- •Розділ 1. Механіка
- •§ 1.1. Кінематика механічного руху
- •§ 1.2. Швидкість і прискорення
- •§ 1.3. Кінематика обертового руху матеріальної точки
- •§ 1.4 Закони динаміки. Поняття маси, сили, імпульсу, імпульсу сили. Інерціальні системи відліку
- •§ 1.5. Імпульс системи. Закон збереження імпульсу
- •§ 1.6. Центр мас (інерції) системи. Закон руху центра мас
- •§ 1.7. Межі застосування класичного опису частинок
- •§ 1.8. Основний закон динаміки поступального руху твердого тіла
- •§ 1.9. Динаміка обертового руху твердого тіла відносно осі. Поняття моменту інерції, моменту сили та моменту імпульсу твердого тіла.
- •§ 1.10. Закон збереження моменту імпульсу твердого тіла відносно осі
- •§ 1.11. Поняття енергії і роботи. Робота сили. Потужність.
- •§ 1.12. Кінетична енергія. Теорема про зміну кінетичної енергії.
- •§ 1.13. Потенціальні і непотенціальні сили
- •§ 1.14. Потенціальна енергія та її зв’язок з потенціальними силами
- •§ 1.15. Потенціальна енергія гравітаційної взаємодії
- •§ 1.16. Потенціальна енергія пружної взаємодії
- •§ 1.17. Повна механічна енергія. Закон збереження повної механічної енергії.
- •§ 1.18. Графічне представлення енергії
- •§ 1.19. Перетворення координат Галілея
- •§ 1.20. Інерціальні системи відліку. Механічний принцип відносності
- •§ 1.21. Неінерціальні системи відліку. Сили інерції
- •§ 1.22. Властивості простору і часу у класичній механіці
- •§ 1.23. Постулати спеціальної теорії відносності (ств). Перетворення Лоренца
- •§ 1.24. Властивості простору і часу в релятивістській механіці (наслідки із перетворень Лоренца)
- •§ 1.25. Правила додавання швидкостей в релятивістській механіці
- •§ 1.26. Маса, імпульс і основний закон динаміки в релятивістській механіці
- •§ 1.27. Закон взаємозв’язку між масою і енергією
- •§ 1.28. Про єдиний закон збереження маси, імпульсу і енергії
- •§ 1.29. Гідростатика нестисливої рідини. Закон Паскаля. Гідростатичний тиск. Закон Архімеда
- •§ 1.30. Рух ідеальної рідини. Рівняння нерозривності. Рівняння Бернуллі
- •§ 1.31. Гідродинаміка в’язкої рідини. Сила Стокcа
- •Розділ 2. Основи молекулярної фізики і термодинаміки
- •§ 2.1. Статистичний і термодинамічний методи дослідження. Тепловий рух. Основні поняття
- •§ 2.2. Рівняння стану ідеального газу
- •§ 2.3. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів
- •§ 2.4. Середня квадратична швидкість молекул. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури
- •§ 2.5. Розподіл Максвела молекул за швидкостями та енергіями
- •§ 2.6. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у потенціальному полі
- •§ 2.7. Внутрішня енергія системи. Теплота і робота
- •§ 2.8. Робота розширення (стискання) газу
- •§ 2.9. Перше начало термодинаміки та його застосування до ізопроцесів
- •§ 2.10. Середня кінетична енергія молекул. Внутрішня енергія ідеального газу
- •§ 2.11. Теплоємність газів. Недоліки класичної теорії теплоємностей
- •§ 2.12. Адіабатичний процес. Рівняння Пуасона
- •§ 2.13. Оборотні та необоротні процеси. Цикли
- •§ 2.14. Цикл Карно. Максимальний ккд теплової машини
- •§ 2.15. Друге начало термодинаміки. Нерівність Клаузіуса
- •§ 2.16. Ентропія. Закон зростання ентропії
- •§ 2.17. Статистичний зміст другого начала термодинаміки
- •§ 2.18. Ефективний діаметр молекули. Середнє число зіткнень і середня довжина вільного пробігу
- •§ 2.19. Явища перенесення
- •§ 2.20. Молекулярно-кінетична теорія явищ перенесення
- •§ 2.21. Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса
- •§ 2.22. Ізотерми Ван-дер-Ваальса. Метастабільні стани. Критична точка
- •§ 2.23. Характер теплового руху в рідинах. Поверхневий натяг. Явище змочування. Капілярні явища
- •§ 2.24. Характер теплового руху у твердих тілах. Теплоємність і теплове розширення твердих тіл
- •§ 2.25. Фази і фазові перетворення. Умови рівноваги фаз. Потрійна точка
- •§ 2.26. Рівняння Клапейрона-Клаузіуса
- •§ 2.27. Фазові діаграми
- •§ 3.1.Електричний заряд. Електричне поле. Закон Кулона. Напруженість та індукція електричного поля. Принцип суперпозиції електричних полів
