32. Механізми інтерналізації зовнішніх ефектів: податок Пігу та коригуючи субсидії, їх переваги та недоліки.

Основні засоби коригування позитивних зовнішніх ефектів:

1. Державні субсидії фірмам, які виробляють товари, споживання або виробництво яких створюють позитивні зовнішні ефекти.

2. Податкові пільги споживачам товарів, що породжують позитивні зовнішні ефекти. У деяких країнах витрати на освіту, певні медичні послуги тощо виключаються із сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню.

3. Прямі державні або приватні трансферти на споживання товарів, що створюють позитивні зовнішні ефекти. Держава, наприклад, може надавати адресну грошову допомогу на здобуття освіти.

4. Соціальна реклама, що має на меті заохочення населення до споживання певних благ, які забезпечують позитивні ефекти переливу.

5. Виробництво на підприємствах державного сектора економіки певних товарів, що забезпечують значні позитивні зовнішні ефекти.

Засобами коригування негативних зовнішніх ефектів є такі:

1. Заборона або обмеження виробництва, збуту і споживання певних товарів, що створюють негативні зовнішні ефекти.

2. Потоварні податки та акцизи на товари, виробництво або споживання яких породжує негативні зовнішні ефекти (алкогольні та тютюнові вироби, бензин тощо).

З. Соціальна антиреклама, заклики та акції таких організацій як „Гринпіс”, ВОЗ, „Лікарі світу за здоровий спосіб життя” тощо.

4. Податок Пігу, запропонований та обґрунтований англійським економістом Артуром Сесилем Пігу. Він встановлюється на кожну одиницю продукту, вироблювану підприємством, яке створює негативний зовнішній ефект, в розмірі, що повністю компенсує граничні зовнішні витрати.

5. Ринок прав на негативні зовнішні ефекти, передовсім – на забруднення навколишнього середовища. Загальний припустимий обсяг забруднень встановлює держава, виробники мають купувати ліцензію на певний обсяг забруднень. Це змушує їх зменшувати негативний ефект: скорочувати обсяг випуску або удосконалювати технології, використовувати сучасні очисні споруди тощо.

6. Двосторонні домовленості про компенсацію негативних зовнішніх ефектів між суб’єктами господарювання без втручання держави, тобто на ринкових засадах.

Можливість ринкового розв’язання проблеми зовнішніх ефектів вперше була обґрунтована американським економістом Рональдом Коузом, а сукупність умов, за яких це можливо, отримала назву теореми Коуза (Coase theorem). Відповідно до теореми Коуза проблема екстерналій може бути врегульована за допомогою особистих угод, коли: права власності чітко визначені, трансакційні витрати дорівнюють нулю, кількість зацікавлених осіб є обмеженою, а кінцевий результат, максимізуючий цінність виробництва, не залежить від розподілу прав власності. За таких умов граничні приватні витрати дорівнюватимуть граничним суспільним витратам.