Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История социологии.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
134.43 Кб
Скачать

18) Закон Енгеля

Розвиток емпіричних обслідувань у Німеччині свідчить про вплив на них течій «соціальної гігієни» та «моральної статистики».

Найзначнішим досягненням у цьому відношенні можна вважати відкриття німецьким статистиком Еристом -Енге-лем «бюджетного закону», названого «законом Енгеля».

Ернст Енгель (1821—1896)—інженер за фахом; під впливом досліджень Ле Пле став його прихильником і по- ' слідовником. Закон Енгеля — із зростанням величини доходів частка витрат на придбання товарів першої необхідності скорочується.

Закони Енгеля зводяться до наступних положень:

1) бідні родини витрачають більше на необхідне для життя — їжу і житло;

2) частка витрат на харчування знижується в міру зростання доходів, а частка витрат на житлі стабілізується;

3) витрати на дорогі предмети підвищуються в більшому ступені, чим дохід. При росту доходу споживача споживання їм вторинних благ зростає в більшому ступені, чим споживання благ першої необхідності;

4) при зниженні ціни одного з благ і сталості ціни на інше благо збільшується попит на благо, ціна якого знижується, причому здійснюється відносна заміна ним іншого блага.

Крім того, Енгель довів, що струк¬тура витрат кожної сім'ї незалежно від розмірів прибутку для всіх/типів сімей однакова і включає витрати на житло, харчування, одяг, культурні та інші потреби. Цей безпосе- ' редній взаємозв'язок між сімейним бюджетом і долею вит¬рат на харчування дістав у науці назву «закону Енгеля». Він має дуже велике значення для оцінки рівня добробуту населення. Може, через те і був він маловідомим у нас, Що свідчив не «про благі справи» добробуту народу.

19) Принцип економічного детермінізму в соціології Маркса і Леніна

Економі́чний детерміні́зм —матеріалістична концепція, прихильники якої розглядають економіку як суб'єкт історичного процесу й намагаються схематично вивести всі явища суспільного життя з продуктивних сил і виробничих відносин. Економічний детермінізм ігнорує діяльність людей як дійсного суб'єкта історії, зводить їх до безликої маси, що цілком залежить від економічних факторів недооцінює значення політики й ідеології в суспільному житті.

МАРКС. В основі всіх явищ він ставив соціальний розподіл праці, що призводить до появи приватної власності, а це - до появи гроше і до соціальної диференціації суспільства (поява класів). Саме такий підхід , коли в основу всіх соціальних явищ лягала економіка був названий принцип економічного детермінізму. Суспільство має соціально-класову структуру.

Метод і теорія історичного матеріалізму. Історичний розвиток являє собою чередування послідовних стадій кожну з яких визначає типова система виробництва і окрема форма власності. Ці стадії М. називає соціально-економічними формаціями. Кожна наступна соціально-економічна формація є більш прогрессивною за попередню.

  1. Первісонообщина ф. (колективна власність на знаряддя праці)

  2. Рабовласницька (поява приватної власності на живу людину як знаряддя праці)

  3. Феодальна (власність на землю)

  4. Капіталістична (власність на заводи та фабрики як засоби виробництва)

  5. Комуністична ф. ліквідація приватної власності, як перехідної форми. Вища форма – колективна власність.

При переході на наступну формацію велику силу (рушієм) вигравав середній клас.

Кожна система виробництва породжує свою ідеологію, форми політичної влади, філософію, релігію, право. Філософія несе значення в обґрунтуванні права, тим хто є власником, має право панувати.

Система виробництва завжди є первинною, визначальною, завжди являє собою базис по відношенню до ідеології, політичної влади, права, моралі, які Маркс нащивав надбудовою.

Система виробництва включає:

- розвиток продуктивних сил (люди, знаряддя праці, продукти праці). Все це постійно розвивається ім відповідає:

- розвиток виробничих відносин ( її визначають форми приватної власності)

Якщо розвиток продуктивних сил відбувається плавно, то розвиток виробничих відносин відбувається скачками. Тоді відбувається перекрасталізація виробничих відносин внаслідок конфлікту продуктивних сил. Спосіб виробництва вступає в конфлікт з надбудовою суспільства (міняється система права, форма влади, мораль, філософія).

Перекрасталізація виробничих відносин відбувається тоді коли спосіб виробництва вичерпує всі свої можливості ( на своєму вищому етапі розвитку).

Нові виробничі відносини наступають поступово ( ще до перекрасталізації). Це не значить зміну всього, це збереження того всього що було кращим і нового, тобто набутого). Суспільство має бути готовим до цих змін. Людська свідомість формується в процесі економічного розвитку, стихійно.

ЛЕНІН

Завдання, які ставив перед собою Л.:

1. Довести, що висновки Маркса про пролетарську революцію вірні

2. Умови для пролетарську революцію уже назріли

Неминучість пролетарської революції виходить з усіх умов імперіалістичного розвитку.

Ознаки імперіалізму:

1) Монополістичний розвиток виробництва. Монополія банків, перехід до управляння виробництвом до рук фінансистів)

2) Злиття банківського капіталу у промисловий, утворення фінансової олігархії

3) Вивіз капіталу, на відміну від вивозу товарів

4) Утворення міжнародних союзів, які намагаються поділити між собою світ

5) Закінчення територіального розподілу світу мід найбільшими капіталістичними державами

Монополістичний характер виробництва (присутній елемент централізації управління, прогнозування виробництв) створює умови до переходу до соціалізму. Розвиток імперіалізму веде до суперечностей між трудом і капіталом, які притаманні капіталізму:

Між високорозвиненими країнами і країнами, які припадаюи). ть до них (обіднення мас, створення цілих пролетарських держав, між самими високорозвиненими країна

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]