- •В. А. Гайдукевич о. Б. Потійчук Основи транспортної психології
- •1. Психофізіологія праці водіїв
- •1.1.Водій як оператор системи вадсс
- •1.2. Взаємовідношення психічних та нервово-фізіологічних процесів людини. Умовні та безумовні рефлекси
- •1.3. Поняття про інформацію в системі вадс. Прагматична та відволікаюча інформація
- •1.4. Психофізіологічні джерела дтп
- •2. Відчуття і сприйняття водія
- •2.1. Відчуття та сприйняття як психічні процеси
- •2.2. Зорові відчуття та сприйняття
- •2.3. Слухові та вібраційні відчуття і сприйняття
- •2.4. Сприйняття часу, простору, руху
- •Суб’єктивні та об’єктивні ілюзії. Аперцепція
- •3. Психофізіологічні і соціальні особливості роботи водія
- •3.1. Довільна і мимовільна увага
- •3.2. Зберігання та переробка інформації, прийняття рішення
- •3.3. Емоції в діяльності водія
- •3.4. Психомоторика і реакції водія
- •3.5. Особистість водія та його професійна діяльність
- •4. Працездатність водіїв та їх надійність
- •4.1. Працездатність водіїв та стомлення
- •4.2. Організація робочого місця водіїв
- •5. Професійна підготовка та підбір водіїв
- •5.1. Професійна майстерність водія
- •5.2. Вдосконалення водійських навичок
- •5.3. Керування автомобілем в темну пору доби
- •5.4. Керування автомобілем на великих швидкостях
- •6. Психофізіологічні особливості інших учасників руху
- •6.1. Психологічний клімат дороги
- •6.2. Психофізіологічні особливості пішоходів
- •6.3. Психофізіологічні особливості дитячої поведінки та поведінки людей похилого віку на дорозі
- •Розділ 3. Оптимізація методів і засобів організації руху
- •7. Інформаційне забезпечення водіїв
- •7.1. Модель сприйняття водієм дорожніх умов
- •7.2.Психологія зорового сприйняття і фізіологічні можливості зору водія
- •7.3. Забезпечення видимості дорожніх знаків
- •7.4. Колір в композиції споруд на автомобільних дорогах
- •8. Засоби організації руху в умовах недостатньої видимості та у темну пору доби
- •8.1. Фактори, що впливають на дорожній рух в темну пору доби
- •8.2. Дорожні покриття з точки зору безпеки дорожнього руху в темну пору доби
- •8.3. Захист водіїв від засліплення
- •8.4. Оптичне орієнтування водіїв у темну пору доби
- •Рекомендована література
1.4. Психофізіологічні джерела дтп
В теперішній практиці в більшості дорожньо-транспортних пригод (ДТП) винним визнають водія. З правової точки зору ДТП - це злочини, скоєні з необережності або легковажності. Необережність або легковажність проявляється в неуважності до дорожніх умов, нехтуванні правилами дорожнього руху, невмілому керуванні автомобілем. Кожне ДТП – трагічний збіг обставин; ситуація, виникнення якої водій не бажав, але передбачав чи мав передбачити. В чому причини виникнення таких ситуацій?
Обмежені психофізіологічні можливості водіїв.
Сенсорна система людини, її психічні функції сформувалась під впливом швидкості надходження інформації, що відповідає руху пішки або кінним транспортом. Реальні можливості людини перевищують практично необхідні, утворюючі певний запас в швидкості сприймання інформації і швидкості реагування. Але ці можливості мають межі й вичерпуються в населених пунктах та на завантажених транспортом магістралях вже при швидкостях руху 50-70 км/г. За межами населених пунктів при значно меншій інтенсивності руху або на дорогах вищих категорій ця межа становить 110 – 120 км/г. При швидкості та кількості надходження інформації, що перевищує фізіологічні можливості водія у даних умовах, він не спроможний вчасно відреагувати на небезпечний розвиток дорожньої ситуації.
Недосконала професійна підготованість водіїв проявляється, у першу чергу, в недостатніх теоретичних знаннях та практичних навичках, внаслідок чого водії невірно оцінюють ситуацію (наприклад, при проїзді перехрестя) або застосовують неправильні прийоми керування (наприклад, різке гальмування на слизькому покритті).
Недисциплінованість учасників руху, а саме свідомі чи несвідомі порушення іншими водіями, пішоходами, візниками або велосипедистами правил дорожнього руху примушують інших його учасників різко маневрувати або гальмувати. В умовах дефіциту часу на оцінку ситуації та впровадження необхідних дій для відвернення ДТП водії можуть застосувати неадекватні керуючі дії та не впоратися з керуванням автомобілем.
Неправильна організації праці водія.
Режим праці та відпочинку водіїв повинен відповідати їхнім фізіологічним можливостям. Керування автомобілем в стані стомлення погіршує здатність водія до прийому та оцінки інформації; він може допускати помилки в керуванні, яких у нормальному стані не допускає.
Неправильне використання носіїв інформації на дорозі (дорожніх знаків, світлофорів, розмітки тощо) не дає можливості водіям вчасно скористатися цією інформацією, зокрема обрати потрібний маршрут руху, усвідомити характер небезпеки та прийняти необхідні запобіжні міри (змінити напрямок руху або знизити швидкість руху). Внаслідок запізнілого надходження інформації водій може припуститися помилки, що в свою чергу може спровокувати ДТП.
Аналіз психофізіологічних причин ДТП свідчить про необхідність формування у суспільстві так званої «транспортної обізнаності населення», тобто усвідомлення і виконання усіма громадянами норм безпечної поведінки на транспорті та дорогах; формування відношення до порушень нормативів з безпеки дорожнього руху як до протисуспільної, аморальної поведінки з усіма правовими наслідками.
Питання для самоконтролю.
Дайте характеристику ролі фактора людини для безпеки руху.
Чим відрізняється діяльність водія автомобіля як оператора системи ВАДС від діяльності операторів інших систем керування?
Що таке надійність водія і які фактори її визначають?
Дайте визначення поняття «інформація» і охарактеризуйте етапи її переробки водієм автомобіля.
Назвіть основні напрямки автотранспортної психології.
Які задачі повинна вирішувати автотранспортна психологія при вдосконаленні дорожньої інформації і конструкції автомобіля?