- •§ 3.2. Потік вектора напруженості та індукції електричного поля. Теорема Остроградського-Гауса
- •§ 3.3. Розрахунок електричних полів за допомогою теореми Остроградського-Гауса
- •§ 3.4. Робота сил електричного поля. Теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля. Потенціал
- •§ 3.5. Розрахунок потенціалу електричного поля деяких заряджених тіл
- •§ 3.6. Провідники в електричному полі. Електроємність відокремленого провідника
- •§ 3.7. Конденсатори. Електроємність конденсатора. З’єднання конденсаторів
- •§ 3.8. Енергія зарядженого тіла і конденсатора. Енергія і густина енергії електричного поля
- •§ 3.9. Діелектрики в електричному полі. Поляризація діелектриків
- •§ 3.10. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Закон Ома в диференціальній формі
- •§ 3.11. Електрорушійна сила джерела струму. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола і для повного кола
- •§ 3.12. Розгалужені електричні кола. Закони Кірхгофа. З’єднання провідників
- •§ 3.13. Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца
- •§ 3.14. Електричний струм в металах. Термоелектронна емісія. Контактні явища
- •§ 3.15. Електричний струм в електролітах
- •§ 3.16. Електричний стум в газах. Плазма
- •§ 3.17. Електричний струм у вакуумі
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та
природокористування
073-99
Бялик М. В., Заячківський В. П., Мороз В. М.,
Олексин Д. І., Шляховий В. Л.
Загальна фізика
Частина 1. Механіка, молекулярна фізика і термодинаміка, електрика.
За редакцією В. Ф. Орленка
Рекомендовано методичною
комісією факультету
землеустрою та геоінформатики як конспект лекцій для студентів інженерно-технічних спеціальностей денної форми навчання
Протокол № 2 від 14.11.05 р.
Рівне 2006
Конспект лекцій з дисципліни «Фізика, ч. 1. Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка. Електрика.» для студентів інженерно-технічних спеціальностей денної форми навчання (В. Ф. Орленко, Рівне: НУВГП, 2006, - 98 с.)
Редактор В. Ф. Орленко, канд. фіз. – мат. наук, доцент
Відповідальний за випуск В. Ф. Орленко, канд. фіз. – мат. наук, завідувач кафедри фізики
© Орленко В. Ф. 2006
© НУВГП, 2006
РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ ФІЗИКИ І ТЕРМОДИНАМІКИ 30
ВСТУП
Фізика є основною наукою про природу. Вона вивчає найбільш загальні властивості і форми руху матерії.
Одним із видів руху є механічний рух, під яким розуміють зміну положення тіла в просторі з часом. Механіка Галілея-Ньютона вивчає рух макроскопічних тіл з швидкістю значно меншою за швидкість світла. Релятивістська механіка вивчає рухи тіл, швидкості яких близькі до швидкості світла. Квантова механіка описує рух мікрочастинок.
Вивчення фізики має велике значення для формування наукового уявлення про явища і процеси, які відбуваються у природі.
Фізика є основою сучасного науково-технічного прогресу. Це та база, без якої неможлива успішна діяльність інженера в області сучасної техніки. Технічний рівень виробництва визначається розвитком фундаментальних наук. На базі нових фізичних відкриттів були створені такі технічні галузі як: електронна та обчислювальна техніка, космічна техніка і приладобудування, ядерна енергетика і лазерна техніка, мікро- і нанотехнології і т. д.
Загалом можна сформулювати роль курсу фізики у технічному вузі:
а) фізика має велике загальнонаукове значення. Вона формує сучасне світосприйняття та світорозуміння, дає уявлення про фізичну картину світу;
б) фізика є базовою дисципліною для багатьох загальноінженерних та спеціальних дисциплін;
в) будь-яка галузь сучасного виробництва тісно переплітається з фізикою, тому інженер повинен володіти фізикою в такій мірі, щоб бути у змозі зі знанням справи застосовувати фізичні знання у своїй виробничій діяльності.
Перша частина конспекту лекцій з курсу загальної фізики для студентів інженерно-технічних спеціальностей містить у собі такі розділи: механіка(доц. Заячківський В. П., ст. викл. Шляховий В. Л.); молекулярна фізика і термодинаміка(доц. Мороз В. М., доц. Олексин Д. І.); електрика(доц. Бялик М. В.).
