21. Вкажіть, що спричинило промисловий переворот 18-19ст. та спричинило його нерівномірне поширення.
Історія західної цивілізації знає багато революцій у промисловості. Це є ті періоди, коли відбуваються швидкі технологічні зміни. Однак в історії людства була лише одна промислова революція, коли протягом століття відбувся перехід від аграрної, ремісничої економіки до переважно міської, машинної цивілізації. Цей факт для Європи є революційним, незважаючи на те, що в середині ХVІІІ ст. тут переважала аграрна культура, а населення залишалось неграмотним і мало низький рівень життя. Cаме у західній Європі відбулась перша промислова революція або, як інколи її ще називають, «промисловий переворот». Батьківщиною промислової революції наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ ст. вважається Англія. Ця революція, як відомо, характеризується досягненнями у застосуванні парової машини і впровадженні машинного виробництва. Вона здійснилась завдяки науці і техніці. Не зважаючи на її локальний характер, промислова революція все ж розширила економічний простір країн західної Європи. Окремі з них вона забезпечила дешевими матеріальними і трудовими ресурсами, оскільки ці країни залишались головним джерелом економічного зростання. Без перебільшення можна сказати, що поштовхом до цієї революції в Європі стала наука, а точніше, потреби суспільства у прискоренні розвитку промисловості. Вона привела до радикальних змін в соціально-економічному житті усієї планети. Одним з результатів промислового перевороту став поділ країн на колонії і метрополії. Події, що супроводжували промисловий переворот, породжені багатьма соціальними і економічними причинами. Вони були підготовлені також і науковою революцією ХVІІ ст. Головним провідним напрямком останньої, як вже з’ясовано раніше, було становлення нової математики, математики безперервних процесів внаслідок наполегливої кропіткої праці багатьох вчених і завершеної створенням математичного аналізу Лейбніцем і Ньютоном. Разом з цим завершальну роль у науковій революції відіграло також становлення ньютонівської механіки, нового світогляду, якому призначено було істотно вплинути на розвиток науки у найближчі два з половиною століття. Хоча слід визнати, що у людських справах, що пов’язані з Землею, значення ньютонівського синтезу навряд чи коли-небудь зменшиться.
У «Велиій Радянській Енциклопедії» промисловий переворот позначено як систему економічних і соціально-політичних змін, що втілили перехід від мануфактури, яка заснована на ручній праці, до великої машинної індустрії. І цьому не можна заперечувати, оскільки історично передумови розвитку великої машинної індустрії були створені мануфактурною формою капіталістичного виробництва. Промислова революція, тобто перехід від інструментальної до машинної стадії, відображає, на думку науковців, третю вдалу спробу країн центру світового господарства наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. вийти на шлях порівняно швидкого, тривалого, відносно стабільного економічного зростання. Перша спроба була у Х–ХІІІ ст.ст., друга – наприкінці ХV – на початку ХVІ ст. Кожна з цих спроб була невдалою. На відміну від перших двох спроб до середини ХVІІІ – початку ХІХ ст. у багатьох країнах Західної Європи було накопичено достатньо великий економічний, науковий і культурний потенціал. Небувалого значення почала набувати освіта. З 1700 року у Західній і Північно-Західній Європі стрімко розвивалось сільське виробництво. Це створило сприятливі умови для збільшення чисельності населення. Підвищився попит і створились передумови для технічного прогресу і підвищення рівня капіталовкладень. Зауважимо: компонентами промислової революції в Європі є усі використання новинок різних галузей науки і техніки, які сприяли розгортанню масштабів кардинальних технічних і технологічних змін, що обумовили перехід від аграрної революції до промислового перевороту. Аграрна революція в Англії почалась у 1690–1700 рр., у Франції – в 1750–1770 рр., у Німеччині – в 1790–1800 рр. Відзначимо, що вона проходила без використання машин і хімічних добрив (широко використовувались органічні добрива).
22.Дайте порівняльну характеристику машинного і мануфактурного виробництва.
Мануфакту́ра— форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці. Мануфактура передувала заводам і фабрикам.
Передумови утворення мануфактури
зростанняремесла,товарного виробництва
поява майстереньзнайманими працівниками
накопичення грошовихбагатству результатіпервинного накопиченнякапіталу
Шляхи виникнення мануфактури
об'єднання в одній майстерніремісниківрізнихспеціальностей, завдяки чомупродуктаж до його остаточноговиготовленнязалишався навиробництвів одному місці
об'єднання в загальній майстерні ремісників одної і тої ж спеціальності, кожен з яких виконував безперервно одну і ту ж саму операцію.
Форми мануфактури
Розсіяна мануфактура
У розсіяній мануфактурі підприємець скуповував і продавав продукт самостійних ремісників, постачав їх сировиною,знаряддями виробництва.Дрібний виробникфактично знаходився на положеннінайманого працівника, що отримувавзаробітну плату, але продовжував працювати у своїй домашній майстерні.
Змішана мануфактура
Змішана мануфактура поєднувала виконання окремих операційвцентралізованоїмайстерні зроботоювдома. Подібна мануфактура виникала, як правило, на базі домашнього кустарногопромислу.
Централізована мануфактура
Найрозвиненішою формою була централізовнамануфактура, яка об'єднуваланайманих робітниківв одній майстерні. Мануфактура вела доспеціалізаціїпрацівниківірозділеннюпраціміж ними, що підвищувало йогопродуктивність.
Машинне виробництво , історичний рівень розвитку суспільного виробництва, на якій знаряддями праці є машини . М. п. представляло матеріальну базу становлення капіталізму. Воно витіснило дрібне, роздроблене і таке, що базується на ручній техніці ремісниче виробництво (див. Ремесло ). На цій основі сталася ломка суспільних стосунків. На зміну феодалізму прийшов капіталізм. При капіталізмі було вперше створено велике М. п., на основі розвитку якого завершилося формування самого капіталістичного способу виробництва.
При крупному М. п. кооперативний характер процесу праці стає необхідністю, диктованою природою самого засобу праці. Відбувається поглиблення розподілу праці як усередині кожного окремого підприємства, так і в суспільстві в цілому, посилюється до величезних масштабів концентрація засобів виробництва і робочою сили. Праця по управлінню і організації виробництва перетворюється на технічну необхідність.
Розвиток М. п. прискорило розкладання і витіснення докапіталістичних форм господарства, сприяло розширенню і встановленню панування капіталістичних виробничих стосунків, зумовило якісні зміни в продуктивних силах, перетворення їх по суті в суспільні продуктивні сили. Але викликавши колосальне зростання суспільного виробництва і підвищення продуктивності праці, воно привело до поглиблення властивих капіталізму антагоністичних протиріч, і перш за все основного протиріччя капіталізму — між суспільним характером виробництва і частнокапіталістічеськой формою привласнення. З розвитком М. п. збільшилися масштаби накопичення капіталу, абсолютно зросла чисельність пролетаріату. В той же час зростання органічної будови капіталу викликало відносне скорочення потреби в робочій силі і збільшення армії безробітних, відносне погіршення забезпеченості і убогість робочих мас.