Організація або утримання місць для незаконного вживання або вироблення наркотичних засобів або психотропних речовин
- •14.17. Порушення правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
- •14.18. Незаконне вироблення, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збування або збування отруйних і сильнодіючих речовин
- •14.19. Організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів
- •14.20. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
- •14.21. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
- •14.22. Порушення правил боротьби з епідеміями
- •14.23. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами
- •2. Практика судів України в кримінальних справах.- к.,
- •Тема 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •15.1. Посягання на обороноздатність України
- •15.1.1. Розголошення державної таємниці
- •15.1.2. Втрата документів, що містять державну таємницю
- •15.1.3. Передавання або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка е власністю держави
- •15.2. Посягання на державний суверенітет України
- •15.2.1. Незаконне перетинання державного кордону України
- •15.2.2. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
- •15.2.4. Порушення правил міжнародних польотів
- •15.2.5. Ухилення від призову на строкову військову службу
- •15.2.6. Ухилення від призову за мобілізацією
- •15.2.7. Ухилення військовозобов'язаного від навчальних зборів чи військового обліку
- •Тема 16. Злочини проти порядку управління
- •16.1. Загальна характеристика злочинів проти порядку управління
- •16.2. Окремі злочини проти порядку управління
- •16.2.1. Наруга над державними символами
- •16.2.2. Незаконне підняття Державного Прапора України
- •16.2.3. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій
- •16.2.4. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
- •16.2.6. Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу
- •16.2.7. Втручання у діяльність державного діяча
- •16.2.8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
- •16 .2.9. Погроза або насильство щодо державного чи громад ського діяча
- •16.2.10. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
- •16.2.11. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування або військовослужбовця
- •16.2.12. Захоплення представника, влади або працівника правоохоронного органу як заручника
- •16.2.13. Погроза або насильство щодо посадової особи або громадянина, який виконує громадський обов'язок
- •16.2.15. Умисне знищення або пошкодження майна посадової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок
- •16.2.18. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань
- •16.2.23. Пошкодження ліній зв 'язку
- •17.2. Неправомірне втручання у роботу автоматизованих електронно-обчислювальних систем
- •17.3. Викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем
- •17.4. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем
- •Тема 18. Посадові злочини
- •18.2. Окремі посадові злочини
- •18.2.2. Перевищення влади або посадових повноважень
- •18.2.4. Одержання хабара
- •18.2.5. Давання хабара
- •18.2.6. Провокація хабара
- •18.2.7. Посадове підроблення
- •Законодавство до теми
- •13. Практика судів України в кримінальних справах.- к.,
- •Тема 19. Злочини проти правосуддя
- •19.1. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя
- •19.2. Окремі злочини проти правосуддя 19.2.1. Незаконний арешт, затримання або привід
- •19.2.8. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
- •19.2.10. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
- •19.2.11. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
- •19.2.12. Невиконання судового рішення
- •19.2.14. Завідомо неправдиве показання
- •19.2.16. Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
- •19.2.17. Розголошення даних досудового слідства або дізнання
- •19.2.19. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
- •19.2.26. Приховування злочинів
- •19.2.27. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
- •2. Практика судів України в кримінальних справах.- к., 1993.