Автори конспекту бажають успіху майбутнім інженерам-водникам у вивчені курсу фізики. Відвідуйте заняття, думайте і читайте, будьте активні на практичних заняттях. Неодмінно консультуйтесь з викладачами. Не шкодуйте час на здобуття фундаментальних знань. Ми впевненні – ви вивчите цей складний і цікавий курс.
Розділ 1. Механіка
§ 1.1. Кінематика механічного руху
Перш ніж переходити до розгляду окремих питань механіки, введемо ряд основних понять.
Матеріальна точка – це тіло, розмірами і формою якого в даній задачі можна знехтувати.
Система відліку – це система координат з годинником, яка зв’язана з абсолютно твердим тілом, по відношенню до якого визначається положення інших тіл в різні моменти часу.
Якщо в деякій системі відліку тіло не може вважатись матеріальною точкою, то його можна подумки розбити на ряд дрібних частин, що взаємодіють між собою, кожна з яких може вважатись матеріальною точкою.
Поступальний рух – це такий рух, при якому будь-яка пряма, що проведена через дві довільні точки тіла, залишається паралельною сама до себе. При поступальному русі траєкторії всіх точок тіла однакові.
О
Рис.1.1
Якщо відомий закон зміни радіуса-вектора з часом, то можна записати кінематичне рівняння руху матеріальної точки в даній системі відліку у векторній формі.
(1.1)
Спроектувавши кінець радіуса-вектора на координатні вісі, векторне рівняння (1.1) можна представити у вигляді трьох скалярних рівнянь руху
(1.2)
§ 1.2. Швидкість і прискорення
Скалярну величину, яка рівна довжині траєкторії називають шляхом. Вектор, що з’єднує початкове положення матеріальної точки з її положенням в даний момент часу називають вектором переміщення .
. (1.3)
При прямолінійному русі вектор переміщення співпадає з відповідною ділянкою траєкторії, тобто його модуль рівний пройденому шляху. У випадку криволінійного руху вектор переміщення є січною, що проходить через дві точки траєкторії, які відповідають двом різним моментам часу.
Швидкість – це векторна величина, яка характеризує зміну радіуса-вектора рухомої точки з часом. Вектор середньої швидкості рівний відношенню приросту радіуса-вектора рухомої точки до часу , за який він відбувся
. (1.4)
Якщо перейти до границі при , то отримаємо вираз для миттєвої швидкості
. (1.5)
Таким чином, миттєва швидкість – це швидкість в даний момент часу або в даній точці траєкторії. Вектор миттєвої швидкості дорівнює першій похідній радіуса-вектора рухомої точки по часу і напрямлений вздовж дотичної до траєкторії в будь-якій її точці. Врахувавши, що при , отримаємо:
. (1.6)
В загальному випадку з (1.6) випливає, що шлях може бути обчислений за формулою
. (1.7)
Швидкість можна представити через її проекції на координатні вісі
, (1.8)
, (1.9)
де , . (1.10)
Швидкість може змінюватись як за модулем так і за напрямком. Для характеристики зміни швидкості вводять вектор прискорення, який описує зміну швидкості з часом. Середнє прискорення рівне відношенню зміни швидкості до проміжку часу, за який вона відбулася
. (1.11)
Миттєве прискорення – це прискорення в даний момент часу і воно визначається як границя до якої прямує середнє значення прискорення, якщо проміжок часу прямує до нуля
. (1.12)
Таким чином, миттєве прискорення дорівнює першій похідній швидкості по часу або другій похідній радіуса-вектора по часу.
В проекціях на координатні вісі
, (1.13)
, (1.14)
де . (1.15)
Рис.1.2
Коли матеріальна точка рухається по криволінійній траєкторії (рис.1.2), і вектор її швидкості змінюється як за напрямком так і за модулем , то
. (1.16)
Знайдемо миттєве прискорення матеріальної точки, скориставшись формулами (1.12) та (1.16)
. (1.17)
Отже, повне прискорення рівне сумі нормального і тангенціального прискорень. Нормальне прискорення характеризує зміну швидкості за напрямком і напрямлене вздовж радіуса до центра кривизни траєкторії. Тангенціальне прискорення характеризує зміну швидкості за модулем і напрямлене вздовж дотичної до траєкторії. Числові значення цих прискорень рівні
(1.18)
та . (1.19)
З
Рис.1.3
(1.20)
та . (1.21)