1.4 Характеристика основних напрямів індустріалі­зації будівництва

Найважливішими напрямками індустріалізації будівництва на су­часному етапі розвитку економіки є:

підвищення рівня збірності будівель і споруд, що споруджуються.

для оцінки рівня збірності різноманітних об'єктів будівництва може ви­користовуватися частка вартості збірних конструкцій по відношенню до загальної вартості об'єкта або - при порівнянні однотипних об'єктів - кількість елементів, необхідних для зведення об'єкта;

підвищення заводської готовності деталей, конструкцій, блоків і вузлів, у тому числі пов'язаних з установленням та експлуатацією тех­нологічного обладнання;

уніфікація й типізація рішень, що приймаються, як при проектуван­ні об'ємно-планувальних, конструктивних рішень будівель і споруд, так і при опрацюванні організаційно-технологічних рішень;

комплексна механізація виробництва.

Нині розрізняють дві стадії механізації: часткову й комплексну. При частковій за допомогою машин і механізованого інструменту виконуються окремі будівельні процеси, а при комплексній - за допомогою однієї або комплекту машин - усі тех­нологічно зв'язані процеси. Рівень механізації оцінюється відношенням кількості робіт, виконаних із використанням механізмів, до загального обсягу робіт;

мобільність основних і допоміжних засобів виробництва, що ви­значається спроможністю будівельно-монтажних підрозділів швидко та з мінімальними витратами переміщати виробничі потужності та трудові ресурси з об'єкта на об'єкт.

Розглянуті напрями не є раз і назавжди встановленими. У міру розвитку науки й техніки, використовуваної у будівництві, зявляються нові напрямки, а деякі з розглянутих можуть вилучатися.

1.5 Загальна характеристика планування та сут­ність поняття «планування»

Планування в загальному випадку за своєю суттю - це пошук від­повідей на такі запитання:

Де ми знаходимось, а саме які наші можливості, що у нас пога­но і що добре.

Куди ми хочемо рухатись, а саме яких результатів (цілей) прагнемо досягти.

Що може заважати нам досягти поставлених цілей, тобто встановлюємо обставини,- які обмежують свободу наших дій,

Як ми збираємося досягти поставлених цілей, тобто відповідаємо на запитання: що повинні робити члени організації та в які терміни, щоб досягти виконання намічених цілей.

На разі існує велика кількість різноманітних тлумачень терміна «планування». Надалі під плануванням ми будемо розуміти систему організаторської та економічної діяльності, пов'язану з процесом завчас­ного передбачення бажаного майбутнього та ефективних шляхів його досягнення.

1.6 Класифікація й характеристика основних за­вдань різноманітних видів планування

Залежно від терміну, на який розробляється план, розрізня­ють: перспективне, чи як його ще називають, стратегічне планування, котре передбачає розроблення плану на тривалий проміжок часу (більш ніж на 3 - 4 роки),

поточне (тактичне) - на 1-2 роки

оперативне - мі­сяць, декаду, тиждень, добу, а інколи й зміну.Залежно від об'єкта планування вирізняють техніко-економічне й оперативно-виробниче планування. Об'єктом першого є організа­ція діяльності в цілому будівельної організації, другого - організація бу­дівництва окремого об'єкта (пускового комплексу).

У загальному випадку завдання, які вирішуються при здійсненні будь якого виду планування, пов'язані з ув'язкою виробничої діяльності всіх учасників будівництва при зведенні окремих будівель, споруд або їх сукупності та забезпеченні досягнення високих показників, що характе­ризують результати діяльності будівельних організацій. Відмінність між ними полягає в об'єкті планування та ступені деталізації.рішень, що при­ймаються.