- •Тема 20. Військові злочини
- •20.1. Загальна характеристика військових злочинів
- •20.2. Поняття військового злочину
- •20.3. Окремі військові злочини
- •20.3.2. Невиконання наказу
- •20.3.4. Погроза або насильство щодо начальника
- •20.3.7. Дезертирство
- •20.3.8. Ухилення від військової служби самокаліченням або іншим способом
- •20.3.14. Порушення правил водіння або експлуатації машин
- •20.3.18. Порушення статутних правил несення прикордонної служби
- •20.3.19. Порушення статутних правил несення бойового чергування
- •20.3.20. Порушення статутних правил внутрішньої служби
- •20.3.22. Зловживання військовою посадовою особою владою чи посадовим становищем
- •20.3.23. Недбале ставлення до військової служби
- •20.3.24. Перевищення військовою посадовою особою влади або посадових повноважень
- •20.3.25. Бездіяльність військової влади
- •20.3.26. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
- •20.3.27. Залишення гинучого військового корабля
- •20.3.28. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю
- •20.3.29. Добровільна здача в полон
- •20.3.30. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні
- •20.3.31. Мародерство
- •20.3.32. Насильство над населенням у районі воєнних дій
- •20.3.33. Погане поводження з військовополоненими
- •Тема 21. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •21.1. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •21.2. Пропаганда війни
- •21.3. Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни
- •21.4. Порушення законів та звичаїв війни
- •21.5. Застосування зброї масового знищення
- •21.6. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збування, транспортування зброї масового знищення
- •21.7. Екоцид
- •21.8. Геноцид
- •21.10. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист
- •21.11. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
- •21.12. Піратство
- •21.13. Найманство
- •Прикінцеві та перехідні положення
3.3.9. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Кримінальна відповідальність передбачена законом лише за тяжке і середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне необережно. Необережно заподіяні легкі тілесні ушкодження складу злочину не утворюють і кримінальному покаранню не підлягають.
Тяжкі і середньої тяжкості тілесні ушкодження містять склад злочину тоді, коли особа, яка їх заподіяла, передбачала можливість їх настання, але легковажно розраховувала на їх відвернення (наприклад, при порушенні правил використання машин, механізмів, зброї, їдких речовин тощо), або не передбачала можливості їх настання, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Наприклад, у справі Т. було доведено, що він самовільно сів за кермо трактора і під'їхав до копиці сіна, щоб забрати її до скирти. Не помітивши, що під копицею сиділи жінки, він наїхав на них трактором і заподіяв одній з них середньої тяжкості тілесне ушкодження. Верховний Суд, розглянувши справу, зазначив, що рухаючись по полю трактором і знаючи, що під копицею обідають жінки, Т. повинен був і міг передбачити можливість заподіяння такої шкоди.'
У тих випадках, коли особа, яка заподіяла тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження і не повинна була чи не могла передбачити їх настання, не може бути відповідальною за них за відсутністю її вини (випадок).
Відповідальність за необережні тяжкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження настає з шістнадцяти років.
Необережне тяжке чи середньої тяжкості тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, кваліфікується за ст. 119 КК як необережне заподіяння смерті.
Карається необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження виправними роботами на строк до двох років, збо обмеженням волі на строк до двох років або громадськими Р°ботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин.
' Див.: Радянське право- 1972-№ 1.-С. 109-110.
3.3.10. Погроза вчинити вбивство
Об'єкт посягання злочину, передбаченого ст. 129 КК України, у літературі визначається дуже різно, як і його місце у класифікації злочинів розділу II Кримінального кодексу України. Одні автори визнають його злочином проти громадського порядку', другі - злочином проти життя, треті - злочином проти особистої волі3. Автор коментарю ст. 100 КК України 1960, зовсім не визначає об'єкта погрози вчинити вбивство4. Але без визначення об'єкта певного злочину чи неправильного його визначення немає можливості належним чином і правильно визначити суспільну сутність злочину, його юридичну природу і кваліфікацію.
Якщо під громадським порядком розуміти сукупність суспільних відносин, які забезпечують громадський спокій, а під громадською безпекою - умови безпеки невизначено-го кола осіб, то стане очевидним, що погроза вчинити вбивство порушує, головним чином, не громадський спокій, а не громадську безпеку. Винний суб'єкт при цьому спрямовує своє посягання не на громадський спокій чи на громадську безпеку і такого наміру не має. Погроза - діяння завжди персоніфіковане, звернене до якоїсь певної і конкретної людини, чи до двох-трьох осіб. Психічний вплив винний спрямовує на конкретну певну особу. Нікому і нічому це посягання у більшості випадків не загрожує і безпеки не створює. Тому необхідно дійти висновку, що погроза вчинити вбивство - це злочин проти особи. Але видовим і безпосереднім об'єктом посягання при погрозі вчинити вбивство є не життя. Реальної безпосередньої загрози для життя потерпілого в момент і під час погрози вчинити вбивство не виникає. Винний не має наміру в момент погрози позбавити потерпілого життя або заподіяти шкоду здоров'ю.
