17.2.Специфіка розвитку української культури XVI - XVII ст.

З 1569 р. Укр. Землі до 1648 входят до складу Речі Посполитої. Внаслідок визвольної війни під проводом Хмельницького та Переяславської угоди частина українських земель приєднуються до Московського царства.

За час перебування України в складі Речі Посполитої перша була включена до євро культури і ззнала її впливу. В Україні розвивається освіта, виникають вищі навчальні заклади. (Острозький колегіум — остання третина 16 ст.).

1632 р. Могила заснував Києво-Могилянський колегіум.

Виникає друкарство. У 1570-тих роках І Федоров заснував у Львові друкарню. Перша книга Апостол. Далі азбука, буквар.Острозька біблія 1581.

У відповідь на політику покатоличення виникають братства в 70 роках 16 ст.

Відоме Львівське братство, братська школа в Києві у 1615 р. Братства організовували школи, підтримували розвиток укр. Культури.

В звязку з наступом католицизму в Україні розвивається полемічна література — 2 пол. 16 - поч. 17 ст. Представники: Іван Вишенський, Герасим Смотрицький, Христофор.

В архітектурі 2 пол. 16 — поч. 17 ст. особливо у Львові панував стиль пізньогол ренесансу. У цьому стилі у Львові збудовано Високий замок, будинок Гепнера “Чорна кам'яниця”, каплиця Трьох святителів і багато деревяних церков.

В образотворчому мистецтві розвивається іконопис, граверство, портретне мистецтво. (Голішевський)

17.3. Основні положення роботи л.Гумільова „Етногенез і біографія Землі". Блок питань № 18

18.1. Процеси, що становлять загрозу для збереження нерухомих пам'яток.

Більшість пам'яток історії та культури тісно взаємопов'язані з геологічної середовищем, або ж є її складовою і невід'ємною частиною. До них відносяться:

– будівлі і споруди – пам'ятники історії, пов'язані з найважливішими подіями у життя людського співтовариства;

– городища, кургани, залишки древніх поселень i фортець, дороги, поховання, наскельні зображення кам'яні статуї, і навіть культурний шар, є пам'ятниками археології;

– архітектурні ансамблі, залишки древніх поселень, споруди промислової, військової, культової архітектури, садово-паркові ансамблі і природні ландшафти – пам'ятники містобудування й архітектури.

Прояви руйнівних процесів в спорудах дуже типові. З поверхонь стін, статей і склепінь будинків розділяються і обсипаються покриття (плитка, штукатурка, фарба та інших.). У кутках, в нижніх ділянках внутрішніх та зовнішніх стін приміщень з'являється вогкість і нальоти солей, виростають мікроорганізми (лишайник, мох, водорості та інших.). Будівлі нахиляються, в конструктивних елементах з'являються тріщини. Гладкі поверхні конструкцій стають хвилястими, ступеневими, клинять дверцят і віконні рами. Руйнуються металеві і дерев'яні зв'язку і стяжки, цегельні і "кам'яні стіни і перекриття.

Основними причинами деструкції історичних споруд є:

а) глобальні і локальні зміни природних умов функціонування споруд, пов'язані з тривалим терміном існування (підвищення загальної агресивності довкілля, посилене вплив фізичних і хімічних чинників, які ведуть вивітрюванню, зростання негативного впливу інших умов і причин руйнації)

б) штучне, цілеспрямоване зміна режиму експлуатації споруди;

в) помилки чи невизначеності під час розрахунків і уявленнях, які були для будівництва або реконструкцію споруди, недостатньо повне обгрунтування проектних (архітектурних) рішень, неврахування неоднорідності підстави, можливості розвитку геологічних процесів;

г) недостатня і різна міцність використаних при спорудженні споруди будівельних матеріалів і компонентів геологічне середовище вулканічний. (Кагадей)

Як виклав ГОЛІШЕВСЬКИЙ