- •О. Д. Святоцького
- •1.1. Інтелектуальна діяльність та її місце в соціально-економічному розвитку суспільства
- •1.2. Види інтелектуальної діяльності
- •1.3. Особливості літературної діяльності
- •1.4. Науково-технічна діяльність
- •1.5. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •1.6. Становлення системи правової охорони результатів інтелектуальної власності
- •1.7. Поняття права інтелектуальної власності
- •1.8. Види права інтелектуальної власності
- •Поняття права інтелектуальної власності.
- •Види права інтелектуальної власності.
- •2.1. Становлення і розвиток законодавства України про інтелектуальну власність
- •2.2. Загальні положення законодавства України про інтелектуальну власність
- •2.3. Авторське право і патентне право: спільне і відмінність
- •2.4. Інтелектуальна власність України та її вплив на соціальне-економічний розвиток держави
- •2.5. Державне управління інтелектуальною власністю
- •Державне управління інтелектуальною власністю.
- •3.1. Об'єкти авторського права
- •3.2. Об'єкти суміжних прав
- •3.3. Об'єкти промислової власності * Об'єкти винаходів
- •3.4. Об'єкти засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •Об'єкти промислової власності.
- •6.1. Об'єкти наукових відкриттів
- •6.2. Об'єкти раціоналізаторських пропозицій
- •6.3. Об'єкти захисту від недобросовісної конкуренції
- •7.1. Загальні положення
- •7.3. Заявники
- •7.4. Правонаступники як суб'єкти права інтелектуальної масності
- •8.1. Виникнення прав на твори науки, літератури і мистецтва та об'єкти суміжних прав
- •8.2. Оформлення прав на об'єкти промислової власності
- •8.3. Заявка на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •8.4. Видача охоронного документа на об'єкт інтелектуальної власності
- •9.1. Виникнення суб'єктивних прав на об'єкти інтелектуальної власності
- •9.2. Особисті немайнові права на об'єкти інтелектуальної власності
- •9.3. Майнові права авторів творів науки, літератури, мистецтва і суміжних прав та суб'єктів промислової власності
- •Перелік і розміри
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Припинення правової охорони об'єктів промислової власності
- •10.4. Припинення правової охорони знаків для товарів і пос
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Авторські договори
- •11.3. Договори у сфері науково-технічної діяльності
- •11.4. Договори на використання об'єктів промислової власності
- •12.1. Загальні положення
- •12.2. Умови патентування об'єктів промислової власності в іноземних державах
- •12.3. Договір про патентну кооперацію
- •13.1. Загальні положення
- •13.2. Колективне управління майновими правами авторів за типовим законом вош
- •13.3. Управління майновими правами суб'єктів промислової власності
- •13.4. Представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені)
- •14.1. Загальні положення про систему захисту прав інтелектуальної власності
- •14.2. Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності
- •14.3. Кримінально-правовий захист права інтелектуальної власності
- •14.4. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
- •15.1. Інтелектуальна власність — складова інтелектуального капіталу за економічним змістом
- •15.2. Оцінка вартості інтелектуальної власності
- •15.3. Інтелектуальна власність в господарській діяльності
- •15.4. Механізм комерціалізації інтелектуальної власності
- •15.5. Оподаткування операцій з нематеріальними активами
- •16.1. Загальні міжнародні угоди з питань інтелектуальної власності
- •16.2. Міжнародні конвенції про охорону авторського права і суміжних прав
- •16.3. Міжнародно-правова охорона промислової власності
- •16.4. Міжнародно-правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
- •17.1. Загальні положення
- •17.2. Державне стимулювання і заохочення інтелектуальної діяльності
- •17.3. Пільги для учасників інтелектуальної діяльності
- •Основні джерела права інтелектуальної власності
- •Вцдавничий Дім «Ін Юре»
6.2. Об'єкти раціоналізаторських пропозицій
Раціоналізаторська діяльність є найбільш поширеним вї технічної творчості, яка за своєю новизною і технічним рівне* нижчою від винахідництва. Проте цей вид творчості дос практично кожному працівникові і тому він за своїми масштас
178
Об'єкти нетрадииіиних рішень
перевищує винахідництво. Наведені та деякі інші фактори роблять раціоналізаторську діяльність чи не найбільш ефективною. Саме своїм масовим застосуванням раціоналізаторські пропозиції інколи здатні давати більший економічний ефект, ніж винаходи. Економія від використання раціоналізаторських пропозицій у підсумку буває більшою, ніж від використання винаходів. Саме тому раціоналізаторство як форма технічної творчості заслуговує на всіляке заохочення і стимулювання, а його результати — раціоналізаторські пропозиції — потребують надійної правової охорони. При цьому слід мати на увазі, що досить часто заявки на винаходи відхиляються тому, що втрачена їх новизна, але пропозиція у своїй суті є винаходом, і в таких випадках буде доречною правова охорона раціоналізаторських пропозицій.
