Блок питань № 12

12.1. Вимоги до температурно-вологісного режиму у фондосховищах.

Найважливішою умовою правильного зберігання музейних фондів є дотримання нормативного та максимально стабільного режиму температури та вологості повітря в усіх приміщеннях будівлі музею. Вимоги до температурно-вологісних умов для комплексного зберігання та експонування музейних колекцій включають: -параметри температури та вологості повітря; -допустимі перепади температури та вологості повітря; -швидкість руху повітря у зону розміщення експонатів.

Температурно-вологісний режим залежить від засобів, якими створюється та підтримується певний рівень температури та відносної вологості повітря, тобто в будівлі музея може бути нерегульований режим або регульований, що підтримується необхідними інженерно-технічними засобами (наявність систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря). Категорично забороняється допускати різкі зміни температури і вологості повітря та робити перерви в опаленні в опалювальний сезон. Мінливість температури та вологості повітря є одним з важливих факторів природного старіння музейних предметів. На стан повітряного середовища впливають кількість відвідувачів та режим провітрювання.

При створенні мікроклімату слід враховувати допустимі та оптимальні параметри температури та відносної вологості повітря. У діапазоні допустимих значень не відбувається істотної руйнації матеріалів. Допустимим діапазоном при комплексному зберіганні є температура 15-24o С, вологість 40-65%. Нижче 40% - зневоднення матеріалу, деструкція, старіння. Вище 65% - сприятливе для розвитку мікроорганізмів. Оптимальні параметри температури – 18 (±2)oС, вологість 50-55%. У приміщеннях де мікроклімат близький до норми, зберігають: органічні матеріали, живопис, тканини, графіку, дерево, шкіру, фото, зоологічні та ботанічні колекції. У приміщенні з підвищеною вологістю зберігаються каміння (крім мармуру, вапняку), кераміку, фарфор, за умови їх задовільного стану. У приміщеннях зі зниженою вологістю зберігають метал, скло, гіпс.

Нестабільність температурно-вологісного режиму, різкі сезонні та добові зміни є основною причиною старіння музейних предметів. Мінливість вологості викликає процес кристалізації і рекристалізації солей – повне руйнування. При підвищенні вологості – корозія металів(іржа, патіна), деформація, розтріскування, знебарвлення, пліснявіння шкіри, слонової та моржової кістки, гербарію, поява червоних плям, утворення складок і бульбашок, набухання та загнивання клею. При пониженій вологості – втрата еластичності в усіх гігроскопічних матеріалах (шкіра, дерево, папір,тканина) – розтріскування, розшарування.

Оптимальні параметри забезпечуються системами кондиціювання повітря, а допустимі – системами опалювання та вентиляції. Температурно-вологісний режим приміщень залежить від кількості відвідувачів, тому для кожного музею повинна бути гранично-допустима кількість відвідувачів (річна, добова). (Корольова)

12.2. Провідні напрями наукового пам'яткознавства.

Основні напрями пам’яткознавства

- вивчення – дослідження пам’ятки, об’єкта історико-культурної спадщини (історичне, культурне, художнє значення)

- облік – після дослідження пам’ятки, на її складають облікову документацію (паспорт, облікова картка, коротка історична довідка, акт технічного стану, вносять до списку об’єктів культурної спадщини)

- охорона – існують категорії охорони:

А) пам’ятки національного значення, які вносяться до державного реєстру національного культурного надбання;

Б) пам’ятки місцевого значення (за радянського часу – пам’ятки Всесоюзного значення);

В)пам’ятки світового значення. (Семен (№4))

(доповнення).

Пам′яткознавство – наукова дисципліна, яка вивчає пам′ятки історії та культури, виробляє засади їх обліку, реставрації, консервації, збереження в історико-природничому середовищі чи в окремиї сховищах (музеях, архівах), а також популяризує культурну спадщину.

Наукове пам′яткознавство – виявлення, вивчення, методика охорони пам′яток, їх популяризація, а також дослідження діяльності науково-дослідних установ, товариств, музеїв з виявлення, збереження, популяризації культурної спадщини, складання реєстрів пам′яток,паспортизація та каталогізація їх. (Корольова)