Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0645734_E804D_pidoprigora_o_a_red_svyatockiy_o_...doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
3.78 Mб
Скачать

6.2. Об'єкти раціоналізаторських пропозицій

Раціоналізаторська діяльність є найбільш поширеним вї технічної творчості, яка за своєю новизною і технічним рівне* нижчою від винахідництва. Проте цей вид творчості дос практично кожному працівникові і тому він за своїми масштас

178

Об'єкти нетрадииіиних рішень

перевищує винахідництво. Наведені та деякі інші фактори роблять раціоналізаторську діяльність чи не найбільш ефективною. Саме своїм масовим застосуванням раціоналізаторські пропозиції інколи здатні давати більший економічний ефект, ніж винаходи. Економія від використання раціоналізаторських пропозицій у підсумку буває більшою, ніж від використання винаходів. Саме тому раціоналіза­торство як форма технічної творчості заслуговує на всіляке заохочен­ня і стимулювання, а його результати — раціоналізаторські пропо­зиції — потребують надійної правової охорони. При цьому слід мати на увазі, що досить часто заявки на винаходи відхиляються тому, що втрачена їх новизна, але пропозиція у своїй суті є винаходом, і в та­ких випадках буде доречною правова охорона раціоналізаторських пропозицій.

Трудівники України звикли до раціоналізаторської діяльності, ос­кільки вона приносить користь підприємству, де працює раціоналі­затор, і самому раціоналізатору давала право на певну винагороду, моральне задоволення від своєї суспільне корисної діяльності. Раціоналізаторство є невід'ємною складовою частиною виробничої діяльності, яка не може розвиватися без постійного і систематично­го удосконалення. Воно спрямоване саме на удосконалення про­дукції, технології самого виробництва, техніки та іншого обладнання і стосується будь-якої сфери — промисловості, транспорту, оборони, охорони здоров'я, сільського господарства тощо. Саме широке вико­ристання пропозицій, спрямованих на удосконалення процесів суспільне корисної праці, і дає досить помітний позитивний ефект.

Раціоналізатори завжди були в пошані в Україні, їх діяльність за­охочувалася і стимулювалася, вони наділені рядом прав і пільг.

Нині раціоналізаторська діяльність регулюється Цивільним ко­дексом Української РСР, Тимчасовим положенням про правову охо­рону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропо­зицій (далі — Тимчасове положення), затвердженим Указом Прези­дента України від 18 вересня 1992 р., та Методичними рекомен­даціями про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналі­заторську пропозицію, затвердженими наказом Держпатенту України ВІД 27 квітня 1995 р. Держпатент України прийняв ряд відомчих пор­тативних актів, спрямованих на поглиблену регламентацію регулю-

179

РОЗДІЛ 6

вання раціоналізаторської діяльності. Тимчасове положення змінене Указом Президента України «Про визнання такими, що втратили чинність, Указів Президента України у зв'язку з прийняттям законів України щодо промислової власності» від 22 червня 1995 р.

Відповідно до наведених нормативних актів раціоналізаторською визнається пропозиція, яка є новою і корисною для підприємства, якому вона подана, і передбачає створення або зміну конструкції виробів, тех­нології виробництва, техніки або складу матеріалів.

Отже, раціоналізаторська пропозиція має стосуватися виробів, технології, задіяної техніки або складу матеріалів. Власне кажучи це і є об'єкти раціоналізаторських пропозицій. Це можуть бути конст­руктивні вирішення виробів, технологічні процеси, тобто і способи, а також речовина (склад матеріалів). Але не треба розуміти наведе­ний перелік об'єктів як обмеження раціоналізаторства. Раціоналіза­торська пропозиція може стосуватися будь-якої сфери суспільне ко­рисної діяльності людини. Це може бути удосконалення медичних інструментів та апаратури, зв'язку і транспорту тощо.

До раціоналізаторської пропозиції за загальним правилом вста­новлюється три необхідні вимоги: 1) вона має стосуватися профілю підприємства, якому ця пропозиція подана; 2) має бути новою; 3) має бути корисною підприємству, якому вона подана.

Раціоналізаторська пропозиція подається тому підприємству, якому відповідає за профілем його діяльності. При цьому немає зна­чення, де працює раціоналізатор і чи працює він взагалі. Раціоналі­заторська пропозиція стосується діяльності підприємства, якщо во­на може бути використана в технологічному процесі цього під­приємства, у продукції, що ним виробляється, у задіяній техніці або матеріалах.

Подана пропозиція визнається новою, якщо вона є новою для да­ного підприємства, якщо її сутність на цьому підприємстві до подачі'; заяви на неї не була відома. Для встановлення новизни раціоналіза^І торської пропозиції використовуються усі наявні на підприємстві! джерела інформації, які можуть містити відомості про цю або пс дібну пропозицію.

Однак новизна пропозиції не втрачається, якщо вона використс вується за ініціативою її автора не більше як три місяці до подаю

180

Об'єкти нетрадиційних рішень

заяви. Безперечно, мова йде про використання на тому підприємст­ві, якому подана заява на цю пропозицію.

Раціоналізаторська пропозиція визнається корисною для під­приємства, якому вона подана, якщо її використання дає змогу під­вищити економічну ефективність виробництва, одержати кращий доход (прибуток) або одержати інший позитивний ефект. Позитив­ний ефект може полягати в будь-якому підвищенні технічного рівня виробництва, поліпшенні умов та безпеки праці, зниженні негатив­ного впливу на навколишнє середовище тощо.

Згадувані Методичні рекомендації про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію (далі — Мето­дичні вказівки) містять ряд умов, за наявності яких подана пропо­зиція не може бути раціоналізаторською. Це передусім запозичення чужого досвіду без власного творчого внеску; пропозиції, що містять відомі рішення; пропозиції не технічного, а організаційного характе­ру; пропозиції щодо удосконалення організації і управління госпо­дарством.

Другу групу пропозицій, що не визнаються раціоналізаторськи­ми, складають такі, що погіршують умови праці, якість продукції і робіт, викликають або збільшують рівень забруднення навколиш­нього середовища, знижують надійність та інші показники якості продукції. Не визнаються раціоналізаторськими пропозиції, які ли­ше ставлять завдання, але не дають конкретного вирішення.