8.6. Сутність класифікації критеріїв оптимальності за рівнем оцінки системи. Приклади

На даний час за рівнем оцінки системи критерії можуть бути поділені на три основних види:

- загальнодержавні - показники, що узагальнюють економічну ефективність в цілому по галузі виробництва чи економіки держави Наприклад, максимальний приріст національного прибутку щодо капітальних вкладень;

-комплексні, за якими оцінюється ефективність функціонування економічної системи типу будівельна організація чи спорудження об'єкта в цілому. Наприклад, прибуток, рівень зростання продуктивності праці, дотримання договірних зобов'язань по термінах введення об'єктів в експлуатацію;

- локальні, за якими оцінюється ефективність функціонування окремої підсистеми чи вирішення конкретного завдання (задачі). Наприклад, такі показники, як максимальне запровадження в дію виробничих потужностей і об'єктів, безупинне й рівномірне завантажен­ня існуючих потужностей по окремих видах ресурсів.

8.7. Сутність класифікації критеріїв оптимальності за видами. Приклади

Нині критерії прийнято поділяти на такі основні види:

- часові, які вимагають або скорочування термінів будівництва об'єктів, або виконання встановлених (нормативних, договірних і т.п.) термінів введення об'єктів в експлуатацію чи виконання окремих робіт з мінімальними відхиленнями;

- ресурсні, які характеризують якість (як правило, рівномірність і пов­ноту) використання існуючих в організації ресурсів;

- зорієнтовані на досягнення мінімуму простою провідних виробничих підрозділів організації та обслуговуючих їх виробництв;

- зорієнтовані на досягнення максимуму випуску будівельної продукції.

- різноманітного роду кошторисні, пов'язані з мінімізацією

собівартості робіт та рентабельністю будівельного виробництва.

8.8. Характеристика використовуваних у практиці виробництва методів (способів) розв'язання багато- критеріальних оптимізаційних задач

Нині відсутні досить прості методики, які дозволяли б здійснювати оптимізацію одночасно за кількома критеріями. Тому при оптимізації застосовують різноманітні спрощені методики розв'язання багатокрите-ріатьних задач. Найбільшого поширення дістали такі підходи:

- зведення групи критеріїв до одного інтегрального з урахуванням ваги приватних (диференціальних) критеріїв,

- послідовна оптимізація за окремими критеріями, яким присвоєні різні ранги;

- перетворення частини критеріїв в обмеження та перехід до одно-критеріальної задачі.

8.9. Характеристика сутності алгоритмів "калібру­ вання" і "згладжування", які використовуються при вирішенні завдань (задач) календарного планування

Ідея алгоритму КАЛІБРУВАННЯ полягає в тому, що на черговий відрізок часу, який розглядається (зміна, день, тиждень, місяць, квартал або рік), ставляться в чергу на "обслуговування", тобто наділяються не­обхідними ресурсами, роботи відповідно до призначеного пріоритету. Він ніби "калібрує" окремі роботи по черговості забезпечення їх наявни­ми в організації ресурсами. Наприклад, при використанні сіткових гра­фіків у такому порядку: спочатку роботи, які знаходяться на критичному путі, а потім інші роботи - в порядку зростанняїх резервів часу. Такий підхід використовується у тих випадках, коли здійснюється набір робіт, Що плануються до виконання, на конкретний проміжок часу.

Ідея алгоритму згладжування полягає в тому, що спочатку розро­бляється деякий (по ранніх чи пізніх допустимих термінах здійснення робіт) можливий варіант плану. Після цього в межах існуючих резервів часу змінюють на осі часу положення робіт чи інтенсивності їх виконання доти, поки не буде досягнуто атгоритмічного оптимуму показника використання ресурсу або знайдений практично прийнятний "вгладжений" .графік споживання ресурсів. Такий підхід використовують у випадках, коли задані жорсткі обмеження на терміни завершення робіт і потрібно оптимізувати якийсь показник якості вико­ристання ресурсів, наприклад мінімум їх перевищення над заданим рів­нем.