13.3. Етапи розвитку давнього світогляду (за археологічними матеріалами).

Етапи розвитку давнього світогляду за археологічними матеріалами. В добу палеоліту - поява первісних форм релігії - магія, фетишизм, анімізм, тотемізм. Наскельний живопис з зображеннями тварин, сцен полювання, з слідами численних ударів- мисливська магія ( Камяна могила). знахідки чуринг - обрядових предметів, які носили в собі частину духів. Хатини з кісток мамонта і знахідки музичних інструментів з кісток - ознака шаманізму. В добу неоліту - поява вітворюючих способів господарства, гончарства, ткацтва - поява орнаментації кераміки - своєрідних текстівдля обрядів землеробської магії. В енеоліті ( Трипілля) мальована кераміка - найпопулярніші симовли і жінка з слідами вагітності ( символ жіночого начала) бик - символ сонця, чоловічого начала, змій = симов води, підземного світу. Численні зображення ромбів і тому подібне, сиволізували поля.

В добу бронзи - курганні поховання - віра в віддділення душі від тіла, переродження - поховання в підземних поховальних спорудах, в скорченому стані ( поза ембріона або сну), з конем і багатим інвентарем, серед яких центральне місце належить зброї і символам влади - булава, сокира, з застосуванням вохри ( сиволізувала вогонь), возів і колісниць. Все це свідчить про майнову диференціацію і утверження класу кінних воїнів ( тобто війна стає основою діяльності верхівки племен доби бронзи. Зверху насипали курган, як символ світової гори і піднесення на небо. Часто встановлювали на курганах антропоморфні стели, як ідоли цим напівбогам. Подібні тенденції в добу ранього залізного віку - можна додати вплив грецької культури і письмові згадки про обряд поклоніння скіфському Аресу - на пагорбі з хмизу, де встромлений меч - ідол бога, який проливали кровю. (Копил Міша)

Блок питань № 14

14.1. Пам'ятки давньоруської монументальної скульптури. Визначальні риси.

Єдиною традиційно можливою формою було різьблення по каменю чи дереву в архітектурі храмів, князівських теремів. Прикрашалися вставками, архітектурними деталями, використовували мармур, шифер, вапняк. Співіснували сюжетні композиції, біблійні теми з орнаментальними мотивами. Головний був плетений орнамент, а а також геральдичні (символічні) сюжети, тваринні.

На першому місті була фреска і мозаїка. Перша монументальна споруда в Києві – Десятинна церква Х ст. Використовувались шиферні плити з орнаментальним оздобленням. Спаська церква в Чернігові (1036р.) оздоблена шиферними плитами із зображенням святих і візантійським плетенням. Софійський собор в Києві (1037р.),заснований Ярославом Мудрим, хоча існує версія заснування у 1011 р. Володимиром, або 1017 р. В Софії також знаходиться мармуровий саркофаг Ярослава.

На поч.12 ст. окреслюються архітектурні школи з певними місцевими особливостями. Зокрема в 20-х рр. 12 ст. – Чернігівська школа – використання білокам′яного різьблення для оздоблення фасадів споруд.

Борисоглібський собор в Чернігові – рельєфи тварин з елементами плетеного орнаменту, використовували декоративну кераміку(що характерно для Балканських старожитностей).

З середини 12 ст. Галицька школа – під впливом романської архітектури, оздоблення рельєфами порталів, вікон. Церква Пантелеймона в Галичі, окремі деталі з Успінського собору.

Використання кольорових вітражів. Важливе місце в оздобленні мало монументально-декоративне мистецтво. Збереглися художні підлоги. (Корольова)