4. Загальні вимоги до тканин, що використовуються для виготовлення одягу:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 555-557.

*1). Низька (для зимового одягу) або висока (для літнього одягу) теплопровідність

*2). Мати належну пористість, легкість, низьку гігроскопічність, водоємкість та водопроникнысть, а також високу паропровідність та випаровуючу здатність

*3). Бути міцною та носостійкою, володіти протиелектростатичними властивостями, не призводити до передачі збудників хвороб, отруєнь, алергій тощо

4). Збільшувати об’єм та зріст людини

5). Зменшувати масу та зріст користувача

6). Бути модною та ніжною

7). Змінювати колір в залежності від температури повітря

8). Змінювати колір у залежності від температури тіла людини

9). Ущільнюватись від температури користувача

5. Тканини та одяг із тканин можуть зумовити:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 548-549.

*1). Передчасну втому та перевтому, якщо одяг тісний, важкий, незручний

*2). Перегрів організму і навіть тепловий удар через низьку теплопроникність та вологостійкість тканин

*3). Алергічні захворювання, передачу збудників інфекційних хвороб через можливість накопичення та зберігання життєздатних вірусів, бактерій (збудників туберкульозу, дифтерії, сибірки тощо), грибків, паразитів

4). Зростання маси тіла

5). Зростання фізіометричних показників

6). Погіршення індексу Брока

7). Покращення зубного індексу

8). Погіршення зору

9). Покращення слуху

6. При роботі в умовах підвищеної вологості використовують:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 549-550.

*1). Костюми водонепроникні (шахтарі, рибалки, пожежники)

*2). Санітарно-захисний одяг (дезінфектори, епідеміологи)

*3). Гідрокостюми (водолази, ремонтники гідротехнічних споруд)

4). Ватно-марлеві маски

5). Світлозахисні окуляри

6). Антифони або беруші

7). Протигази та парасольки

8). Респіратор «Пелюстка» та бахіли

9). Фартухи та нарукавники

7. Для дослідження гігієнічних показників тканин одягу використовують методики:

Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 555-557.

*1). Визначення товщини тканини, її щільності та капілярності

*2). Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини

*3). Дослідження природи волокон та відповідність їх складових гранично-доспустимим концентраціям

4). Визначення кольорової гами

5). Сумісність кольорів

6). Вартість 1 м² тканини у гривнях

7). Вартість 1 кг тканини у євро

8). Кількість СО₂

9). Вміст О₂

8. Зменшити теплопровідність тканини для одягу, що використовується взимку можна:

Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С.628-629 .

*1). Якщо тканина має багато пор

*2). Якщо тканина здатна утримувати повітря

*3). Якщо збільшити кількість шарів тканини

4). За умови, якщо буде один тонкий шар тканини

5). За умови, якщо буде два мінімально тонких шарів тканини

6). Якщо вона буде білого кольору

7). За умови, якщо тканина містить гуму

8). Якщо тканина просвинцьована

9). Якщо тканина чорного кольору