- •Об’єкт і предмет історії соціології. Основні етапи розвитку
- •Історичні та ідейно теоретичні умови виникнення соціології як науки
- •Методологія позитивізму в працях Сен-Сімона і о. Конта
- •Загальна характеристика та основні принципи натур соціології. Школи натур соціології в другій половині 19 ст.
- •Методи соціології в працях о. Конта
- •6. Теорія еволюції Герберта Спенсера
- •3 Етапи еволюції
- •7) Ідеологія соціал-дарвінізму в соціології Роберта Мальтуса
- •8) Теорія етноцентризму та амальгамації в соціології л.Гумпловича, г. Ратценхофера та в. Самнера (соціальні дарвіністи)
- •9) Теорія підкорення в соціології держави л. Гумпловича
- •10) Географічний детермінізм в соціології 19 ст. Позиції європоцентризму в працях Хантінгтона
- •11)Французький поссібілізм та американський інвайронменталізм
- •13) Механічний напрямок у натурсоціології 19-20 ст
- •14) Криза еволюціонізму та антипозитивістські течії 19-20ст.
- •15) «Моральна статистика» і «соціальна гігієна»
- •17) Соціальна статистика Кетле. Статистичні закономірності соціальних величин
- •18) Закон Енгеля
- •19) Принцип економічного детермінізму в соціології Маркса і Леніна
- •20) Теорія комуністичного суспільства в працях Маркса
- •21) Соціально-класова структура суспільства та теорія класової боротьби Маркса і Леніна
- •22) Соціологія держави в працях Леніна
- •23) Ленінське вчення про партію та основи партійного будівництва
- •24) Соціал-демократичний варіант розвитку марксизму в працях е. Бернштейна
- •25) Е. Бернштейн про класи та класову боротьбу в умовах капіталізму. Теорія середнього класу е. Бернштейна
- •26) Теорія соціальної дії Макса Вебера
- •27) Концепція бюрократії Вебера
- •28) Поняття раціональності Вебера
- •29) Розуміюча соціологія Вебера
- •30) Політика і етика в соціології Макса Вебера
- •31) Соціальна норма і патологія е. Дюркгейма
- •32) Соціологія суїциду е. Дюркгейма
- •33) Метод соціологізму Дюркгейма
- •34) Проблема цінностей Дюркгейма
- •35) Психологічний соціологізм 19-20ст. : загальна характеристика та основні напрямки розвитку
- •37) Теорія наслідування Тарда
- •48) Вільфредо федеріко парето (1848-1923)
- •Предметна царина соціології: нелогічні дії
- •Суспільство як соціальна система
- •50) Інтеракціонізм ч.Кулі
15) «Моральна статистика» і «соціальна гігієна»
Эмпирические социальные исследования во Франции, Англии, Германии (именно в этих странах эмпирические изыскания достигли заметных результатов в XIX - начале XX в.) первоначально имели разрозненный, несистематический характер, проводились энтузиастами, а не государственными учреждениями. Но данное обстоятельство не только не умаляет значения имевших место исследований, но, наоборот, поднимает его до того уровня, когда их проведение стало признаваться необходимым в государственных и академических структурах. Этому немало способствовало развитие моральной статистики и социальной гигиены. Если в XVII-XVIII вв. эмпирические социальные исследования осуществлялись в форме, так называемой политической арифметики (о чем выше уже говорилось), то с середины XIX в. они проводились в рамках моральной статистики и социальной гигиены. Моральная статистика - это особое направление статистических обследований, смысл которых заключался в сборе количественных данных о моральных (нравственных) и интеллектуальных характеристиках различных слоев населения, преимущественно городских низов, а также об условиях их жизни и труда. С появлением моральной статистики возникла возможность дифференциации социально-статистической информации, опирающейся на достоверные количественные данные о конкретных проблемах социальной реальности. Тем самым закладывались основы для базы данных будущих эмпирических социологических исследований. Представители моральной статистики (А. Вагнер, А. Герри и др.) особое внимание уделяли анализу бедности как социального явления, показывали низкий уровень образования слоев населения, относимых ими к бедным, и, наоборот, высокий уровень преступности, характерной для них. Это давало основания исследователям ставить вопрос об улучшении условий жизни целых групп и слоев населения, которое могло бы способствовать снижению уровня и показателей их девиантного (отклоняющегося) поведения, Очень близким к моральной статистике направлением сбора эмпирических данных стала социальная гигиена, тесно связанная с медицинской гигиенической статистикой. Дело в том, что в связи с урбанизацией, индустриализацией и значительным усложнением жизни трудящихся города понадобились исследовательские усилия и практические шаги, направленные на улучшение положения городских низов. Возникли массовые заболевания в связи со скученностью населения, неудовлетворительными условиями жизни и труда его большой части в крупных городах. Причем проблема состояла не только и даже не столько в борьбе с эпидемическими заболеваниями, сколько подчас просто в необходимости соблюдения элементарных санитарных условий в общественных учреждениях и личной гигиены. Изучение этих вопросов и поиск способов их решения выходили за пределы медицинской статистики и упирались в постановку проблем социального характера. 16) Урбаністична соціологія Чарльза Бута
У соціальних обслідуваннях в Англії XIX ст., зокрема в «соціальній гігієні», криються зародки майбутньої урба¬ністичної соціології — соціології міста. Особливо великий внесок у цю справу пов'язаний з діяльністю англійського реформатора та підприємця ліберального напряму, члена статистичного товариства Англії Чарлза Бута (1840—1916), автора відомої праці «Життя і праця людей у Лондоні». Здебільшого він досліджує соціальні проблеми міста. Про¬аналізувавши матеріали переписів населення Англії за 80 років (з 1801 по 1881 р.), Бут виявив різку зміну в со¬ціальній структурі Англії: внаслідок розвитку промисло¬вості кількість робітників по відношенню до селян зросла вдвічі з 1851 по 1881 р.
Ч. Бут — один з перших соціологів, що використав тех¬ніку включеного спостереження; він сам певний час жив у сім'ях робітників.
Цей дослідник уперше використав кольорові карти для відображення конкретних явищ і процесів у різних районах Лондона, що давало можливість наочного сприйняття масштабів явища (рівень бідності, етнічний поділ населен¬ня і т. д.):
На основі поділу населення залежно від умов його існу¬вання (район проживання, прибуток, тип житла, кількість кімнат, наявність слуг) Бут виділив три суспільні класи — «вищий», «середній» та «нижчий», причому за критерій він брав кількість кімнат і наявність слуг, решта ознак розгля¬далась як похідна. Через декілька десятків років класифі¬кація класів стала широко використовуватися в західній со¬ціології без посилань на її основоположника. В досліджен¬нях Ч. Бута було чимало матеріалу, неприйнятного панів¬ними класами. Вони були досить серйозними для спросту-вання, тому, можливо, в історії суспільствознавства його дослідження не дістали об'єктивної оцінки, їх соціальний та науковий резонанс був приглушений.