- •Блок питань № 1
- •1.1. Формування Давньоруської державності.
- •1.2. Зміст поняття "музей" (мусейон, мусеум) в епоху стародавньої Греції і Риму. Порівняльний аналіз.
- •1.3. Особливості сучасної глобалізації.
- •Блок питань № 2
- •2.1. Форми і методи роботи з музейною аудиторією.
- •2.2. Галицько-Волинське князівство.
- •2.З. Культурна самобутність: визначення поняття. Міжнародні документи, спрямовані на захист культурної самобутності.
- •Блок питань № 3
- •3.1. Історія становлення музейної справи Азійських країн та її відмінність від музейної справи Європи. Порівняльний аналіз.
- •3.2. Культурно-освітній потенціал сучасних музеїв.
- •3.3. Поняття культурної толерантності. Міжнародні документи, що забезпечують правову основу культурної толерантності.
- •Блок питань № 4
- •4.2. Лерші музеї Австралії і Океанії. Особливості створення.
- •4.3. Класифікація актуальних проблем культурології та їх характерні особливості.
- •Блок питань № 5
- •5.1. Сучасні тенденції розвитку музейної педагогіки.
- •5.2. Ювелірне мистецтво Київської Русі.
- •5.3. Інкультурація та її основні проблеми.
- •Блок питань № 6
- •6.1. Історія становлення музейної справи Америки. Вид діяльності наукових товариств до приватних колекцій XIX ст.
- •6.2. Вузлові проблеми розвитку української сучасної культури.
- •6.3. Регіоналізація історії світової культури та її проблеми.
- •Блок питань № 7
- •7.1. Литовська експансія на Україну.
- •7.2. Діяльність та напрями охорони культурної спадщини науковими товариствами в Україні у XIX ст.
- •7.3. Проблеми хронологізації історії світової культури.
- •Блок питань № 8
- •8.1. Музей як культурно-освітній центр.
- •8.2. Виникнення козацтва на Україні.
- •8.3. Теорія мультикультурності. Основні положення.
- •Блок питань № 9
- •9.1. Основні етапи процесу комплектування музейних фондів.
- •9.2. 0Сновні етапи розвитку монументальної скульптури в Україні.
- •9.3. Проблеми морального прогресу. Основні позиції науковців щодо цього поняття. Блок питань № 10
- •10.1. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- •10.2.Фонд науково-допоміжних матеріалів. Визначення поняття.
- •10.3. Роль торгівлі у розвитку культури та позиції культурологів щодо цієї проблеми. Блок питань №11
- •11.1. Проблеми збереження пам"яток археології в Україні.
- •11.2. Характерні риси українського фольклору.
- •11.3. Поняття інкультурації та акультурації, їх особливості.
- •Блок питань № 12
- •12.1. Вимоги до температурно-вологісного режиму у фондосховищах.
- •12.2. Провідні напрями наукового пам'яткознавства.
- •12.З. Національна психологія та ментальність: спільне та відмінне.
- •Блок питань № 13
- •13.1. Язичницькі риси в християнстві.
- •13.2. Зміст питання „археологічна трасологія".
- •13.3. Етапи розвитку давнього світогляду (за археологічними матеріалами).
- •Блок питань № 14
- •14.1. Пам'ятки давньоруської монументальної скульптури. Визначальні риси.
- •14.2. Етногенез слов'ян.
- •14.3. Визначення етимології поняття „культура".
- •Блок питань № 15
- •15.1. Напрями комплектування музейних фондів, їх характеристика.
- •Блок питань № 16
- •16.3. Визначення поняття „пасіонарність". Порівняння пасіонаріїв із актуалістами і футуристами (за л.Гумільовим).
- •Блок питань № 17
- •17.1. Класифікація та атрибуція музейних предметів.
- •17.2.Специфіка розвитку української культури XVI - XVII ст.
- •17.3. Основні положення роботи л.Гумільова „Етногенез і біографія Землі". Блок питань № 18
- •18.1. Процеси, що становлять загрозу для збереження нерухомих пам'яток.
- •Процеси, що становлять загрозу для збереження нерухомих памяток
- •18.2. Властивості музейних предметів.
- •5. Властивості муз предметів
- •18.3. Особливості розвитку європейської культури XIX ст.
- •Блок питань № 19
- •19.1. Етнографічне районування України.
- •Або як виклав це голішевський
- •6. Етнографічне районування України
- •19.2. Основні напрями фондової діяльності музеїв.
- •4. Основні напрямки фондової роботи:
- •19.3.Бароко як явище західноєвропейської культури хvіі - поч.Хvііі ст.
- •Блок питань № 20
- •20.1. Предмет музейного значення та музейний предмет як категорії музейного джерелознавства.
- •20.2. 3Ародження і форми первісного образотворчого мистецтва.
- •20.3. Проблема регіоналізації північно-американської культури.
Процеси, що становлять загрозу для збереження нерухомих памяток
Загрози: природні , антропогенні.
