14.19. Організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів

Організація або утримання місць (кубел) у ст. 322 КК України тотожна ознакам діяння, передбаченого ст. 317 КК України. Відрізняються вони лише метою їх створення і утримання - вживання одурманюючих лікарських засобів, що не є наркотичними (різних ліків у перебільшених дозах, аерозолів, лаків, фарб тощо).

Організація або утримання місця для одночасного вжи­вання наркотичних засобів чи психотропних речовин і одур­манюючих засобів утворює сукупність злочинів, передба­чених ст. 317 КК і 322 КК України.

Відповідальність за організацію або утримання місць, домів (кубел) для вживання одурманюючих засобів настає з шістнадцяти років.

Карається організація або утримання місць для вжи­вання одурманюючих засобів штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або по­збавленням волі на строк до трьох років.

14.20. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу

Допінгом (від англійського (Іоріш} - давати наркотики) називаються фармакологічні та інші засоби, які викликають тимчасову екстрену стимуляцію фізичної і нервової діяль­ності.

Як допінги використовуються - амфетамін, метил-амфетамін, стрихнін, ефердрин, трансамін, індоплан, морфін, пре­парати жень-шеня, лимонника китайського, левзеї, седуксен, еленіум, ноксірон і т. ін

Застосування допінгу у змаганнях ставить у нерівні умо­ви тих, хто змагається, і може заподіяти шкоду здоров'ю. У деяких країнах (Бельгії, Італії) використовування допінгу заборонено.

Міжнародний олімпійський комітет у Лозанні 20 грудня 1967 року прийняв рішення про заборону застосування до­пінгу у спортивних змаганнях, про організацію антидопін-гового контролю на міжнародних змаганнях, а також склав перелік заборонених засобів.

Стаття 323 КК передбачає відповідальність за спонукан­ня неповнолітніх до застосування допінгу. Спонуканням визнається будь-який спосіб впливу на неповнолітнього -агітація поради, пропозиції, рекламування, підкуп, погрози незначного характеру, наприклад, не допустити до змаган­ня чи виключити із змагання тощо,- здатний викликати у неповнолітнього згоду на застосування допінгу.

Спонукання вважається закінченим злочином з моменту вчинених дій, спрямованих на те, щоб викликати згоду по­терпілого застосувати допінг, незалежно від того, чи були використані відповідні препарати неповнолітнім, чи ні. За­стосування до неповнолітнього насильства (побоїв, тілес­них ушкоджень) з метою примусити його використати до­пінг утворює сукупність злочинів, передбачених ст. ст. 121, 122, 125, 126 і ст. 323 КК.

Спонукання неповнолітнього до застосування допінгу,

вчинене:

а) повторно (вдруге);

б) щодо двох чи більше потерпілих;

в) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, перед­бачених статтями 314, 315, 317, 324 КК, якщо не витекли строки давності (ст. 49 КК) або судимість за ці діяння не була знятою чи погашеною (ст. 88 КК) кваліфікується за ч. 2 ст. 323 КК.

Якщо застосування допінгу спричинило тяжкі наслідки, тобто заподіяло потерпілому тяжку шкоду здоров'ю - хво­робу, втрату працездатності, то особа, яка спонукала непо­внолітнього до його застосування підлягає відповідальності за ч. З ст. 323 КК.

Потерпілими від спонукання до застосування допінгу визнаються особи чоловічої і жіночої статі, які не досягли віку вісімнадцяти років.

Спонукання до застосування допінгу вчинюється умис­но з метою викликати у неповнолітнього згоду на застосу­вання допінгу.

Відповідальними за спонукання неповнолітнього до за­

стосування допінгу є всі особи, що досягли віку шістнадця­ти років незалежно від їх стосунків з потерпілим (друзі, ба­тьки вчителі, вихователі, тренери тощо).

Карається спонукання неповнолітніх до застосування

за ч. 1 ст. 323 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльні­стю на строк до трьох років;

за ч. 2 ст..323 КК - позбавленням волі на строк до двох років;

за ч. З ст. 323 КК позбавленням волі на строк до п'яти років.