6.3.5. Зловживання опікунськими правами і залишення підопічних дітей без нагляду і допомоги

Згідно зі ст. 128 і 129 КШС над дітьми, які не мають бать­ків внаслідок їхньої смерті чи позбавлення їх батьківських прав, органами виконавчої влади встановлюється опікунство з метою захисту їх особистих чи майнових прав та ін­тересів. Опікунство встановлюється над дітьми, які не до-сягли 15-річного віку або які визнані судом недієздатними.

Об'єктивну сторону злочинів, передбачених ст. 166 і 167 КК утворюють: невиконання батьками, опікунами чи пік­лувальниками встановлених законом своїх обов'язків або зловживання опікунськими правами, тобто вчинення діянь на шкоду підопічним дітям (зайняття їхнього житла, вико­ристання на свою користь іншого їхнього майна або його розтрата тощо), якщо такими діями були заподіяні тяжкі наслідки (стаття 166 КК).

Відповідальними за вчинення цих злочинів є батьки, а та­кож особи, які призначені опікунами чи піклувальниками.

Карається зловживання опікунськими правами за ст. 167 КК штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, а залишення підопічних дітей без нагляду і до­помоги за ст. 166 КК - обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на такий самий строк.

6.3.6. Розголошення таємниці усиновлення

Стаття 112 КШС передбачає охорону таємниці усинов­лення законом.

Розголошення таємниці усиновлення, тобто повідомлен­ня про акт усиновлення стороннім особам, є об'єктивною стороною цього злочину. Спосіб розголошення таємниці усиновлення і кількість осіб, яким ці відомості стали відо­мими, юридичного значення не мають.

Діяння, передбачене ст. 168 КК, вчинюється умисно.

Мотиви розголошення таємниці усиновлення можуть бути візними, але юридичного значення вони не мають.

Суб'єктом відповідальності розголошення таємниці уси­новлення може бути особа, яка досягла шістнадцяти років.

Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння), вчи­нене посадовою особою або працівником медичного закла­ду яким відомості про усиновлення стали відомі по службі чи роботі, кваліфікується за ч. 2 ст. 168 КК.

Кваліфікованим визнається розголошення таємниці уси­новлення і у випадках, коли таке діяння спричинило тяжкі наслідки - розірвання шлюбу, розвалу родини тощо (ч. 2 ст. 168 КК).

Карається розголошення таємниці усиновлення за ч. 1 ст. 168 КК виправними роботами на строк до двох років або штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян, а за ч. 2 ст. 168 КК - штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обме­женням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати пе­вні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

6.3.7. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)

Діяння, передбачене ст. 169 КК, посягає на суспільні відносини, що утворюють умови для нормального фізично­го, психічного та соціального розвитку дітей.

Об'єктивна сторона цього злочину полягає у незаконних діях щодо усиновлення (удочеріння) дитини чи передачі її під опіку (піклування), чи на виховання у сім'ю громадян, якими порушується встановлений порядок і умови усинов­лення (удочеріння) дітей чи передачі їх на виховання у сім'ю громадян. Такий порядок визначено «Положенням про дитячий будинок сімейного типу», затверджене поста­новою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року (ЗП України - 1994.- № 8 - Ст. 208).

Статтею 102 КШС заборонена посередницька комерцій­на діяльність щодо усиновлення (удочеріння) дітей, пере­дачі їх під опіку чи піклування або на виховання у сім'ю громадян України чи у сім'ю громадян інших держав.

Така посередницька діяльність утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 169 КК.

Незаконна посередницька діяльність щодо кількох дітей чи вчинена повторно, або групою осіб, або з використанням

посадовою особою своїх посадових повноважень чи заподі­янням такою діяльністю тяжких наслідків, кваліфікується за ч. 2ст. 169КК.

Незаконна посередницька діяльність вчинюється умисно з наміром досягнути певної мети (мати вигоду чи позбутися утримання тощо).

Відповідальними за незаконну посередницьку діяльність є всі осудні особи, що досягли віку шістнадцяти років.

Караються незаконні дії щодо усиновлення (удочерін­ня) за ч. 1 ст. 169 КК - штрафом від п'ятдесяти до ста не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправ­ними роботами на строк до двох років, а за ч. 2 ст. 169 КК -позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.