9.3. Проблеми морального прогресу. Основні позиції науковців щодо цього поняття. Блок питань № 10

10.1. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

Кирило і Мефодій, православні святі, місіонери, покровителі Європи, брати: Кирило, бл. 827 - бл. 69, творець найстарішого церковнослов'янського письма (глаголиця); Мефодій, 820-85, архієпископ Морави, запровадив до літургії слов'янську мову; відіграли визначну роль у розвитку слов'янського письменства і культури.

КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО (братство) таємна політична національно-патріотична організація (грудень 1845 — березень 1847, Київ). Засновники: В.Білозерський, М.Гулак, М.Костомаров. Згодом до них приєдналися 9 осіб, серед них Т.Шевченко, П.Куліш. Зв'язки з К.-М.т. підтримували ще близько 100 чоловік. К.-М.т. ставило головною метою досягнення державної незалежності України у федеративній спілці таких же незалежних слов'янських держав. "Братчики" виступали за повалення самодержавства та ліквідацію кріпацтва в Російській імперії. Складена колективно програма товариства "Книга буття українського народу, або Закон Божий" у 109 положеннях за допомогою релігійно-повчальних та історико-публіцистичних аргументів доводила право українського народу бути ініціатором боротьби за національне й соціальне визволення слов'янських народів з об'єднанням їхніх новостворених демократичних республік у федеративну спілку. Права і обов'язки членів К.-М.т. регламентувалися статутом. Громадську роботу кирило-мефодіївці зосередили навколо освіти народу і піднесення економіки України, видання популярних книжок, запровадження широкої мережі початкових навчальних закладів, готували агітаційні відозви із закликами розгортати національно-визвольну боротьбу. Заарештовані царськими властями, які вбачали у К.-М.т. небезпечну антиурядову організацію, за вироком, затвердженим Миколою І, всі 12 "братчиків" були покарані засланням у різні місця імперії. (Кагадей)

10.2.Фонд науково-допоміжних матеріалів. Визначення поняття.

Науково-доп. матеріали — це частина фондів музею, яка складається з предметів, що не являються першоджерелами знань про природу і суспільство.

До науково-доп. матеріалів відносяться відтворення муз предмета, діаграми, карти, схеми, плани, таблиці, графіки. Вони купуються або створюються для підвищення інформаційного потенціалу муз зібрання і обєднуються у фонд науково-доп. матеріалів.

З часом деякі науково-доп. матеріали можуть набувати цінність і значення муз предмета. (Голішевський)

10.3. Роль торгівлі у розвитку культури та позиції культурологів щодо цієї проблеми. Блок питань №11

11.1. Проблеми збереження пам"яток археології в Україні.

ЗУ «Про охорону археологічної спадщини» (18 березня 2004 р.):

археологічна спадщина України - сукупність пам'яток археології, що перебувають під охороною держави, та пов'язані з ними території, а також рухомі культурні цінності (археологічні предмети), що походять з об'єктів археологічної спадщини;

об'єкт арх-ної спадщини (арх-ний об'єкт) - місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкт, створені людиною, незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінності з археологічного, антропологічного та етнографічного поглядів і повністю або частково зберегли свою автентичність:

пам'ятка арх-гії (арх-на пам'ятка) - об'єкт археологічної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України

охорона арх-ної спадщини - комплекс здійснюваних відповідно до зак-ва Укр. заходів держави, її органів, підпр-ств. закладів, установ і орг-цій, а також громадян, спрямованих на облік (виявлення, наукове вивчення, класифікацію, картографування, держ. реєстрацію), захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію, реабілітацію та музеєфікацію об'єктів арх-ної спадщини, а також поширення знань про арх-ну спадщину

В Укр. на держ. обліку перебуває понад 130 тис пам'яток, з яких понад 57 тис. — пам'ятки археології (у т.ч. 118—нац. значення).

Внаслідок недостатнього контролю з боку держ. органів викон. влади, органів міси, самоврядування мають місце факти порушення пам'яткоохоронного зак-ва. Під час буд. і с/г робіт допускається руйнування та розорювання унікальних давніх поселень, зокрема трипільської к-ри. курганів скіфо-сарматського періоду, пам'яток арх.-гії козацької доби (у т.ч. козацьких могил), трапляються випадки грабіжницького нищення ЇХ окремими особами.

Незадовільною є робота з обліку та паспортизації об'єктів к-ної спадщини, їх наукового вивчення, класифікації та держ. реєстрації, визначених та включення зон охорони пам'яток до проектів планування забудови і реконструкції відповідних міст та селиш. Необхідно посилити контроль за додержанням вимог зак-ва про охорону к-ної спадщини, притягати до суворої відповідальності винних у його порушенні, вживати рішучих заходів щодо забезпечення збереження пам'яток арх-гії.

