Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия Головний посібник.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
5.96 Mб
Скачать

6.3.11. Порядок нарахування та виплати допомоги дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності

Неповнолітній особі, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання матері під час її вагітності Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить щомісячні страхові виплати як інвалідам дитинства, а після досягнення ними 18 років – у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території області (міста) проживання цих осіб, але не менше середньомісячного заробітку в країні на день виплати.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та призначається у таких розмірах:

  • інвалідам з дитинства I групи – 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

  • інвалідам з дитинства II групи – 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

  • непрацюючим інвалідам з дитинства III групи – 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров'я у триденний строк зобов'язані надіслати витяг з акта огляду інваліда з дитинства до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання інваліда з дитинства або батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда. Не пізніше 10 днів після надходження зазначених документів орган праці та соціального захисту населення зобов'язаний направити письмове повідомлення інваліду з дитинства, батькам, усиновителям, опікуну, піклувальнику дитини-інваліда про право на державну соціальну допомогу, умови, розмір і порядок її призначення.

Для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства подаються такі документи:

  • заява;

  • паспорт або в разі його відсутності інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву;

  • копія свідоцтва про народження дитини-інваліда;

  • довідка про місце проживання інваліда з дитинства чи копія паспорта інваліда з дитинства з відомостями про прописку чи копія паспорта інваліда з дитинства з відомостями про постійне місце проживання;

  • довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце проживання.

Непрацюючі інваліди з дитинства III групи додатково подають копію трудової книжки та довідки органів державної податкової служби про те, що заявник не займається підприємницькою діяльністю, і про відсутність даних про доходи цієї фізичної особи. В разі відсутності трудової книжки - лише зазначені довідки органів державної податкової служби.

Заява про призначення державної соціальної допомоги подається інвалідом з дитинства до органу праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання інваліда, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання.

Заява про призначення державної соціальної допомоги інваліду з дитинства I чи II групи, який визнаний недієздатним подається одним із батьків, усиновителів, опікуном, піклувальником за місцем постійного проживання або за місцем фактичного проживання особи, яка подає заяву, при умові подання довідки про неодержання цієї допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем постійного проживання.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства I, II групи, непрацюючим інвалідам з дитинства III групи призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

До державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства I групи призначається надбавка на догляд за ними. Розміри надбавки на догляд за інвалідом з дитинства I групи - 50 відсотків прожиткового мінімуму.

Виплата надбавок на догляд передбачена також одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду, в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 5 статті 3 Закону встановлено, що при визначенні розмірів надбавок на догляд за інвалідами з дитинства та дітьми-інвалідами з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо), не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму. Церебральний параліч входить до переліку хвороб, за наявності яких при визначенні розмірів надбавок на догляд за дітьми-інвалідами допомога надається незалежно від рівня забезпечення прожиткового мінімуму.