Контрольні запитання
В чому полягає суть медичного страхування?
Які є види медичного страхування?
Назвіть відмінності між добровільним та обов’язковим медичним страхування.
Які суб’єкти беруть участь у медичному страхуванні?
Що таке страховий ризик?
Які є види страхового ризику у медичному страхуванні?
Хто може бути страхувальником у добровільному медичному страхуванні?
Назвіть основні принципи медичного страхування.
Хто може бути платниками страхових внесків по договору медичного страхування?
Назвіть права та обов’язки страхувальників.
Розділ 9. Недержавне соціальне страхування
9.1. Суть, значення та місце недержавного соціального страхування в системі соціального захисту населення
Формування та розвиток стабільної системи соціального страхування населення можливий лише за умови гармонічного розвитку усіх його видів. Багаторічний досвід держав із соціально орієнтованою ринковою економікою свідчить про широке використання двох форм соціального страхування: державного та недержавного.
Дослідження досвіду зарубіжних країн щодо організаційно-правових засад державного та недержавного соціального страхування дає змогу сформулювати риси розмежування цих двох форм.
Державне соціальне страхування за ознакою розповсюдження (застосування) є переважною. Вона запроваджується державою з метою забезпечення соціальних гарантій та соціальних інтересів всіх суб’єктів суспільства. Єдність інтересів зумовлює принцип солідарності. Об’єктивність, значущість та повсякденність соціальних ризиків ставить перед державою завдання: організувати та законодавчо закріпити обов’язкову участь певних суб’єктів у системі соціального страхування. В залежності від тяжкості наслідків соціального ризику, ступеню вірогідності його настання, законодавець визначає коло осіб, які в обов’язковому порядку підлягають соціальному страхуванню для кожного виду. Традиційно, воно поширюється на найманих працівників, які складають більшість населення, основним доходом якого є заробітна плата. Обов’язковість участі контролюється державою, закріплюється в законі та не залежить від волі застрахованих.
В Україні обов’язкова форма соціального страхування є державною. В даний час більшість країн світу здійснюють пошук оптимальних шляхів поліпшення соціального захисту населення. Одним із перспективних є розвиток обов’язкового недержавного соціального страхування, який передбачає масове залучення недержавних установ у цю сферу.
Недержавне соціальне страхування на відміну від державного, здійснюється, в основному, на добровільних засадах. Коло страхувальників та застрахованих осіб не обмежується. За своєю характеристикою, недержавне соціальне страхування є додатковою системою соціального захисту населення, яке доповнює або повністю замінює державне соціальне страхування.
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють відносини у сфері недержавного соціального страхування є Закон України «Про страхування» та Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Суб’єктами недержавного соціального страхування є фізичні та юридичні особи, які знаходяться в правових відносинах у відповідності з чинним законодавством про недержавне соціальне страхування: держава, страховики, страхувальники та застраховані особи (рис. 9.1).
Рис.
9.1. Суб’єкти недержавного соціального
страхування
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюються страхові внески у розмірах та в терміни, визначеними страховою угодою. В окремих випадках це можуть бути члени їх сімей. Застрахованою особою у недержавному соціальному страхуванні можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства.
У недержавному соціальному страхуванні крім застрахованих осіб, беруть участь дві сторони (два учасника) – страхувальники і страховики. Страховики – юридичні особи, які надають страхові послуги (збирають страхові внески і надають страхові виплати), та страхувальники – юридичні особи, які сплачують страхові внески, а також фізичні особи, які сплачують страхові внески і мають право на отримання компенсації (відшкодування) за настання страхового випадку. Страхувальниками вважаються роботодавці і застраховані особи, а страховиками відповідні юридичні особи (страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, банки тощо). Страховики беруть на себе зобов’язання зі збору страхових внесків і надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг за настання страховик випадків – а саме пенсій, допомог з тимчасової непрацездатності, з безробіття тощо.