- •1.2 Характеристика основних завдань організації
- •1.3 Розкриття сутності основині, принципів організації будівельного виробництва
- •1.4 Характеристика основних напрямів індустріалізації будівництва
- •1.5 Загальна характеристика планування та сутність поняття «планування»
- •1.6 Класифікація й характеристика основних завдань різноманітних видів планування
- •1.7 Сутність основних принципів планування організації будівельного виробництва
- •1.8 Сутність поняття "план", що він має визначати
- •1.12 Сутність традиційного підходу до формування нормативно-довідкової бази та його недоліки
- •1.13 Сутність нормативно-довідкової бази, яка створюється не за технологічним, а за конструктивно-технологічним принципом
- •4.1 Мета та завдання підготовки виробництва
- •4.5 Основни етапи утворення системи підготовки
- •4.8 Характеристика складу та змісту питань, що ви рішуються замовником і підрядчиком при узгодженні вибору будівельного майданчика
- •4.9Які питання розглядаються при узгодженні між замовником і підрядчиком технічних умов на проектування
- •5.2 Головні позитивні якості й недоліки закритого способу (методу) будівництва
- •5. 3 Головні позитивні якості й недоліки відкритого способу (методу) будівництва
- •5.4 Основні позитивні якості та недоліки способу будівельно вир-ва - метод оптимальних позначок
- •5.10Сутність організації монтажу і укрупненням та її позитивні якості
- •5.11 Характеристика конструктивного елемента, монтажного блоку та частини будівлі
- •5.12 Організація монтажу покриття будівлі викоконвеєрних ліній
- •5.16. Загальна характеристика способів, які використовуються при зведенні споруд, пов'язаних з функціонуванням технологічного обладнання, яке розміщується нижче від рівня землі
- •5.17. Основні фактори, які визначають застосування різноманітних способів зведення підземних споруд
- •6.4. Можливі схеми розстановки кранів при зведенні багатоповерхових будівель, позитивні якості та недоліки цих схем
- •6.5. Характеристика організації будівництва методом підйому поверхів (перекриттів)
- •7.2. Мета і завдання реконструкції
- •7.5. Можливі шляхи зменшення спаду обсягів промислової продукції у період проведення реконструкції (відповідно до замовника)
- •7.6. Можливі шляхи зменшення тривалості прове дення реконструкції та обсягів спаду продукції промис лового підприємства (відповідно до будівельної організації)
- •7.7. Особливості організації бмр, здійснюваних при
- •7.8. Параметри які, крім традиційних, мають враховуватись при виборі монтажних механізмів (кранів)
- •7.9. Основні заходи та роботи, що мають передувати розбиранню існуючих будівель, споруд і конструкцій
- •7.10. Головні питання, що мають вирішуватись на етапі інженерних вишуків - передпроектного обстеження об'єкта
- •7.11. Додаткові вихідні дані, то мають бути надані замовником для розроблення поб
- •8.2. Класифікація завдань календарного планування, їх характеристика
- •8.3. Класифікація обмежень, які необхідно враховувати при розв'язанні задач календарного планування
- •8.4. Що прийнято розуміти під терміном "календар ний план", класифікація їх за призначенням та рівнем планування
- •8.5. Що прийнято розуміти під терміном "критерій оптимальності". Сутність принципових вимог, яким він
- •8.6. Сутність класифікації критеріїв оптимальності за рівнем оцінки системи. Приклади
- •8.7. Сутність класифікації критеріїв оптимальності за видами. Приклади
- •8.8. Характеристика використовуваних у практиці виробництва методів (способів) розв'язання багато- критеріальних оптимізаційних задач
- •8.9. Характеристика сутності алгоритмів "калібру вання" і "згладжування", які використовуються при вирішенні завдань (задач) календарного планування
- •8.11. Вимоги, які ставляться до календарного розкладу
- •8.12. Особливості розроблення календарного
- •8.13. Характеристика методів (підходів), які використовуються при розробленні календарного розкладу по окремому об'єкта чи їх сукупності
- •8.14. Способи, що використовуються для оцінки ва ріантів розроблених календарних планів
- •10.1.Характеристика мети та головних завдань, що вирішуються в процесі календарного планування
- •10.3.Характеристика головних завдань, які вирішуються при розробленні отз
- •10.5. Головні вимоги, якими необхідно керуватися в процесі розроблення отз
- •10.7. На основі яких вихідних матеріалів здійснюється розроблення отз
- •10.8. Характеристика основних напрямів аналізу проектно-кошторисної документації при проектуванні отз
- •10.9. Як визначається фактична повна та вільна виробнича потужність організації
- •10.10. Які групи факторів зумовлюють вплив на планову виробничу потужність організації та їх сутність
- •10.12. Класифікація та сутність основних видів структурних зрушень
- •10.17. Характеристика основних завдань, які вирішуються при розробленні рдв
- •16.3. Основні напрями використання мобільних під розділів
- •16.5. Характеристика експедиційного, вахтового та експедиційно-вахтового режиму організації праці робітників мобільних підрозділів
- •16.6. Структура вахтового циклу трудової діяльності
- •16.7. Характеристика порядку формування та змінності вахт
- •16.8. Особливості розроблення поб і пвр при впровадженні вахтового методу будівництва
- •16.12. Що прийнято розуміти під піонерним освоєн ням будівельного майданчика та головне завдання цьо го етапу
- •16.13. Характеристика заходів і робіт з підготовки піонерного освоєння будівельного майданчика
6.4. Можливі схеми розстановки кранів при зведенні багатоповерхових будівель, позитивні якості та недоліки цих схем
Зведення конструкцій наземної частини може здійснюватися: баштовими кранами, які встановлюються на рейковому ходу; самохідними: приставними чи самопідйомними кранами Вибір типу та кількості монтажних механізмів (кранів) і схем їх розміщення здійснюється залежно від основних параметрів механізмів (вантажопідйомність, висота підйому гака, вильоту стріли), висоти, ширини й довжини будівлі, її конфігурації, маси матеріалів і конструкцій, що підіймаються (монтуються), обсягу робіт і заданих термінів будівництва. Нині застосовуються такі схеми розстановки баштових і самохідних кранів, один чи кілька кранів з однієї сторони будівлі; два чи більше кранів, які встановлюються з двох поздовжніх сторін будівлі; один чи кілька кранів, що встановлюються в плямі забудівлі будови, ведучих монтаж на себе.
