- •Об’єкт і предмет історії соціології. Основні етапи розвитку
- •Історичні та ідейно теоретичні умови виникнення соціології як науки
- •Методологія позитивізму в працях Сен-Сімона і о. Конта
- •Загальна характеристика та основні принципи натур соціології. Школи натур соціології в другій половині 19 ст.
- •Методи соціології в працях о. Конта
- •6. Теорія еволюції Герберта Спенсера
- •3 Етапи еволюції
- •7) Ідеологія соціал-дарвінізму в соціології Роберта Мальтуса
- •8) Теорія етноцентризму та амальгамації в соціології л.Гумпловича, г. Ратценхофера та в. Самнера (соціальні дарвіністи)
- •9) Теорія підкорення в соціології держави л. Гумпловича
- •10) Географічний детермінізм в соціології 19 ст. Позиції європоцентризму в працях Хантінгтона
- •11)Французький поссібілізм та американський інвайронменталізм
- •13) Механічний напрямок у натурсоціології 19-20 ст
- •14) Криза еволюціонізму та антипозитивістські течії 19-20ст.
- •15) «Моральна статистика» і «соціальна гігієна»
- •17) Соціальна статистика Кетле. Статистичні закономірності соціальних величин
- •18) Закон Енгеля
- •19) Принцип економічного детермінізму в соціології Маркса і Леніна
- •20) Теорія комуністичного суспільства в працях Маркса
- •21) Соціально-класова структура суспільства та теорія класової боротьби Маркса і Леніна
- •22) Соціологія держави в працях Леніна
- •23) Ленінське вчення про партію та основи партійного будівництва
- •24) Соціал-демократичний варіант розвитку марксизму в працях е. Бернштейна
- •25) Е. Бернштейн про класи та класову боротьбу в умовах капіталізму. Теорія середнього класу е. Бернштейна
- •26) Теорія соціальної дії Макса Вебера
- •27) Концепція бюрократії Вебера
- •28) Поняття раціональності Вебера
- •29) Розуміюча соціологія Вебера
- •30) Політика і етика в соціології Макса Вебера
- •31) Соціальна норма і патологія е. Дюркгейма
- •32) Соціологія суїциду е. Дюркгейма
- •33) Метод соціологізму Дюркгейма
- •34) Проблема цінностей Дюркгейма
- •35) Психологічний соціологізм 19-20ст. : загальна характеристика та основні напрямки розвитку
- •37) Теорія наслідування Тарда
- •48) Вільфредо федеріко парето (1848-1923)
- •Предметна царина соціології: нелогічні дії
- •Суспільство як соціальна система
- •50) Інтеракціонізм ч.Кулі
17) Соціальна статистика Кетле. Статистичні закономірності соціальних величин
Ламбер Адольф Жак Кетлє (1796—1874) —математик, соціолог, демограф, один із засновників сучасної теорії ста¬тистики, вперше всебічно використав статистичні методи для вивчення різноманітних соціальних явищ у різних сфе¬рах суспільного життя. Він обгрунтував на практиці широ¬кі можливості застосування «точних» кількісних методів до явищ соціального життя. Вперше в історії на основі кон¬кретних статистичних закономірностей між соціальними явищами Кетлє прийшов до висновку, що немає принципо¬вих відмінностей у дослідженні закономірностей природни¬чих і соціальних методами математичної статистики, оскіль¬ки і там і тут існують об'єктивні закони.
Кетлє вводить поняття «середньої людини», під якою розуміє середню узагальнюючу величину, яка відображує узагальнені середні ознаки (вікові, інтелектуальні, мораль¬ні і т. п.). Основні принципи застосування статистики для вивчення соціальних процесів Кетлє вперше розкриває у своїй'праці «Про людину та розвиток її здібностей чи досвід соціальної фізики».
На час виходу книги Кетлє його ім'я було досить відоме у Франції та інших країнах завдяки прогнозу кримінальних злочинів, який він у 1829 р. провістив на 1830 р. у пресі. Соціолог завбачив загальну кількість злочинів і їх окремі види та кількість за категоріями. Через рік Франція була приголомшена точністю збігу прогнозу та реальної картини злочинів за 1830 р. Це було торжество нової науки.
Кетлє підкреслював, що ці закономірності в суспільстві нічим не відрізняються від природних закономірностей фі¬зичного світу, оскільки причинність у природі та суспільст¬ві викликає відповідні наслідки.
Кетле пише, що незважаючи на те, що діяльність людини залежить від її волі, розуму, інтересів, ми можемо визначити певні закономірності та тенденції людської поведінки. Ана¬лізуючи велику масу фактів індивідуальної поведінки й узагальнюючи їх методами математичної статистики, мож¬на створити певний «фіктивний» тип людини, узагальнені середні характеристики якої будуть відображувати її точ¬ніше, ніж кожен індивідуальний випадок. Це і є та «серед¬ня людина», яку можна описувати як певну фізичну і духов-ну реальність на основі узагальнених даних. Зміни в сус¬пільстві таким чином відображаються у зміні відповідних параметрів «середньої людини».
В історію соціології ім'я Кетле не ввійшло, хоча і не зов¬сім справедливо, бо він раніше від О. Конта спробував створити особливу науку про суспільство, яку назвав «со¬ціальною фізикою». Саме ця назва змусила Конта відмови¬тися від такого терміна і ввести новий — «соціологія». Про це вже йшлося вище.
На відміну від Конта, який лише говорив про необхід-ність використання «соціальною фізикою» методів природ¬ничих наук, Кетле вважав, що її основним методом мусить бути статистичний метод дослідження соціальних явищ. Цей метод базувався на глибоких математичних принципах, на відміну від демографічних та статистичних досліджень XVII—XVIII ст. Кетлє встановив кореляцію між показни-- ками, розкрив фундаментальність соціальних закономірно¬стей. Він відкрив і математично довів наявність загального та закономірного в соціальних процесах.