' Див.: Даньшин И. Н. Уголовно-правовая охрана общественного порядка.-М., 1973-С. 192-193.
2 Див.: Курс советского уголовного права. Часть Особенная,- К., 1968.- С. 208; Уголовное право УССР. Часть Особенная.- К„ 1989-С.162.
3 Див.: Курс советского уголовного права. Часть Особенная.- М., 1971 -Т. 5.-С. 187.
4 Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України-К.: Юрінком, 1997.-С. 359-360.
У конкретній справі Пленум Верховного Суду СРСР зазначив, що погроза вчинити вбивство – це такі дії винного, які не спрямовані безпосередньо на позбавлення життя.
Якщо ж винний, висловлюючи погрозу вбити, має намір позбавити потерпілого життя негайно і вчинює дії, які створюють безпосередню загрозу для життя потерпілого, то це вже буде не погроза вбивством, а замах на вбивство. Отже, при погрозі вчинити вбивство винний посягає не на життя потерпілого.
Суспільна сутність погрози вчинити вбивство полягає в тому, що заявлена винним при обставинах, які дають підстави боятися її реалізації, вона викликає почуття страху, порушує спокій потерпілого, народжує невпевненість у своїй безпеці. Погроза вчинити вбивство, таким чином, спрямована проти особистої безпеки потерпілого, яка і є безпосереднім об'єктом цього злочину2. Поряд із цим погроза вчинити вбивство певною мірою обмежує, руйнує і особисту волю особи, обмежує можливості вільно користуватися благами життя.
Погроза вчинити вбивство - є психічне насильство над особою. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він позбавляє потерпілого спокою, небезпека його вчинення постійно переслідує потерпілого, не дає йому можливості ні працювати, ні відпочивати.
Погроза вбити може бути доведена до потерпілого будь-яким чином: усно (віч-на-віч), письмово (листом, телеграмою), різними діями, які переконливо вказують на намір винного, або передана через третіх осіб.
Стаття 129 КК передбачає відповідальність лише за погрозу вбивством. Погроза вчинити якусь іншу шкоду під ознаки цієї статті не підпадає, наприклад, погроза знищити майно, заподіяти тілесні ушкодження, розповсюдити ганебні вигадки тощо.
Обов'язковою ознакою складу злочину є реальність погрози, якою вона буває в усіх випадках, коли потерпілий має підстави боятися її виконання. Якщо сам потерпілий не вірить у реальність погрози, то вона складу злочину не має. Наприклад, Ш. погрожував вбивством потерпілій, яку зґвалтував, якщо вона про це розповість мамі.
' Див.: Постановление Пленума Верховного Суда СССР в деде Карасева- Бюллетень Верховного Суда СССР.- 1967- № 4.- С. 19.,
Детальніше про безпосередній об'єкт погрози вчинити вбивство див.: Коржанский Н. И. Обьект и предмет уголовно-правовой охраны.- М., 1980.- С. 53-54.
Обласний суд визнав засудження Ш. за погрозу вбивством безпідставним, оскільки потерпіла не вірила в реальність його погрози, та і сам винний нічим не підтверджував намір здійснити погрозу . Погроза визнається реальною, якщо винний:
а) вчинив такі дії, які давали потерпілому підстави вважати, що ця погроза буде здійснена;
б) своєю поведінкою, взаємостосунками з потерпілим переконував - погроза не марна, вона буде здійснена.
