- •Блок питань № 1
- •1.1. Формування Давньоруської державності.
- •1.2. Зміст поняття "музей" (мусейон, мусеум) в епоху стародавньої Греції і Риму. Порівняльний аналіз.
- •1.3. Особливості сучасної глобалізації.
- •Блок питань № 2
- •2.1. Форми і методи роботи з музейною аудиторією.
- •2.2. Галицько-Волинське князівство.
- •2.З. Культурна самобутність: визначення поняття. Міжнародні документи, спрямовані на захист культурної самобутності.
- •Блок питань № 3
- •3.1. Історія становлення музейної справи Азійських країн та її відмінність від музейної справи Європи. Порівняльний аналіз.
- •3.2. Культурно-освітній потенціал сучасних музеїв.
- •3.3. Поняття культурної толерантності. Міжнародні документи, що забезпечують правову основу культурної толерантності.
- •Блок питань № 4
- •4.2. Лерші музеї Австралії і Океанії. Особливості створення.
- •4.3. Класифікація актуальних проблем культурології та їх характерні особливості.
- •Блок питань № 5
- •5.1. Сучасні тенденції розвитку музейної педагогіки.
- •5.2. Ювелірне мистецтво Київської Русі.
- •5.3. Інкультурація та її основні проблеми.
- •Блок питань № 6
- •6.1. Історія становлення музейної справи Америки. Вид діяльності наукових товариств до приватних колекцій XIX ст.
- •6.2. Вузлові проблеми розвитку української сучасної культури.
- •6.3. Регіоналізація історії світової культури та її проблеми.
- •Блок питань № 7
- •7.1. Литовська експансія на Україну.
- •7.2. Діяльність та напрями охорони культурної спадщини науковими товариствами в Україні у XIX ст.
- •7.3. Проблеми хронологізації історії світової культури.
- •Блок питань № 8
- •8.1. Музей як культурно-освітній центр.
- •8.2. Виникнення козацтва на Україні.
- •8.3. Теорія мультикультурності. Основні положення.
- •Блок питань № 9
- •9.1. Основні етапи процесу комплектування музейних фондів.
- •9.2. 0Сновні етапи розвитку монументальної скульптури в Україні.
- •9.3. Проблеми морального прогресу. Основні позиції науковців щодо цього поняття. Блок питань № 10
- •10.1. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- •10.2.Фонд науково-допоміжних матеріалів. Визначення поняття.
- •10.3. Роль торгівлі у розвитку культури та позиції культурологів щодо цієї проблеми. Блок питань №11
- •11.1. Проблеми збереження пам"яток археології в Україні.
- •11.2. Характерні риси українського фольклору.
- •11.3. Поняття інкультурації та акультурації, їх особливості.
- •Блок питань № 12
- •12.1. Вимоги до температурно-вологісного режиму у фондосховищах.
- •12.2. Провідні напрями наукового пам'яткознавства.
- •12.З. Національна психологія та ментальність: спільне та відмінне.
- •Блок питань № 13
- •13.1. Язичницькі риси в християнстві.
- •13.2. Зміст питання „археологічна трасологія".
- •13.3. Етапи розвитку давнього світогляду (за археологічними матеріалами).
- •Блок питань № 14
- •14.1. Пам'ятки давньоруської монументальної скульптури. Визначальні риси.
- •14.2. Етногенез слов'ян.
- •14.3. Визначення етимології поняття „культура".
- •Блок питань № 15
- •15.1. Напрями комплектування музейних фондів, їх характеристика.
- •Блок питань № 16
- •16.3. Визначення поняття „пасіонарність". Порівняння пасіонаріїв із актуалістами і футуристами (за л.Гумільовим).
- •Блок питань № 17
- •17.1. Класифікація та атрибуція музейних предметів.
- •17.2.Специфіка розвитку української культури XVI - XVII ст.
- •17.3. Основні положення роботи л.Гумільова „Етногенез і біографія Землі". Блок питань № 18
- •18.1. Процеси, що становлять загрозу для збереження нерухомих пам'яток.
- •Процеси, що становлять загрозу для збереження нерухомих памяток
- •18.2. Властивості музейних предметів.
- •5. Властивості муз предметів
- •18.3. Особливості розвитку європейської культури XIX ст.
- •Блок питань № 19
- •19.1. Етнографічне районування України.
- •Або як виклав це голішевський
- •6. Етнографічне районування України
- •19.2. Основні напрями фондової діяльності музеїв.
- •4. Основні напрямки фондової роботи:
- •19.3.Бароко як явище західноєвропейської культури хvіі - поч.Хvііі ст.
- •Блок питань № 20
- •20.1. Предмет музейного значення та музейний предмет як категорії музейного джерелознавства.
- •20.2. 3Ародження і форми первісного образотворчого мистецтва.
- •20.3. Проблема регіоналізації північно-американської культури.
4. Основні напрямки фондової роботи:
Вивчення муз предметів — становить своєю ціллю визначити музейну цінність предмета. Має три етапи: Атрибуція предметів, класифікація і системкатизація, інтерпритація
Облік муз предметів і колекцій забезпечує систему збирання даних і реєстрації необхідної інформації про пам'ятки. Муз предмети ы колекцыъ пыдлягають обовязковому обліку, який забезпечує охорону і створює необхідні умови їх вивчення і використання. 2-а етапи: 1. первинна реєстрація і наукова інвентаризація (інвентаризація — не точно)
Збереження муз предметів. Виділяють такі режими зберігання: температурно-вологісний режим, світловий, повітряний, біологічний
19.3.Бароко як явище західноєвропейської культури хvіі - поч.Хvііі ст.
Батьківщиною стилю барокко вважається Італія. Характерні риси цього стилю:
контрасність, напроуженність, динамічність образів, прагнення до величі і пришності.
Для архітектури барокко характерне прикрашанням фасадів та інтер'єрів споруд скульптурами, ліпниною. Представник італю Берніні(оформлення площі святого Петра в Римі) Карло Модерна (Церква святої Сусанни в Римі)
В живописі б. Характеризується динамізмом композиції, пишністю форм. (Караваджо, Рубенс, ван Дейк)
Література: барокко характерне застосуванням символів, метафор, антитез. (Педр Кальдерон — ісп. “Життяч це сон” - пєса)
Музика: Вівальді, Бах, Гендель. (Голішевський)
Блок питань № 20
20.1. Предмет музейного значення та музейний предмет як категорії музейного джерелознавства.
Предмет музейного значення — це предмет, який має муз. цінність і властивості муз. Предмета, виявлений в процесі вивчення оточуючого світу, наукового комплектування фондів музею. Предмет муз. Знач. - взятий з середовища побутування пройшовши всі стадії наукової обробки, стає музейним предметом і включається до музейного зібрання.
Музейний предмет — рухомий об'єкт культурної і природної спадщини, першоджерело знань та емоцій, вилучений із середовища побутування, або музеєфікований разом з фрагментами середовища і включений до музейного зібрання. Володіє значимим для соціума інформаційним потенціалом, музейною цінністю (яка включає в себе наукову, історичну, меморі і худ. Цінності), і властивостями муз предмета. (Голішевський)