Процеси, що становлять загрозу для збереження нерухомих памяток

Загрози: природні , антропогенні.

Природні. Стихійні лиха (землетруси, повені і т. д.), вплив атмосферної вологи та сонця.

Антропогенні:

- війни, революції

- нігілістичне відношення

- масштабні промислово-будівельні роботи

- розорювання земель

- нерегульована забудова

- вібрація

(Голішевський)

18.2. Властивості музейних предметів.

Властивості МП:

-інформативність(засиби масових інформацій)

-експресивність(викликання емоцій)

-атрактивність(привернення уваги)

-репрезентативність – здатність МП бути зразком, що найкращим чином представляє цілий ряд схожих з ним предметами та найбільш повно відображати явища зовнішнього світу.

-асоціативність – здатність викликати асоціації.

У сукупності ці властивості дають МП якість, яку називають музеальністю.

Ступінь вираженості вказаних властивостей дозволяє визначати музейну цінність. Прийнято виділяти наукову, історичну, меморіальну і художню(естетичну) цінність

АБО ЯК ВИКЛАВ ГОЛІШЕВСЬКИЙ

5. Властивості муз предметів

1. інформативність — здатність бути джерелом іняормації

2. експресивність — здатність викликати емоції

3. атрактивність — здатність привертати увагу

4. репрезентативність — здатність бути найкращип представником подібних предметів.

5. Асоціативність — викликання асоціацій

Сукупність властивостей м. п. прийнято називати музеальністю.

18.3. Особливості розвитку європейської культури XIX ст.

В цей час бурхливий розвиток.

Перша половина 19 століття — це час розвитку німецької класичної філософії, представники: Кант, Ріхте, Шелінг, Гегель, Феєрбах.

Поширений романтизм — звернення до внутрышнього свыту людини.

В лытератури представники романтизму: Гофман, Вальтер Скотт, Джордж Байрон, Гюго, Пушкін, Лєрмонтов.

Живопис (романтизм): Гойа, Делакруа (картина — Свобода яка веде народ), Теодор Жеріко.

Музика (романтизм) — Шуберт, Мендельсон, Римський-корсаков, Чайковський, Вагнер.

В останній третині 19 століття в худ. Культурі західної Європи поширений такий напрям як імпресіонізм.(імпресіоністи Мане, Моне, Ренуар, Дега, Піссаро)

В укр. Літ імпресіоністи — Коцюбинський.

В кін. 19 ст. в худ. Культурі західної Європи поширюється такий стиль як символізм.

Література, символісти — Бодлер, Рембо, Меларме(фран), Метерлінк(Бельгія), Блок, Брюсов.(Росія) ***(Голішевський)

Блок питань № 19

19.1. Етнографічне районування України.

Населення України поділяється на 6 районів:

1. Наддніпрянщина – лісостепова смуга по обох берегах Дніпра в межах Київської,Черкасської, Чернігівської, частково Житомирської областях. Це центральна частина, де відбувались всі історичні події, територія полян. Тут сформувались основні елементи культури: одяг, костюм, мова (Котляревського, Шевченко), традиційне політичне та релігійне життя. Київ був центром освіти, науки, релігії, але ні як не державним.

2. Слобожанщина – північний схід України,східні степо-лісові райони: південна Чернігівщина, південна Полтавщина, Сумщина, Харківщина, північ Донбасу, північ Запорізької обл. Територія східних кочівників, політично активний район. Після об′єднання України і Росії, особливо після 1667р., козацтво вливається в регулярну російську армію. Це спричинило активне переселення козаків із сім′ями в цей район. Утворюються міста, які отримують назву на честь назви полка. У цьому районі багато росіян, відмінності в одязі.

3. Полісся – смуга заввишки 100 км від Чернігівщини до західних районів з Литвою, Білорусією і Польшею. Переважає чернігово-сіверський діалект.

4. Карпати – Закарпаття. Гірський масив.

5. Поділля – південний захід України, лісостепова зона, північ-захід Одеської, Миколаївської, Вінницька, Чернівецька, Хмельницька, Рівненська обл. Знаходилась під впливом західних культур, шляхи скарбів, торгівлі. Тут були татари, турки, поляки, також розташовувались єврейські містечка.

6. Південь – степова смуга, зі своєю природою, родючі землі. Район був заселений скіфами, слов′янськими племенами, але їх звели кочівниками. Дике поле, відметене татарським Кримом. Після 18 ст. завойован Росією, Катерина ІІ розраховувалась з військовими землею. Населення українсько-російське.

Виділяють ще 2 додаткових района:

1)Волинь – Луцьк, Львівська, частково Рівненська обл., центр Галицького князівства. В цьому районі своя мова, традиції, костюми, харчування. Природна зона предкарпаття, відносилась раніше до Полісся.

2)Крим – окрема історична традиція. Це тропіки, субтропічність клімату і природи, раніше був слов′янський. Населення найрізноманітніше: хазари, печеніги, половці, грецька автономія – Херсонес, караїми, кримчаки. З 18 ст. завойован Росією. (Корольова)