- •1. Предмет і завдання курсу історії України.
- •2. Характеристика основних періодів історії України.
- •3. Первіснообщинний лад на території України.
- •4. Місце кочових народів в давній історії України
- •5.Античні міста-держави Північного причорномор’я.
- •9. Утворення давньоруської ранньофеодальної держави з центром у Києві.
- •11. Початки літописання на Русі.
- •15. «Норманська теорія» походження державності на Русі. Дискусії навколо проблеми.
- •16. Виникнення і розвиток писемості на Русі.
- •24. Запровадження українського козацтва: причини, проблеми в історичній науці, організатори і головні провідники козацтва.
- •25.Культурно-національне відродження в Україні в кінці хvі - на початку хvіІст.
- •26. Україна під владою Речі посполитої (середина хvі - перша половина
- •27. Запорізька Січ в історії українського козацтва. Дмитро Байда Вишневецький.
- •28 .Селянсько-козацькі повстання в Україні в кінці хvі - першій половині
- •30. Б. Хмельницький - видатний полководець, політичний і державний
- •31. Видатні військові діячі, народні герої України часів Визвольної війни (1648-1657 рр.).
- •34. Переяславська Рада. Березневі статті 1654 р.
- •36. Дослідження д.Яворницьким історії запорозьких козаків.
- •39. Гетьман і.Мазепа. Оцінка його діяльності в історичній літературі.
- •42. Литовські статути. Юридичне оформлення кріпосного права в Україні.
- •43. Соціально-економічний і політичний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського.
- •44. М.С. Грушевський і діяльність наукового товариства ім. Т.Шевченка.
- •45. 3Апорозьке козацтво в середині і другій половині хvііі ст. Скасування Катериною іі Гетьманщини і козацтва.
- •47. Гайдамацький рух в Україні у хvііі ст. Коліївщина
- •49. Люблінська унія та її історичне значення.Перехід під польську юрисдикцію Волині,Поділля.Середнього Подніпров’я.
- •50. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •52. Конституція Пилипа Орлика
- •54. Столипінська аграрна реформа і Україна.Загибель Столипіна у Києві.
- •59. Суспільно-політичне життя в Україні в другій половині XIX ст. Виникнення і розвиток національного руху. «Братство тарасівців». «Самостійна Україна» м. Махновський. Рпу.
- •60. Українська культура епохи імперіалізму. Початок масової трудової еміграції українців другої половини хіх-поч. Хх ст.
- •61. Культура України в другій половині XIX - на початку XX ст.
- •65. Виникнення зунр. Українсько-польська війна.Універсали.
- •2. Виникнення зунр. Злука та її місце у подальшій фундації української незалежної держави.
- •67. Український національно-визвольний рух на західно-українських землях у 20-30-ті роки.Створення оун.
- •68.Українська гетьманська держава п.Скоропадського.
- •70.Більшовицький Жовтневий переворот й загострення класової боротьби в Україні.
- •75. Проголошення унр: боротьба за автономію і державний суверенітет України.
- •76.Декларація про державний суверенітет України, її історичне значення.
- •77. Утворення срср. Входження України до Радянського Союзу.
- •79. Війна Радянської Росії проти унр.
- •81. Діяльність оун. Упа в роки Великої Вітчизняної війни
- •82. Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •84. Соціально-економічний розвиток України в 60-80-ті рр. XX ст.
- •85. Національно-культурне відродження України в 90-ті рр. XX ст.
- •87. Україна в період перебудови. Демократія і гласність, Економічні реформи.
- •89. Внутрішньополітична ситуація в Україні на сучасному етапі.
44. М.С. Грушевський і діяльність наукового товариства ім. Т.Шевченка.
Наукове товариство імені Шевченка науково-культурна громадська організація, що довгі роки виконувала функції всеукраїнської Академії наук. Засноване у Львові в грудні З р. (спершу - як Літературно-наукове товариство імені Шевченка) завдяки спільним зусиллям національне свідомої інтелігенції з Наддніпрянської України та Галичини у відповідь на репресії, яким піддавалось українське друковане слово в Російській імперії. Метою товариства було «...допомагати розвою руської (української) словесності». У перше десятиліття діяльність товариства мала скромний характер: його коштом вийшли два річники журналу «Правда» та «Дослідження у галузі руської мови» О. Огоновського. З 1885 р. товариство перебрало видання журналу «Зоря», який став всеукраїнським літературним органом.
Наприкінці 1880-х рр. у середовищі Київської громади на чолі В. Антоновичем та О. Кониським визріла ідея перетворення товариства у виключно наукову установу. У Галичині цю ідею підтримала група народовців («новоерівців») на чолі з О. Барвінським. Відповідно до цього плану, 1892 р. товариство перейменували в Пайкове товариство імені Шевченка. Було утворено три відділи (секції) історико-філософський, філологічний, математико-природничо-медичний. Відділи формували комісії. Розпочалась організація бібліотеки й музею НТШ. З 1892 р. почав виходити головний друкований орган товариства «Записки Наукового товариства імені Шевченка».
Період найбільшого розвитку НТШ розпочався в 1894 р. з переїздом до Львова М. Грушевського. У 1894 р. він очолив історико-філософську секцію, а 1897 р. був обраний головою НТШ. З 1895 р. став редактором «Записок...» і перебрав усю видавничу діяльність товариства. За час його головування Н ІШ видало понад 800 томів наукових праць, зокрема 116 томів «Записок...». З ініціативи М. Грушевського з'явилася низка інших періодичних видань: «Хроніка НТШ», «Збірник історико-філософської секції НТШ», «Збірник філологічної секції», «Джерела до історії України-Руси» тощо. Крім М. Грушевського, винятково велику роль у формуванні академічного іміджу НТШ відіграли /. Франко та В. Гнатюк, які очолювали різні структурні одиниці товариства, редагували серійні та окремі видання, зокрема випускали у 1898- 1905 рр. «Літературно-науковий вісник» та керували Українською видавничою спілкою.
Творчий доробок НТШ з 1873 р. по 1939 р. становив 1172 томи різних видань, у тому числі 943 томи серійних наукових публікацій. Найважливіші досягнення було здобуто в царині суспільних дисциплін: історії (праці М. Грушевського та його учнів І. Джиджори, І. Крип'якевича, М. Кордуби, С. Томашівського та ін.), філології та літературознавства (роботи М. Возняка, О. Огоновського, К. Студинського, І.
Франка), етнографії, фольклористики та мистецтвознавства (публікації В. Гнатюка, М. Зубрицького, Ф. Колесси, В. Шухевича), антропології (Ф. Вовк, І. Ра-ковський), бібліографії (І. Левицький, В. Дорошенко) та ін. НТШ зробило помітний внесок у розроблення української наукової термінології. Історична роль товариства полягає у виведенні української науки за межі українознавства. До найважливіших досягнень членів НТШ у сфері точних і природничих наук слід віднести відкриття І. Пулюєм катодного проміння (названого згодом рентгенівським), праці М. Зубрицького в галузі теорії математики, внесок С. Рудницького та В. Кубійовича у дослідження географії України тощо. Наукове товариство імені Шевченка було фактично першою українською Академією наук. Водночас воно виконувало також функції університету і дослідних інститутів.