Міністерство соціальної політики україни

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Кафедра «Соціології та соціально - гуманітарних дисциплін»

Контрольна робота

З дисципліни «Етика та естетика»

Варіант № 8

Виконала: студентка III курсу

Групи УПБ1-13к

Факультету управління

персоналом та економіки праці

Говорова О. О.

Перевірив: Бондарчук Л.В.

Київ 2015

ЗМІСТ

ВСТУП 4

1. Естетична організація предметного середовища. Дизайн та мистецтво 6

1.1. Естетична діяльність і сфери її проявів в сучасному суспільстві 6

1.2. Дизайн як організація естетичної діяльності 7

1.3. Мистецтво як вид естетичної діяльності 9

2. Моє розуміння Добра і зла та їх прояви у реальному житті 11

ВИСНОВКИ 15

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 16

ВСТУП

Завдяки діяльності органів чуття людина сприймає предмети і явища природи, речі, створені нею самою в процесі практики, витвори мистецтва. Це є не що інше, як чуттєво образні відбитки, ідеальні копії властивостей об’єктивного світу, в тому числі й гармонії ліній, кольорів, звуків, тобто його безкінечно різноманітна краса. Тому естетика спочатку вважалась наукою про прекрасне, а потім у сферу її дослідження увійшли категорії “піднесене”, “трагічне”, “комічне” та інші.

Естетика – наука про становлення і розвиток чуттєвої культури людини. Різноманітність естетичних відношень людство відтворило як естетичні категорії. Водночас усвідомлювався процес формування естетичного відношення, що започаткувало категорію естетичної діяльності.

Кожен, хто володіє естетичною свідомістю, свідомо або несвідомо працює, діє, оцінює дійсність у співвідношенні зі своїми естетичними уявленнями. Тому на ступінь естетичної забарвленості даного виду діяльності справляє істотний вплив таке: якість естетичного смаку; зміст естетичного ідеалу; розвиненість естетичного почуття, емоцій та уявлень суб’єкта діяльності. Таким чином, естетична діяльність – це будь-яка людська діяльність у її загальнолюдському вимірі (хоча загальнолюдське не вичерпується естетичним.

Головними формами естетичної діяльності є дизайн та мистецтво. Сутність мистецтва лишається єдиною не дивлячись на те, що світ мистецтва, його види і жанри, стилі і художні школи, його взаємовідносини з життям дуже розмаїті в різні історичні епохи, за різних режимів, у різних культурах і цивілізаціях. Ця сутність мистецтва полягає в творчості. Творчість визначає і процес творення мистецтва, і процес його сприйняття.

В умовах сучасної цивілізації важливого значення набуває дизайн – найрозвинутіша та усвідомлена галузь людської діяльності за законами краси поза мистецтвом. Мета дизайну (художнього конструювання) полягає у формуванні гармонійного предметного середовища, що найповніше задовольняє матеріальні та духовні потреби людини.

Естетична діяльність значно збагачується, коли відділяється від практичної й існує самостійно, сприяючи розвиткові творчих здібностей людини. Звичайно, мистецтво виростає на найширших життєвих потребах. Проте ці потреби нерідко не можуть реалізуватися через соціально-економічну обмеженість умов життя конкретно-історичного суспільства. Саме тоді за допомогою мистецтва (воно стає переважно духовною формою діяльності) людина здобуває можливість впливати на загальний розвиток суспільства, реалізовувати універсальну людську здібність формувати, змінювати, творити «за законами краси» свій духовно-практичний світ. Цим самим людина створює умови для реалізації багатих потенційних можливостей життя кожного індивіда.

У естетичному відношенні людина, вільна від егоїстичного інтересу і вигод, піднімається до безкорисливого, справі людського ставлення до предмета. Тому естетичне ставлення одночасно є й духовним, тому що розвиває духовний світ людини. Разом з красою зміст загальнолюдського складають добро, істина, свобода тощо.