Про критичний стан охорони пам'яток арх-гії зробила висновок і Рахункова палата Укр. після проведеної влітку 2008 р. аудитної перевірки ІА НАНУ.

У висновках Рахункової палати говориться, що близько 65 тис. арх-них пам'яток Укр. потребують на увагу та охорону з боку держави. За інформацією Держ. митної служби Укр., лише за період 2006 - І півріччя 2008 рр. в нашій країні було виявлено 370 випадків незаконного переміщення історико-культурних цінностей, затримано близько 4 тисяч предметів старовини загальною вартістю понад 1 мли гри. Окрім того, правоохоронними органами СБУ та МВС Укр. були встановлені численні факти зловживань службовим становищем з боку посадових осіб, котрі надавали дозволи на буд-во споруд на землях природно-заповідного фонду та в місцях розташування пам'яток арх-гії, історії та к-ри. Непоодинокими були й факти несанкціонованих розкопок на територіях археологічних пам'яток

Відсутність цілісної сис-ми органів охорони к-ної спадщини ставить під сумнів можливість реалізації положень ЗУ «Про охорону к-ної спадщини», оскільки на практиці немає суб'єкта впровадження механізмів охорони пам'яток. Зокрема: не укладаються охоронні договори; не проводиться належним чином виявлення та облік об'єктів к-ної спадщини: не налаються розпорядження та приписи щодо охорони пам'яток; масовими є факти передачі у приватну власність земель, на яких розташовані пам'ятки історії та к-ри, які занесені до Держ. реєстру пам'яток історії та к-ри; не застосовуються санкції за порушення пам яткоохоронного зак-ва тощо.

Кабінет Міністрів України не здійснює належної координації дія-ті силових міністерств і відомств з органами охорони к-ної спадщини щодо припинення грабіжницьких розкопок, незаконної торгівлі та вивезення археологічних предметів, щодо з'ясування походження приватних колекцій.

Бездіяльність органів держ. влади призвела до того, що Укр. перетворилася на одного з найбільших постачальників арх-них предметів на світові ринки.

Про катастрофічні масштаби цього явища для к-ної спадщини Укр. свідчать матеріали відповідних сайтів у мережі Інтернет.

Дуже повільно відбувається нормативно-правове забезпечення охорони к-ної спадщини. До цього часу КМУ не забезпечив розробку цілої низки підзаконних нормвтивно-правових актів, прийняття яких випливає з ЗУ «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини». В Україні несанкціоновані (грабіжницькі) розкопки досягай загрозливого рівня. А вилучення об'єктів археологічної спадщини під час приватизації землі в останні роки набуло масового характеру через бездіяльність місцевих органів виконавчої влади у сфері охорони к-ної спадщини та відсутність у їх складі достатньої кіль-ті кваліфікованих фахівців-археологів. У приватній власності опинилися тисячі об'єктів арх-ної спадщини, над якими нависла загроза знищення.

На жаль, фіксується багато випадків знищення пам'яток арх-гії будівельними орг-ціямв, які виконують держ. замовлення.

Досить сказати, що під час будівництва 500-кілометрової автостради Київ — Одеса в 2004 р. було досліджено лише кілька пам'яток арх-гії. Десятки давніх поселень і могильників були знищені будівельниками. Сотні пам'яток руйнуються і пошкоджуються під час будівництва оптико-волоконного зв'язку, місцевих газо-нафтопроводів, ліній високовольтних електропередач.

Звернутись до КМУ з пропозицією:

- заснувати Державний реєстр пам'яток арх-гії Укр. Включити до держ. статистичної звітності додаткову статтю: «Наявність, стан збереження і характер використання земель історико-культурного призначення»;

- створити комісію із залученням представників НАНУ, пам 'яткоохоронної громадськості, Мін-ва к-ри і туризму Укр., СБУ, МВС та ін. урядових структур для підготовки і здійснення конкретних заходів збереження к-ної спадщини Укр., пропозицій для юридичної легалізації приватного колекціонування арх-них старожитностей.

Просити Мін-во освіти і науки Укр. збільшити к-ть годин на викладання курсу «Основи арх-гії», а також ввести новий курс «Арх-гія Укр.» на історичних факультетах вузів Укр. з обов'язковою місячною арх-ною практикою.

Запропонувати Мін-ву к-ри і туризму Укр. за участю науковців і пам 'яткоохоронної громадськості розробити і затвердити у встановленому порядку нормативно-правові акти у сфері дослідження, охорони і використання арх-ної спадщини, а саме положення:

• «Про кваліфікаційну раду з питань арх-ної спадщини Укр.»;

- «Про кваліфікаційний документ (Відкритий лист) на проведення наукового дослідження арх-ної спадщини»;

- «Про наукову археологічну експертизу»;

- «Про порядок визначення земель ісгорико-культурного призначення та включення їх до Земельного Кадастру Укр.». (Березюк)