9.3. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення

Законом України від 26 червня 1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища» (ЗУ.- Том 2.- К., 1991.- С. 60-63) та Положенням про Державну екологічну інспекцію Міністерства екології та природних ресурсів

Укпаїни затвердженим постановою Кабінету Міністрів України'від 2 березня 1998 р. (ОВУ- 1998- №9- С. Т. 348), передбачено перелік заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення.

Склад злочину утворює одне з діянь, вказаних у ст. 237 КК:

а) ухилення від проведення на забрудненій території дез-

активаційних чи інших відновлювальних заходів щодо лікві­дації або усунення наслідків екологічного забруднення, чи

б) неналежне проведення таких заходів, якщо така безді­яльність призвела до загибелі людей чи настання інших тяж­ких наслідків (захворювання людей, великі матеріальні збитки тощо).

Ухилення від проведення на забрудненій території дез-активаційних чи інших відновлювальних заходів щодо лік­відації наслідків екологічного забруднення вчинюється умисно (ухилення не може бути необережним), а неналеж­не проведення таких заходів може бути умисним і необе­режним.

Відповідальними за невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення є особи, які досягли віку шістнадцяти років, на яких були покладені обов'язки вжити таких заходів.

Карається невжиття заходів ліквідації наслідків еколо­гічного забруднення:

- обмеженням волі на строк до п'ята років або позбав­ленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

9.4. Приховування або перекручення відомостей про стан екологічної обстановки або захворюваність населення

Згідно зі ст. 25 Закону України від 26 червня 1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища» (ЗУ.- Том 2.- К., 1991.- С. 61) порядок надання інформації про екологічний етан і захворювання населення визнається Кабінетом Міністрів України.

Предметами утаювання або перекручення є:

а) відомості про стан екологічної обстановки, тобто ін­формація про стан радіоактивного та іншого забруднення води, повітря, продуктів харчування тощо;

б) відомості про стан захворювання людей у районах з підвищеною екологічною небезпекою.

Суб'єктами злочину є посадові особи, які відповідальні за збирання, узагальнення такої інформації і надання її від­повідним державним органам.

Якщо утаювання чи перекручення (фальшування) такої інформації спричинило загибель людей чи інші тяжкі на­слідки або було вчинене повторно чи у місцевості, оголо­шеною зоною надзвичайної екологічної ситуації, то діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 238 КК України.

Утаювання таких відомостей чи їх перекручення вчиню­ється умисно незалежно від мотивів діяння.

Карається приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення:

за ч. 1 ст. 238 КК - штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обій­мати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до

трьох років;

за ч. 2 ст. 238 КК - обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.