82. Визволення України від німецько-фашистських загарбників

Переломним моментом Другої світової війни стала Сталінградська Битва, вона наочно довела неминучість поразки нацистів та їх союзників. Звільнення Лівобережної України частинами Червоної Армії почалося після розгрому гітлерівських військ під Курськом у липні-серпні 1943 р. Розвиваючи успіх, радянські війська 23 серпня звільнили Хар­ків, 8 вересня - Сталіне (Донецьк), а 6 листопада - Київ. Другий етап звільнення України від німецько-фашистських загарбників почався у січні-лютому 1944 р., коли в районі Корсунь-Шевчен-ківського війська 1-го і 2-го Українських Фронтів розгромили 10 оточених німецьких дивізій. Почалося вигнання окупантів з Правобережної України і Криму. 26 березня 1944 р. передові частини Червоної Армії вийшли на кордон з Румунією, 8 квітня - на кордон з Чехословаччи-ною. 10 квітня було звільнено Одесу, а 9 травня - Севастополь, Третій етап звільнення почався у середині липня 1994 р. Діючи на львівському напрямі, війська 1-го Українського фронту оточили під Бродами і знищили 8 німецьких дивізій загальною чисельністю майже 60 тис. чоловік. У жовтні 1944 р. було проведено Карпатсько-Ужгород-ську операцію І радянські війська зайняли Закарпаття. Таким чином, восени 1944 р. вся територія Радянської України була звільнена від німецько-фашистських окупантів.

Майже два роки тривала битва за визволення України. За це ' було віддано сотні тисяч життів радянських воїнів всіх народів СРСР. Так, лише в операціях на Західній Україні у 1944 році загинуло 527 тис. воїнів.

За мужність і відвагу, виявлені у боях на українській землі, звання Героя Радянського Союзу удостоєні майже 4 тис. воїнів 43 національностей. Тільки за форсування Дніпра і визволення Кисва 2438 воїнам було присвоєно це почесне звання - 1685 росіянам, 483 українцям, 40 білорусам, 57 татарам і т. ін. Продовжуючи наступати. Червона Армія звільнила від нацистів Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Румунію, Болгарію і дійшла до Берліну. 2 травня 1945 р. капітулював Берлінський гарнізон, а 9 травня радянські війська звільнили повсталу проти німців Прагу. На цьому війна в Європі закінчилася. У ніч з 8 на 9 травня 1945 р. представники фашистської Німеччини підписали Акт про беззастережну капітуляцію. Коли вересня 1945 р. на Далекому Сході капітулювала мілітаристська Японія, завершилася Друга світова війна.З початком визволення України гостро постало питання про відбудову народного господарства. За період окупації на території УРСР було зруйновано понад 700 міст і селиш міського типу, понад 28 тис. сіл, 16150 промислових підприємств, 27725 колгоспів, майже 33 тис. шкіл, технікумів і вузів.

Відбудова транспорту, промисловості та сільського господарства в Україні почалась в умовах війни, отже, поглинала основну частину державного бюджету. І знову, як і в попередні десятиріччя, головна ставка робилася на трудове подвижництво народу: фактично безкоштовна, ненормована праця,часто з використанням власнихінструмен тів, а на селі - корів як тяглової сили. Головна увага зверталася на першочергову відбудову базових галузей промисловості. Ка кінець війни діяло вже 50% шахт. У 1944 р. почали виплавляти метал, давати прокат н=йб;льші металургійні заводи України, хоч і не на повну потужність Успішно відбудовувались електростанції, зоксема знаменитий Дніпрогес. Ще більші труднощі довелося долати при відбудові сільського господарства. Село майже повністю лишилась 5«з т^-ніки основною робочою силою були жінки і підлітки, які працювали фактично за не оплачувані трудодні. І все ж у 1944 р було освоєно біля 76 % довоєнного засіву, державний' план хлібозаготівель був навіть перевиконаний, щоправда, за рахунок неоплачуваної праці колгоспників. Які ж головні підсумки війни для України? Знаходячись у зоні активних бойових дій і окупації республіка втратила значну частину своїх людських ресурсів! Крім мільйонів мобілізованих в армію і загиблих на"$рснті солдатів, величезними були втрати серед мирног- населення Загальне число загиблих громадян України досівнювзло гТз' :.-лн чоловік (тобто загинув кожний шостий;. Колосальних збитків було нанесено народном--/ господарству республіки. Прямі збитки становили 285 мпрд каобованців"/ а загальна сума втрат, що зазнало населення' 'Г економ'іка республіки, становила 1,2 трлн карбованців. Позитивним моментом остаточного підсумку в-йни бучо приєднання Західної України до Радянської України, що дозволило українцям уперше за багато сторіч об'єднатися у межах однієї держави. Зріс міжнародний авторитет України, яка 26 квітня 1945 р. стала одним із засновників членів Організації Об'єднаних Націй (00Н) .

