114. Сутність цінової дискримінації, її характеристика та способи реалізації

В умовах ринкової економіки існує таке явище, як цінова дискримінація. Ціпова дискримінація - це одночасний продаж однорідних товарів різним категоріям покупців за неоднаковими цінами Щоб зрозуміти сутність дискримінації, потрібно розглянути її структуру. Вона охоплює: ознаки цінової дискримінації, її суб'єкт та суб'єкт, який запроваджує дискримінацію, причини, що зумовили її появу і наслідки цього явища . Однією з ознак цінової дискримінації с те, що товари і послуги мають однакові характеристики, в цих товарах і послугах втілені однакові витрати виробництва. Проте такі товари і послуги реалізуються за різними цінами. Цінова дискримінація стосується тих суб'єктів, які змушені купувати товар або послугу за вищою ціною. Причини її різні: Підприємці враховують купівельну спроможність споживачів (потреба висока, проте грошові можливості низькі), наприклад студентів, учнів, які купують квитки в кінотеатр, музей, на виставку. Зменшення попиту споживачів іноді змушує підприємців використати можливості транспорту (у зимовий час знижуються ціни на квитки на авіатранспорт для окремих груп населення). Цінова дискримінація можлива в окремих галузях, де різниця в цінах не сприяє перепродажу товарів або послуг (тобто відсутні особи, які б використовували різницю цін для наживи). Це такі галузі, як медицина, юридичні послуги, послуги транспорту. Тут, як правило, враховують рівень платоспроможності споживачів. Можливе зниження плати за хірургічну операцію, якщо споживач обмежений у фінансах, проте операція для нього конче потрібна. Запровадження цінової дискримінації є прерогативою монополіста. Знижка в ціні може мати благодійний, рекламний характер. Суб'єктом запровадження цінової дискримінації є, як правило, монополіст. Це держава або підприємець, який посідає монопольне становище в певній галузі. Наслідком цінової дискримінації зазвичай є реалізація товарів, послуг, надання окремим верствам населення матеріальної допомоги.

115. Мікроекономічний аналіз факторних ринків

116. Функціонування ринку праці в умовах недосконалої конкуренції

При недосконало конкурентних структурах можуть виникнути 3 такі ситуації:

1. покупець є монопол-м або олігопол-м на ринку праці;

2. продавцем є монополіст на ринку праці;

3. двостороння монополія монополіст – продавець зустрічається з покупцем – монополістом.

Монополія на ринку праці виникає коли певна фірма є єдиним наймачем роб. сили в регіоні. Бувають такі конкретні види праці, які можуть бути застосовані лише у вузьких сферах виробництва (текстиль). Робітники таких професій мають відносно обмежену мобільність. Якби вони вирішили змінити місце роботи, їм довелося б набувати інший фах. Повна монополістична влада виникає також коли економіка невеликих міст і селищ сформована навколо однієї великої за масштабами виробництва фірми.

У реальному житті більше поширена ситуація олігопсонії, коли кілька великих фірм наймають більшу частину певного виду праці певного регіону. Олігопсоністи діють на ринку праці узгоджено, як монополіст. При цьому фірми можуть утвор. картель з узгодженою ціною найму, нижчою за конкурентну.

Якщо на ринку конкретного виду праці існує лише один покупець, крива пропонування праці для нього співпадає з кривою ринкового пропонування праці (рис.1) і є плавною висхідною (Sl). Це означає, що для найму додатков. робітників моноп-т повинен підвищувати ставку зарпл. Оскільки для робітників однаков. кваліфікації виплачують однакова зарплата, крива пропонування (Sl) відобр. середні видатки наймача на одиницю праці.(АЕl).

Але монополіст прагне максимізувати свій прибуток. Тому обсяг найму робочої сили він визначає за кривою граничних видатків(МЕl). Оскільки, розширюючи найом робітників монополіст повинен з кожною додатковою одиницею праці піднімати ставку зарплати для всіх попередьо найнятих, граничні видатки зростають швидше, ніж середні, а крива граничних видатків відхиляється від кривої пропонування праці ліворуч вгору.

Отже, фірма – монопол. визначає кількість робітників за правилом MRPl= МЕl (точка А), а ставку зарплати – за кривою пропонування праці Sl. Рівновага монополіста встановлюється у точці Еms, відповідно він найме Lms одиниць праці за ставкою зарплати wms . Це буде мінімальна ставка зарплати , за яку погоджуються найматися Lms одиниць праці.

Отже, панування монопсонії призводить до неефективного використання ресурсів суспільства. Монопсоніст знижує як зайнятість роб. сили, так і рівень доходу найманих робітників. У результаті суспільство одержує меншу кількість продукції, а всі робітники отримують ставку зарплати, нижчу за їхній граничний продуктв грошовому виразі за величину АЕms. Монопсоністу не вигідно збільшувати кількість робітників за межі Lms, тому що в цьому випадку граничні видатки фірми почнуть перевищувати граничну доходність праці (МЕl> MRPl), що зменшить масу прибутку за певний часовий період.

W МЕl Sl= AEl