1.4. Науково-технічна діяльність

Це друга, досить значна, група видів інтелектуальної, творчої діяльності. Характерною особливістю цієї групи видів творчої діяль­ності, яка, власне, їх об'єднує в одну групу, є її спрямованість на ма­теріальне забезпечення потреб суспільства. На підставі наукових до­сягнень мають бути створені необхідні засоби і знаряддя вироб­ництва та іншої доцільної діяльності людей.

Науково-технічна діяльність охоплює собою велике коло видів творчої діяльності, спрямована на досягнення певних науково-тех­нічних результатів, необхідних людям для забезпечення своєї жит­тєдіяльності. Поняття «науково-технічна діяльність» набагато шир­ше від поняття «промислова власність», хоча багато об'єктів цих двох понять співпадають, наприклад, винахід є результатом науково-тех­нічної діяльності і разом з тим він є об'єктом промислової власності. Але далеко не всі результати науково-технічної діяльності стають

32

Загальні положення про інтелектуальну власність

об'єктами промислової власності і, отже, об'єктами правової охоро­ни. Багато результатів науково-технічної діяльності залишаються по­за межами зазначених понять з тих чи інших причин.

Будь-який результат науково-технічної діяльності, безперечно, є творчим результатом. Але не кожний творчий результат стає об'єк­том правової охорони.

Науково-технічна діяльність охоплює науково-дослідну діяль­ність у тій частині, в якій вона стосується техніки і технологій. Цим поняттям охоплюються також проектно-конструкторські і проект-но-технологічні роботи, винахідницька і раціоналізаторська діяль­ність та інші види творчої діяльності, спрямовані на створення про­мислових зразків, топографій інтегральних мікросхем, засобів інди­відуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг тощо. Безперечно, цей перелік не може бути вичерпним.

За Паризькою конвенцією про охорону промислової власності всі результати творчої діяльності, які не охоплюються поняттям «ав­торське право і суміжні права», складають перелік об'єктів промис­лової власності. До переліку за Конвенцією включена також недоб­росовісна конкуренція та деякі інші об'єкти промислової власності.

Новіший перелік наводиться в Конвенції, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності (БОЇВ). Цей перелік до об'єктів інтелектуальної власності відносить: літературні, художні і наукові твори; виконавську діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телевізійні передачі; наукові відкриття; промислові зразки; товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення; захист проти недобросовісної конкуренції; а також всі інші досягнення, які стосуються інтелектуальної діяльності — у ви­робничій, науковій, літературній і художній областях.

Переліки результатів інтелектуальної, творчої діяльності в цілому, і результати науково-технічної діяльності, наведені в міжнародних угодах — Паризькій конвенції про охорону промислової власності і Конвенції, що засновує БОЇВ, — та чинному законодавстві України про інтелектуальну власність, не співпадають. Так, наприклад, Кон­венція, що засновує БОЇВ, передбачає правову охорону відкриттів, а законодавство України цього не передбачає. Законодавство України

33

РОЗДІЛ 1

передбачає правову охорону селекційних досягнень, якої немає в пе­реліках зазначених конвенцій. Але їх міжнародно-правова охорона передбачена іншими угодами. При цьому слід мати на увазі, що се­лекційні досягнення, безперечно, не являються результатами науко­во-технічної творчості, адже вони стосуються живої природи, а не техніки. В Україні селекційні досягнення за своїм правовим режи­мом прирівняні до винаходів, але в точному значенні цього слова ви­находами не являються.

У підручнику ми будемо дотримуватися поділу результатів інте­лектуальної, творчої діяльності на три групи, про які йшлося вище. Відповідно до цього поділу до об'єктів промислової власності відно­сяться винаходи, корисні моделі, промислові зразки; селекційні до­сягнення; топографії інтегральних мікросхем; нерозкрита (конфі­денційна) інформація, в тому числі секрети виробництва (ноу-хау) та інші результати науково-технічної діяльності, які відповідно до чин­ного законодавства можуть бути визнані об'єктами правової охоро­ни, тобто об'єктами інтелектуальної власності.

Науково-технічна діяльність, результати якої визнаються об'єкта­ми промислової власності, також характеризується своїми особливо­стями. Вона також досить різноманітна і складає собою широке ко­ло видів цієї творчості, яке безперечно, не є вичерпним. Основною ознакою цього виду діяльності є її мета — забезпечити суспільство необхідними засобами існування.

На відміну від авторського права, яке надає правову охорону будь-якому твору незалежно від його наукового чи художнього рівня і до­стоїнства, об'єктом промислової власності визнається лише той ре­зультат науково-технічної творчості, який відповідає умовам охоро-ноздатності, які встановлює закон. Отже, характерною ознакою за­значених результатів є їх відповідність умовам охороноздатності. Для визнання їх об'єктами інтелектуальної власності творчі результати мають пройти обов'язкову, встановлену законом, перевірку, експер­тизу, атестацію. В одних випадках така експертиза має встановити, чи відповідає заявлена пропозиція необхідному науково-технічному рівню. Наприклад, заявка на видачу патенту на винахід строком на 20 років має пройти так звану експертизу по суті, мета якої виявити

34

Загальні положення про інтелектуальну власність

цей необхідний рівень. В інших випадках провадиться лише експер­тиза за формальними ознаками, коли перевіряється лише відповід­ність документів заявки вимогам закону.

Законодавство України про промислову власність не передбачає надання правової охорони лише за фактом створення того чи іншо­го її об'єкта.

Отже, для визнання творчого результату у сфері техніки об'єктом правової охорони встановлена спеціальна процедура перевірки твор­чого результату на відповідність його вимогам охороноздатності. Як­що за результатами такої перевірки (експертизи за формальними оз­наками і експертизи по суті у випадках, передбачених законом) вия­виться, що заявлена пропозиція відповідає умовам охороноздат­ності, вона підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом зане­сення її до відповідних державних реєстрів.

На підставі державної реєстрації на заявлену пропозицію ви­дається охоронний документ. Зараз в Україні об'єкти промислової власності охороняються двома документами — патентом або сві­доцтвом. Патентом охороняються винаходи, корисні моделі, про­мислові зразки, селекційні досягнення. На запатентовані топографії інтегральних мікросхем видаються свідоцтва.

Експертиза заявлених пропозицій, їх державна реєстрація та ви­дача охоронних документів здійсниться спеціально уповноваженими на це державними органами.

Оскільки в основному об'єкти промислової власності охороня­ються патентами, звідси і пішла назва правового інституту, який ре­гулює відносини, що складаються в процесі створення, використан­ня і охорони цих творчих результатів. Його прийнято називати па­тентним правом або правом промислової власності.

Ті результати технічної творчості, які не підпадають під правову охорону з тих чи інших причин, не визнаються об'єктами промисло­вої власності і, отже, об'єктами інтелектуальної власності. Вони ніби нікому не належать, нікому не потрібні, не представляють собою будь-якої цінності. Але ж це не так. Отже, проблема залишається відкритою. Між тим, її не можна залишати невирішеною, оскільки серед відхилених пропозицій можуть бути досить цінні.

3-2-Ш

РОЗДІЛ 1