Природні. Стихійні лиха (землетруси, повені і т. д.), вплив атмосферної вологи та сонця.
Антропогенні:
- війни, революції
- нігілістичне відношення
- масштабні промислово-будівельні роботи
- розорювання земель
- нерегульована забудова
- вібрація
(Голішевський)
18.2. Властивості музейних предметів.
Властивості МП:
-інформативність(засиби масових інформацій)
-експресивність(викликання емоцій)
-атрактивність(привернення уваги)
-репрезентативність – здатність МП бути зразком, що найкращим чином представляє цілий ряд схожих з ним предметами та найбільш повно відображати явища зовнішнього світу.
-асоціативність – здатність викликати асоціації.
У сукупності ці властивості дають МП якість, яку називають музеальністю.
Ступінь вираженості вказаних властивостей дозволяє визначати музейну цінність. Прийнято виділяти наукову, історичну, меморіальну і художню(естетичну) цінність
АБО ЯК ВИКЛАВ ГОЛІШЕВСЬКИЙ
5. Властивості муз предметів
інформативність — здатність бути джерелом іняормації
експресивність — здатність викликати емоції
атрактивність — здатність привертати увагу
репрезентативність — здатність бути найкращип представником подібних предметів.
Асоціативність — викликання асоціацій
Сукупність властивостей м. п. прийнято називати музеальністю.
18.3. Особливості розвитку європейської культури XIX ст.
В цей час бурхливий розвиток.
Перша половина 19 століття — це час розвитку німецької класичної філософії, представники: Кант, Ріхте, Шелінг, Гегель, Феєрбах.
Поширений романтизм — звернення до внутрышнього свыту людини.
В лытератури представники романтизму: Гофман, Вальтер Скотт, Джордж Байрон, Гюго, Пушкін, Лєрмонтов.
Живопис (романтизм): Гойа, Делакруа (картина — Свобода яка веде народ), Теодор Жеріко.
Музика (романтизм) — Шуберт, Мендельсон, Римський-корсаков, Чайковський, Вагнер.
В останній третині 19 століття в худ. Культурі західної Європи поширений такий напрям як імпресіонізм.(імпресіоністи Мане, Моне, Ренуар, Дега, Піссаро)
В укр. Літ імпресіоністи — Коцюбинський.
В кін. 19 ст. в худ. Культурі західної Європи поширюється такий стиль як символізм.
Література, символісти — Бодлер, Рембо, Меларме(фран), Метерлінк(Бельгія), Блок, Брюсов.(Росія) ***(Голішевський)
Блок питань № 19
19.1. Етнографічне районування України.
Населення України поділяється на 6 районів:
1. Наддніпрянщина – лісостепова смуга по обох берегах Дніпра в межах Київської,Черкасської, Чернігівської, частково Житомирської областях. Це центральна частина, де відбувались всі історичні події, територія полян. Тут сформувались основні елементи культури: одяг, костюм, мова (Котляревського, Шевченко), традиційне політичне та релігійне життя. Київ був центром освіти, науки, релігії, але ні як не державним.
2. Слобожанщина – північний схід України,східні степо-лісові райони: південна Чернігівщина, південна Полтавщина, Сумщина, Харківщина, північ Донбасу, північ Запорізької обл. Територія східних кочівників, політично активний район. Після об′єднання України і Росії, особливо після 1667р., козацтво вливається в регулярну російську армію. Це спричинило активне переселення козаків із сім′ями в цей район. Утворюються міста, які отримують назву на честь назви полка. У цьому районі багато росіян, відмінності в одязі.
3. Полісся – смуга заввишки 100 км від Чернігівщини до західних районів з Литвою, Білорусією і Польшею. Переважає чернігово-сіверський діалект.
4. Карпати – Закарпаття. Гірський масив.
5. Поділля – південний захід України, лісостепова зона, північ-захід Одеської, Миколаївської, Вінницька, Чернівецька, Хмельницька, Рівненська обл. Знаходилась під впливом західних культур, шляхи скарбів, торгівлі. Тут були татари, турки, поляки, також розташовувались єврейські містечка.
6. Південь – степова смуга, зі своєю природою, родючі землі. Район був заселений скіфами, слов′янськими племенами, але їх звели кочівниками. Дике поле, відметене татарським Кримом. Після 18 ст. завойован Росією, Катерина ІІ розраховувалась з військовими землею. Населення українсько-російське.
Виділяють ще 2 додаткових района:
1)Волинь – Луцьк, Львівська, частково Рівненська обл., центр Галицького князівства. В цьому районі своя мова, традиції, костюми, харчування. Природна зона предкарпаття, відносилась раніше до Полісся.
2)Крим – окрема історична традиція. Це тропіки, субтропічність клімату і природи, раніше був слов′янський. Населення найрізноманітніше: хазари, печеніги, половці, грецька автономія – Херсонес, караїми, кримчаки. З 18 ст. завойован Росією. (Корольова)