5.3. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом

Стаття 153 КК передбачає кримінальну відповідальність за задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози або з вико­ристанням безпорадного стану потерпілої особи.

Цей злочин має всі ознаки зґвалтування:

а) вчинюється з метою задоволення статевої пристрасті, статевої потреби (інстинкту);

б) із застосуванням тих же засобів - фізичного насиль­ства погроз чи з використанням безпорадного стану потер­пілої особи.

Відрізняє його від зґвалтування лише спосіб задоволен­ня статевої потреби - неприродний, нефізіологічний акт:

а) рег os - крізь рот;

б) рег аnum - крізь анальний отвір;

в) всі інші способи сексуального торкання чи поєднання статевого органу винного з тілом потерпілої особи з метою задовольнити статеву потребу.

Не утворює складу злочину:

а) добровільний статевий зв'язок у спотворених формах між дорослими чоловіком та жінкою (фахівці у галузі ста­тевої етики вважають, що будь-які статеві добровільні дії дорослих чоловіка з жінкою є етичними);

б) добровільний статевий зв'язок між дорослими жінка­ми (лесбіянство);

в) добровільний статевий зв'язок між дорослими чолові­ками (мужолозтво).

Мужолозтвом чи педерастією в медицині і в криміналь­ному праві називають статеве приваблення до особи своєї статі і статевий зв'язок чоловіка з чоловіком.

Мужолозтво - один із видів гомосексуалізму. Другий -лесбіянство, «лесбійське кохання» - тобто статеве приваб­лення жінки до жінки.

Про мужолозтво як статеве приваблення чоловіка до чо­ловіка свідчать найдавніші історичні пам'ятки. Ця вада бу­ла відома у давніх сирійців і фінікійців за 2000 років до н. ери. Незважаючи на надзвичайно суворі кари за мужоло­зтво (смертна кара спаленням у Римі, в державі давніх іуде­їв), воно було поширеним, особливо в Стародавньому Римі.

«Лесбійське кохання» походить від назви грецького ост­рова Лесбос, де в давнину виникли ці статеві збочення.

У кримінальній практиці мужолозтво проявляється у двох формах: рег os і рег аnum, вчинене із застосуванням до потерпілого фізичного насильства, погрози або викорис­танням безпорадного стану потерпілого.

Добровільні статеві зносини чоловіка з чоловіком зако­ном не визнаються злочинними.

Частина 2 ст. 153 КК має ті самі кваліфікуючі ознаки, які перелічені у ч. 2 та 3 ст. 152 КК, тобто вчинення цього злочину:

а) повторно;

б) групою осіб;

в) особою, яка раніше вчинила будь-який статевий зло­чин (ст. 152 чи ст. 154-156 КК);

г) щодо неповнолітньої чи неповнолітнього.

Усі ці кваліфікуючі ознаки ч. 2 ст. 153 КК мають такий самий зміст, як і відповідні ознаки ст. 152 КК.

При наявності в діях винного хоча б однієї з них (чи кіль­кох одночасно) вони підпадають під ознаки ч. 2 ст. 153 КК.

Якщо задоволення статевої пристрасті неприродним способом спричинило особливо тяжкі наслідки (смерть, самогубство, втрату будь-якого органа чи його функцій, душевну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну тре­тину, непоправне знівечення обличчя, переривання вагітно­сті чи втрату здатності до дітонародження, або зараження вірусом імунодефіциту людини чи сифілісом), то воно утворює сукупність злочинів і кваліфікується за ч. 2 ст. 153 КК та відповідною статтею про злочини проти особи (ч. 1 ст. 121 КК, ч. 2 чи ч. З ст. 130 або ч. 2 ст. 133 КК).

У тих випадках, коли задоволення статевої пристрасті було поєднане зі зґвалтуванням або зґвалтування було по­єднане із задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, то такі дії утворюють сукупність злочинів, які кваліфікуються за відповідною частиною ст. 152 КК та ч. 2 ст. 153 КК'.

Задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо малолітньої особи завжди кваліфікується за ч. З ст. 153 КК. Оскільки дівчинка чи хлопчик віком до 14 років не ро­зуміє значення таких дій і не може чинити їм опору, то всі­лякі сексуальні дії щодо них утворюють діяння з викорис­танням винним безпорадного стану потерпілої особи.

' Див.: п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р.- Постанови Пленуму Верховного Суду України.-К.,1993р.-С. 103.

Якщо винний, діючи з єдиним умислом, без значної пе­рерви в часі вчинив два або більше актів задоволення ста­тевої пристрасті неприродним способом з однією і тією самою потерпілою, то його дії створюють один продовжува­ний злочин, який кваліфікується за ч. 1 ст. 153 КК.

При альтернативному умислі на зґвалтування чи задово­лення статевої пристрасті неприродним способом відпові­дальність настає за той злочин, на вчинення якого були фак­тично спрямовані дії винного. Наприклад, неправильно бу­ли кваліфіковані районним судом за ст. 15, ч. 1 ст. 152 і ст. 15 та ч. 1 ст. 153 КК дії Л., який напав на С. і, застосо­вуючи погрози та фізичне насильство, намагався задоволь­нити статеву пристрасть неприродним способом, а потім зґвалтувати, проте свій умисел до кінця не довів з незалеж­них від нього причин.

Судова колегія Верховного Суду, розглянувши справу, у своїй ухвалі зазначила, що з усіх матеріалів справи видно, що умисел Л. був спрямований на задоволення статевої пристрасті або неприродним способом, або вчинення фізіо­логічного статевого акту. Долаючи опір потерпілої, Л. за­пропонував їй задовольнити його статеву пристрасть не­природним способом, а коли вона відмовилась - спробував її зґвалтувати, проте не досяг цієї мети з незалежних від нього причин. Таким чином, дій, спрямованих на насильни­цьке задоволення статевої пристрасті неприродним спосо­бом, Л. не вчинив, а ті його дії, які суд кваліфікував за ст. 15 і ч. 1 ст. 153 КК були складовою частиною замаху на зґвал­тування. За таких обставин, ухвалила судова колегія, вирок у частині засудження Л. за ст. 15 і ч. 1 ст. 153 КК підлягає скасуванню, а справа відповідно закриттю за відсутністю в його діях складу цього злочину .

Частина 3 ст. 153 КК передбачає відповідальність за на­сильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, як­що воно спричинило особливо тяжкі наслідки - самогуб­ство, безплідність тощо.

Відповідальність за діяння, передбачене ст. 153 КК, на­стає з чотирнадцяти років.

Карається задоволення статевої пристрасті неприрод­ним способом за ч. 1 ст. 153 КК позбавленням волі на строк до п яти років, за ч. 2 ст. 153 КК - позбавленням волі на строк від трьох до семи років, а за ч. З ст. 153 КК - позбав­ленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.