Трудівники України звикли до раціоналізаторської діяльності, оскільки вона приносить користь підприємству, де працює раціоналізатор, і самому раціоналізатору давала право на певну винагороду, моральне задоволення від своєї суспільне корисної діяльності. Раціоналізаторство є невід'ємною складовою частиною виробничої діяльності, яка не може розвиватися без постійного і систематичного удосконалення. Воно спрямоване саме на удосконалення продукції, технології самого виробництва, техніки та іншого обладнання і стосується будь-якої сфери — промисловості, транспорту, оборони, охорони здоров'я, сільського господарства тощо. Саме широке використання пропозицій, спрямованих на удосконалення процесів суспільне корисної праці, і дає досить помітний позитивний ефект.
Раціоналізатори завжди були в пошані в Україні, їх діяльність заохочувалася і стимулювалася, вони наділені рядом прав і пільг.
Нині раціоналізаторська діяльність регулюється Цивільним кодексом Української РСР, Тимчасовим положенням про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій (далі — Тимчасове положення), затвердженим Указом Президента України від 18 вересня 1992 р., та Методичними рекомендаціями про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, затвердженими наказом Держпатенту України ВІД 27 квітня 1995 р. Держпатент України прийняв ряд відомчих портативних актів, спрямованих на поглиблену регламентацію регулю-
179
РОЗДІЛ 6
вання раціоналізаторської діяльності. Тимчасове положення змінене Указом Президента України «Про визнання такими, що втратили чинність, Указів Президента України у зв'язку з прийняттям законів України щодо промислової власності» від 22 червня 1995 р.
Відповідно до наведених нормативних актів раціоналізаторською визнається пропозиція, яка є новою і корисною для підприємства, якому вона подана, і передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва, техніки або складу матеріалів.
Отже, раціоналізаторська пропозиція має стосуватися виробів, технології, задіяної техніки або складу матеріалів. Власне кажучи це і є об'єкти раціоналізаторських пропозицій. Це можуть бути конструктивні вирішення виробів, технологічні процеси, тобто і способи, а також речовина (склад матеріалів). Але не треба розуміти наведений перелік об'єктів як обмеження раціоналізаторства. Раціоналізаторська пропозиція може стосуватися будь-якої сфери суспільне корисної діяльності людини. Це може бути удосконалення медичних інструментів та апаратури, зв'язку і транспорту тощо.
До раціоналізаторської пропозиції за загальним правилом встановлюється три необхідні вимоги: 1) вона має стосуватися профілю підприємства, якому ця пропозиція подана; 2) має бути новою; 3) має бути корисною підприємству, якому вона подана.
Раціоналізаторська пропозиція подається тому підприємству, якому відповідає за профілем його діяльності. При цьому немає значення, де працює раціоналізатор і чи працює він взагалі. Раціоналізаторська пропозиція стосується діяльності підприємства, якщо вона може бути використана в технологічному процесі цього підприємства, у продукції, що ним виробляється, у задіяній техніці або матеріалах.
Подана пропозиція визнається новою, якщо вона є новою для даного підприємства, якщо її сутність на цьому підприємстві до подачі'; заяви на неї не була відома. Для встановлення новизни раціоналіза^І торської пропозиції використовуються усі наявні на підприємстві! джерела інформації, які можуть містити відомості про цю або пс дібну пропозицію.
Однак новизна пропозиції не втрачається, якщо вона використс вується за ініціативою її автора не більше як три місяці до подаю
180
Об'єкти нетрадиційних рішень
заяви. Безперечно, мова йде про використання на тому підприємстві, якому подана заява на цю пропозицію.
Раціоналізаторська пропозиція визнається корисною для підприємства, якому вона подана, якщо її використання дає змогу підвищити економічну ефективність виробництва, одержати кращий доход (прибуток) або одержати інший позитивний ефект. Позитивний ефект може полягати в будь-якому підвищенні технічного рівня виробництва, поліпшенні умов та безпеки праці, зниженні негативного впливу на навколишнє середовище тощо.
Згадувані Методичні рекомендації про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію (далі — Методичні вказівки) містять ряд умов, за наявності яких подана пропозиція не може бути раціоналізаторською. Це передусім запозичення чужого досвіду без власного творчого внеску; пропозиції, що містять відомі рішення; пропозиції не технічного, а організаційного характеру; пропозиції щодо удосконалення організації і управління господарством.
Другу групу пропозицій, що не визнаються раціоналізаторськими, складають такі, що погіршують умови праці, якість продукції і робіт, викликають або збільшують рівень забруднення навколишнього середовища, знижують надійність та інші показники якості продукції. Не визнаються раціоналізаторськими пропозиції, які лише ставлять завдання, але не дають конкретного вирішення.