11.3. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Це право кожної особи є особливо важливим при вико­нанні робіт з підвищеною небезпекою, до яких належать, зокрема, гірничі, будівельні та такі інші роботи.

Стаття 272 КК передбачає відповідальність за порушен­ня правил безпеки при проведенні гірничих, будівельних та. інших робіт з підвищеною небезпекою.

Гірничими називаються роботи по розробці і видобу­ванню корисних копалин (вугілля, руди, мармуру, бокситів та ін.), їх проведення характеризується підвищеною небез­печністю для працівників, тому виробничі процеси регу­люються спеціальними правилами.

Склад злочину утворюють порушення правил безпеки гірничих робіт, якщо таке порушення створило загрозу заги­белі людей чи настання інших тяжких наслідків або призве­ло до заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст.272 КК). Якщо порушення правил гірничих робіт спричинило людські жертви чи інші тяжкі наслідки; якщо такі наслідки настали, то діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 272 КК.

Будівельними визнаються правила, що регулюють роботи при будівництві чи ремонті будинків, споруд тощо. Порушен­нями їх можуть бути відступи від проектів, використання не­передбачених матеріалів, порушення технологій тощо.

Санітарні правила - це норми захисту людей від пилу (наприклад, цементу), випару фарб, лаків, їдких речовин тощо.

Порушення правил безпеки при виконані будівельних, гірничих чи інших робіт з підвищеною небезпекою для працівників вчинюється необережно. При умисному запо­діянні потерпілому працівнику смерті чи тяжких тілесних ушкоджень відповідальність настає за вчинення злочинів проти особи за ст. 115 КК чи 121 КК.

Склад злочину утворює порушення встановлених пра­вил, якщо воно створювало загрозу загибелі людей чи на­стання інших тяжких наслідків чи заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого. Порушення правил, яке спричинило людські жертви чи інші тяжкі наслідки, кваліфікується за ч.2. ст. 272 КК.

Відповідальність за порушення будівельних, гірничих та іниіих правил безпеки настає з шістнадцяти років.

Карається порушення правил безпеки під час виконан­ня робіт з підвищеною небезпекою:

за ч. 1 ст. 272 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;

за ч. 2 ст, 272 КК - обмеженням волі на строк до п'яти

років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

11.4. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах

Дія ст. 273 КК поширюється лише на вибухонебезпечні підприємства (цехи), тобто підприємства, які в установле­ному порядку зараховані до категорії вибухонебезпечних.

Стаття 273 КК передбачає відповідальність як за пору­шення правил вибухозапобігання (усунення загрози вибуху), так і правил вибухозахисту (захисту від можливого вибуху).

Склад злочину, передбаченого ч. ї ст. 273 КК, утворю­ють порушення правил безпеки, якщо ці порушення ство­рили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяли шкоду здоров'ю потерпілого. Час­тина 2 ст. 273 КК передбачає відповідальність за порушення правил безпеки, якщо воно спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки.

Відповідальними за порушення правил безпеки на вибу­хонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах є особи, на яких було покладено обов'язок дотри­мання цих правил.

Відповідальність за порушення правил безпеки на вибу-

ховонебезпечних підприємствах настає з шістнадцяти років. Карається порушення безпеки на вибухонебезпечних

підприємствах або у вибухонебезпечних цехах:

за ч. 1 ст. 273 КК - виправними роботами на строк до

двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльніс­тю на строк до трьох років або без такого;

за ч. 2 ст. 273 КК - обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років.