Установка одного крана здійснюється в тих випадках, коли виліт стріли крана та його вантажопідйомність при відповідному вильоті стріли забезпечує виробництво робіт у будь-якій точці плями будівлі. В тих випадках, коли такої відповідності немає (наприклад, ширина будів--лі перевищує виліт стріли крана), встановлюються крани з двох сторін будівлі. При цьому будівля може додатково розбиватися на дільниці (захватай) по її ширині Варіант з кількома кранами використовують також у випадках, коли один кран не забезпечує необхідної інтенсивності виробництва будівельно-монтажних робіт, тобто не забезпечує виконання необхідних обсягів робіт у задані терміни. В цьому випадку установка додаткового крана може здійснюватись як на спільних коліях, так і на додаткових, що розташовуються з однієї чи двох сторін будівлі.
Позитивною якістю установки кількох кранів з однієї сторони будівлі є зменшення довжини транспортних під'їзних шляхів.
Позитивною якістю установки декількох кранів на спільних коліях додатково до позитивних якостей розміщення кранів з однієї сторони будівлі є наявність єдиного майданчика складування матеріалів і конструкцій, а також деяке зменшення витрат на улаштування підкранових колій. До недоліків такої схеми (установка кранів з однієї сторони будівлі) можно віднести необхідність в організації більш складної сумісної роботи в частково спільній зоні роботи, особливо при використанні за гальних кранових колій. Водночас, на відміну від схем з розміщенням кранів з обох сторін, одна сторона будівлі в цьому випадку може бути використана для установки вантажних і вантажопасажирських підіймачів, що мас особливе значення у випадку з висотними та довгими будівлями. У противному разі підіймачі можуть встановлюватись лише в торцях будівель, що веде до збільшення плеча рознесення матеріалів по поверхах, яке виконується, як правило, вручну.
Установка кранів у межах плями забудівлі практикується при зведенні будівель, які мають великий поперечник (промислові будови, кінотеатри і т.п.), або тоді, коли відсутня вільна територія для розміщення приоб'єктних складів, доріг, а інколи й самих кранів. Зведення конструкцій будівлі в цьому випадку здійснюється поетапно. Спочатку зводяться конструкції найбільш віддалених частіш будівлі. Після цього кран відступає і здійснюється зведення частин будівлі у зоні, де він розташовувався раніше. Після цього цикл повторюється до повного виходу крана з плями будівлі. Використання такої схеми ускладнює організацію та здорожчує вартість БМР через необхідність: улаштування додаткових доріг всередині будівлі, для подавання матеріалів і конструкцій в зону роботи крана і в ході виробництва, при кожному перебазуванні крана, перенесення місця розташування складу. Крім того, оскільки відсутні вільні майданчики для розміщення постійного складу (приоб'єктний склад розташовується, як правило, також у плямі будівлі і повинен переміщатися у міру переміщення крана), необхідно виконувати'додаткові роботи по улаштуванню площадок для розміщення складу.
Окрім баштових і самохідних кранів, для зведення багатоповерхових споруд баштового типу можуть застосовуватись приставні і само-підйомні крани.
Позитивною якістю схеми з приставним краном є практично необмежена висота підйому та збільшений виліт стріли, недоліком - улаштування спеціального фундаменту під кран. Позитивна якість схеми з са-мопідйомним краном - необмежена висота підйому - так само, як і приставного, недоліком є необхідність підсилення несучих конструкцій будівлі та виконання додаткових будівельно-монтажних робіт по спорудженню шахти підйому крана.