4.2. Лерші музеї Австралії і Океанії. Особливості створення.

Океанія.

Друга пол. 19 ст. – колонізація островів, з′являється британська колонія Нова Зеландія. Музей з′являється як явище, до 60-80-х рр. музеї дуже обмежені. Багато музеїв мають етнографічну специфіку – культури автохтонних племен. В 1841р. музей в м. Нельсон, в 1850 – музей Окланда, 1860 – Крайчтера. Це були збірки колекцій, неповноцінні музеї. Перший класичний музей було створено за допомогою Новозеландського археологічного товариства та британського уряду – Національний музей Вілінгтона,1865р. Була спроба відкрити музей в 1889 р. в порту Морсбі, колекція флори і фауни,поодинокі етнографічні зразки. Але музей так і не відкрили, колекція була передана Австралії. Врешті музей відкрився в 1956 р. за ініціативою уряду. Була створена спеціалізована служба – департамент окружної служби і внутрішніх справ. Він взяв обов′язок по комплектуванню колекцій. Відділи музею: антропології, дерев′яної скульптури, флори і фауни.

Австралія.

1827 р. перший музей (самий крупний) – Австралійський музей. Створений на основі природничих колекцій Філософського товариства Австралії. Загалом в Австалії 7 національних музеїв, розташованих в м. Канберра. (Корольова)

4.3. Класифікація актуальних проблем культурології та їх характерні особливості.

Актуальні проблеми – важливі сьогодні.

Проблеми:

Перша група – теоретичні проблеми

Друга група – науково-практичні проблеми

І група:

1. проблема регіоналізації культури

2. проблема визначення понятійного апарату

3.проблема власної (культурної) методології (методологія-сукупність методів,прийомів та принципів пізнання)

4. проблема культурогінезу (походження культури)

5. проблема періодизації культурології

ІІ група:

1. проблема культурної депривації (проблема доступу до культурних цінностей)

2. проблема культурної ідентичності і аккультурації (аккультурація- включення(запозичення)до себе елементів іншої культури)

3. проблема мультикультурності (пов»язана з міграціями)

4. проблема субкультур (відмінні групи людей)

5. проблема масової культури

6. проблема національної психології і їх зв»язок з культурою (Кагадей)

Блок питань № 5

5.1. Сучасні тенденції розвитку музейної педагогіки.

З 90х років 20 століття сформувались такі тенденції:

Змінюється система щодо уявлення призначення музею та його роботи з відвідувачами.

Відмова від жорстких ідеологічних установок.

Змінюється ставлення до аудиторії (як рівноправного учасника комунікативного процесу).

Починають диференціювати відвідувачів за віковими ознаками.

Розширюються форми роботи з відвідувачами I це є об'єднанням різних форм у систему, а елементами є програми для різних відвідувачів.

Розгляд проблеми результативності музейної комунікації.

Інтегрування Із все більшою кількістю музейних дисциплін.

Розробка довготривалих і короткотривалих культурно-освітніх програм і проектів для конкретної музейної аудиторії.

Вивчення і реалізація форм взаємодії з партнерами.

Вивчення традиційних і впровадження нових форм роботи з аудиторією.

В країнах СНД виокремлення музейної педагогіки в наукову дисципліну було обумовлено теоретичним осмисленням освітньої діяльності музеїв. Музейна педагогіка - це наукова дисципліна, яка знаходиться на перетині музеєзнавства, педагогіки і психології.

Об'єкт - культурно-освітнї аспекти музейної комунікації. Предмет - дослідження закономірностей, принципів, методів роботи музею зі своєю аудиторією.