Відповідальність за погрозу настає незалежно від її мотивів. Закінченою погроза визнається з моменту доведення що до потерпілого.
Погроза вбивством за багатьма ознаками нагадує замах на вбивство. Відрізняються ці злочини лише метою:
1. При погрозі вбивством винний не має мети негайно заподіяти смерть. Його мета - налякати потерпілого, лишити його спокою, змусити його весь час нервувати, страждати від страху за своє життя.
2. При замахові на вбивство винний має мету зараз, негайно заподіяти смерть потерпілому і робить усе залежне від нього, щоб досягти цього наслідку.
Наприклад, міський суд помилково кваліфікував за ст. 15 та ч. 1 ст. 115 дії Д., який, перебуваючи у стані сп'яніння, почав бити свою дружину і, погрожуючи скинути її з балкона другого поверху, вимагав, щоб вона сама стрибнула звідти. Коли Д. заявив, що візьме ніж, потерпіла не витримала напруження, стрибнула з балкона і отримала тяжкі тілесні
ушкодження.
Кваліфікуючи дії Д. як замах на вбивство, суд не вказав у вироку, які саме дії Д. були безпосередньо спрямовані на умисне вбивство дружини. У справі взагалі немає даних про те, що він такі дії вчинив. З показань потерпілої вбачається, що чоловік постійно знущався над нею, неодноразово погрожував вбивством і що в неї були всі підстави вважати, що він виконає свою погрозу. Цього разу, маючи на меті покінчити з життям, вона стрибнула з балкона, та свій умисел на самогубство до кінця не довела з незалежних від неї причин. За таких обставин Д. має нести відповідальність за погрозу вбивством і доведення до спроби самогубства, тобто за ч. 1 ст. 120 і ч. 1 ст. 129 КК України.
При вчиненні багатьох злочинів погроза вбивством буває складовою частиною такого злочину, наприклад, у ст. 152, 153, 187 КК України.
' Див.: Радянське право.- 1970.- № 9- С; 106.
Оскільки у цих статтях передбачені спеціальні випадки погрози, то застосовуються тут пише норми цих спеціальних статей. Кваліфікувати такі дії додатково за ст. 129 КК непотрібно.
Частина 2 ст. 129 КК передбачає відповідальність за погрозу вбивством, якщо погроза була вчинена членом організованої групи.
Відповідальність за погрозу вбивством настає з шістнадцяти років.
Карається погроза вчинити вбивство за ч. 1 ст. 129 КК -арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років, а за ч. 2 ст. 129 КК - позбавленням волі на строк від трьох років до п'яти років.
3.3.11. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
Згідно із Законом України від 12 грудня 1991 р. «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення» (Відомості Верховної Ради України.- 1992-№ 11.- Ст. 152) СНІД - це особливо небезпечна інфекційна хвороба.
Частина 1 ст. 130 КК передбачає відповідальність за поставлення завідомо хворою особою в небезпеку зараження цією хворобою іншої особи будь-яким способом, яким ця інфекційна хвороба передається.
Частина 2 ст. 130 КК передбачає відповідальність за зараження іншої особи ВІЛ-інфекцією, а також особою, яка хворіє на СНІД.
Частина 3 ст. 130 КК передбачає посилену відповідальність за зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою двох чи більше потерпілих або неповнолітнього.
Злочин, передбачений ст. 130 КК може бути вчинений як умисно, так і необережно. Частина 4 ст. 130 КК передбачає відповідальність за умисне зараження такими хворобами.
Відповідальними за вчинення цього злочину є особи –
носи ВІЛ-інфекції і яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
Карається свідоме поставлення іншої особи у небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини за ч. 1 ст. 130 КК арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох рокыв, а за зараження іншої особи цим вірусом за ч. 2 ст. 130 КК - позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, за ч. З ст. 130 КК - позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, а за ч. 4 ст. 130 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.