83. Економічні реформи 60-х років і Україна.Причини їх незавершеності. Поставивши завдання "наздогнати і перегнати Америку" і пообі­цявши за 20 років побудувати в СРСР комунізм, М.Хрущов розгорнув широку програму реформування економіки.

Економічні реформи, проведені в 50-ті роки, радикально змінили умови розвитку промисловості і сільського господарства. Позитивні наслідки мали, зокрема:

/ децентралізація керівництва економікою, запроваджена у 1957 р. Керівництво промисловістю було передано раднаргоспам економічних районів, які управляли промисловістю на своїй території, неза­лежно від профілю. В Україні було створено 11 економічних районів;

/ збільшення асигнувань на забезпечення науково-технічного прогресу;

/ підвищення самостійності колгоспів і радгоспів; / ліквідація машинно-тракторних станцій і передача їх майна колгоспам і радгоспам;

/ збільшення закупівельних цін на зерно (у 7 разів), картоплю (у 8 разів), продукцію тваринництва (у 5,5 рази).

Друга пол. 50-х рр. стала періодом помітного економічного зро­стання, сільське господарство вперше стало рентабельним. Економічне піднесення другої пол. 50-х рр. виявилося нестабільним, оскільки реформи були половинчастими (не торкнулися основ адміністративно-командної економіки), належним чином не обґрунтованими.

Сільське ж господарство стало справжнім полігоном для різного роду непродуманих реорганізацій і нововведень, нереальних понад програм (цілинна епопея, небачене розповсюдження кукурудзи і т.п.), що негативно позначилося на виробництві сільськогосподарської продукції.У кін. 50-х -- поч. 60-х рр. почалося падіння темпів економічного зростання.

Якщо за 1951-1958 рр. промислова продукція щорічно зростала на 12,3%, то за 1959-1965 рр. - на 8,8%. З 1950 по 1958 рік обсяг валової продукції сільського господарства республіки зріс на 65%, а в 1958-1964 рр. - наЗ%. Соціальні програми М.С.Хрущова

Пенсійна реформа 1956 р. підвищила середній розмір пенсій за віком більше ніж у 2 рази, по інвалідності - у 1,5 рази. Пенсії почали виплачувати і колгоспникам.

Зросли асигнування на охорону здоров'я, освіту, скасовувалась плата за навчання в старших класах середніх шкіл, у середніх спеціальних і вищих навчальних закладах. Збільшилися капіталовкладення в житлове будівництво, яке зводилося небаченими до того темпами. За 1950-1960 рр. кількість будованих квартир у містах збільшилася в 17 разів, а в сільській місцевості-У 14 разів.

Тривалість робочого дня скоротилася до 7 год., а для працюючих V вугільній і гірничорудній промисловості — до 6 годин. У результаті цих та інших соціальних програм підвищився добробут населення, прибутки працюючих зросли за 1951-1958 рр. на 230%.У цілому ж рівень життя в Україні підвищувався повільно,

ництво споживчих товарів, сфера послуг, громадське харчування відставали від потреб населення.

Поразка хрущовських реформ

На поч. 60-х р. ситуація в СРСР різко погіршилася:

Проведена в 1961 р. грошова реформа негативно позначилася на життєвому рівні населення, призвела до зростання цін. По країні прокотилася хвиля протесту, а в 1962 р. у Новочеркаську відбулися страйки робітників, розстріляні військами. Після посухи 1963 р. виникла продовольча криза, населення було поставлене на межу голоду. З цього часу Радянський Союз почав закуповувати зерно за кордоном, були введені картки на хліб.

Незадоволення народу зростало. У цих умовах з ініціативи найближчого оточення М.Хрущова, у т.ч. М.Підгорного і П.Шелеста, пленум ЦК КПРС (жовтень 1964 р.) звільнив М.Хрущова з посади першого секретаря ЦК КПРС та Голови Ради Міністрів СРСР. Першим секретарем ЦК КПРС був обраний Л.І.Брежнєв. Реформи М.Хрущова мали багато позитивних моментів, але внаслідок с половинчатості і непослідовності кардинальних змін в еко­номіці та інших сферах суспільного життя не відбулося. Серія соціально-економічних програм була науково необгрунтованою і нерідко межувала з авантюризмом. Більшість істориків дотримується думки, що перетворення хрущовського періоду не торкнулися основ існуючої при Сталіні истеми. . Усунення М.Хрущова фактично означало відмову від реформ і ,0ералізації. В Україні, як і в Радянському Союзі в цілому, настало десятиріччя панування консервативних сил.