Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства

та природокористування

В. А. Гайдукевич о. Б. Потійчук Основи транспортної психології

Навчальний посібник

Рівне 2012

УДК 159.9 : 62(075.8)

ББК 39:88 (075.8)

Г12

Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування.

(Протокол № від .. )

Рецензенти

Зінь Е.А., доктор економічних наук, професор Національного університету водного господарства та природокористування,

м Рівне;

Федорчук Г.Ф., доцент Національного університету водного господарства та природокористування, м Рівне.

Гайдукевич В.А., Потійчук О.Б.

Г12 Основи транспортної психології. Навч. посібник. − Рівне: НУВГП, 2012. – 207с.

У навчальному посібнику викладені основи психофізіології формування та виконання керуючих дій водія. Описані фактори, що визначають надійність водіїв, показано вплив психофізіологічних та особистих якостей, а також навколишнього середовища на поведінку водіїв, надані методи їх формування, вдосконалення і тренування. Розглянуті також психофізіологічні особливості керування автомобілем у нічний час та надані рекомендації щодо професійного підбору водіїв для таких умов роботи.

Посібник відповідає затвердженій робочій програмі дисципліни «Основи транспортної психології» та призначений для студентів вищих навчальних закладів з напрямків підготовки «Організація перевезень та управління на автомобільному транспорті» і «Автомобільні дороги та аеродроми»

Табл. 11 Іл.28. Бібліогр. 8 назв.

УДК 159.9 : 62(075.8)

ББК 39:88 (075.8)

© Гайдукевич В.А., Потійчук О.Б., 2012

© Національний університет водного

господарства та природокористування, 2012

Зміст

	Передмова	5
	Розділ 1. Психофізіологічні та соціальні особливості діяльності водіїв
1.	Психофізіологія праці водіїв
1.1.	Водій як оператор системи ВАДСС	7
1.2.	Взаємовідношення психічних та нервово-фізіологічних процесів людини. Умовні та безумовні рефлекси	11
1.3.	Поняття про інформацію в системі ВАДС. Прагматична та відволікаюча інформація	15
1.4.	Психофізіологічні джерела ДТП	18
2.	Відчуття і сприйняття водія
2.1.	Відчуття та сприйняття як психічні процеси	20
2.2.	Зорові відчуття та сприйняття	26
2.3.	Слухові та вібраційні відчуття і сприйняття	41
2.4.	Сприйняття часу, простору, руху	48
2.5.	Суб’єктивні та об’єктивні ілюзії. Аперцепція	50
3.	Психофізіологічні і соціальні особливості роботи водія
3.1.	Довільна і мимовільна увага	52
3.2.	Зберігання та переробка інформації, прийняття рішення	64
3.3.	Емоції в діяльності водія	73
3.4.	Психомоторика і реакції водія	81
3.5.	Особистість водія та його професійна діяльність	92
	Розділ 2. Психофізіологічні основи надійності водіїв
4.	Працездатність водіїв та їх надійність
4.1.	Працездатність водіїв та стомлення	106
4.2.	Організація робочого місця водіїв	120
5.	Професійна підготовка та підбір водіїв
5.1.	Професійна майстерність водія	126
5.2.	Удосконалення водійських навичок	133
5.3.	Керування автомобілем в темну пору доби	137
5.4.	Керування автомобілем на великих швидкостях	143
6.	Психофізіологічні особливості пішоходів, візників велосипедистів
6.1.	Психологічний клімат дороги	149
6.2.	Психофізіологічні особливості пішоходів	151
6.3.	Психофізіологічні особливості дитячої поведінки та поведінки людей похилого віку на дорозі	155
	Розділ 3. Оптимізація методів і засобів організації руху
7.	Інформаційне забезпечення водіїв
7.1.	Модель сприйняття водієм дорожніх умов	159
7.2.	Психологія зорового сприйняття і фізіологічні можливості зору водія	162
7.3.	Забезпечення видимості дорожніх знаків	165
7.4.	Колір в композиції споруд на автомобільних дорогах	167
8.	Засоби організації руху у темну пору доби
8.1.	Фактори, що впливають на дорожній рух в темну пору доби	176
8.2.	Дорожні покриття з точки зору безпеки дорожнього руху в темну пору доби	186
8.3.	Захист водіїв від засліплення	196
8.4.	Оптичне орієнтування водіїв в темну пору доби	198
	Предметний покажчик	205
	Список рекомендованої літератури	207

Передмова

Збільшення обcягу перевезень в умовах безпеки руху – головне завдання автомобільного транспорту. Вирішення цього завдання має здійснюватися комплексно, з врахуванням можливостей усіх ланок системи «водій − автомобіль − дорога − середовище» (ВАДС).

Кількість автомобільних аварій, в яких помилки водія є основною або супутньою причиною, залишаються досить високою.

Ці причини можна розділити на дві групи:

1. Такі, що пов’язані з дисциплінованістю водія.

2. Такі, що обумовлені особливостями роботи сенсорної системи водія.

Перша група причин носить суб’єктивний характер і має вирішуватися проведенням професійного відбору кандидатів у водії, їх навчанням та вихованням, а також у процесі нагляду і управління дорожнім рухом органами ДАІ. Друга причина – об’єктивна, яка не залежить від волі і бажання водія. Події, зумовлені нею, можуть бути виключені, якщо усунути чинники, при яких психофізіологічні особливості водія стають причиною невчасного виявлення та розшифровування сигналу або сприяють помилкам в сприйнятті дорожніх умов.

Це завдання інженерне, проте для його вирішення необхідні знання характеристик основних показників, що визначають особистісні якості водія, сприйняття ним дорожньої обстановки і динаміку їх змін під впливом умов роботи.

Водій є головною ланкою у системі ВАДС. Більше 70% ДТП відбуваються внаслідок помилок водіїв. Помилка – результат хибних дій, тобто дій, які не досягли мети, а саме:

• неправильних,

• передчасних,

• запізнілих.

Під діями водія розуміють вибір режимів руху, керування рульовою та гальмівною системами автомобіля, застосування сигнальних та освітлювальних пристроїв тощо. В умовах швидкоплинної дорожньої обстановки зміна дій водія у відповідь на виникнення небезпеки може зовсім не відбуватися, так як події на дорозі розвиваються значно швидше, ніж він їх може усвідомити, а тим більше відреагувати на них керуючими діями.

До помилок водіїв також прирівнюють порушення ними правил дорожнього руху (ПДР).

Помилки водіїв зумовлюються об’єктивними та суб’єктивними чинниками. До об’єктивних належать стан дороги та організації дорожнього руху, технічна недосконалість або несправність автомобіля, обмежена оглядовість, незрозумілі або неправильні дії інших учасників руху. Але навіть у важких дорожніх умовах більшість водіїв в змозі обрати правильні прийоми керування автомобілем, дехто ж допускає помилки, які призводять до ДТП.

До суб’єктивних причин хибних дій водіїв належать недостатні навички керування автомобілем, незнання або ігнорування ними правил дорожнього руху, втома, хворобливий стан або стан алкогольного (наркотичного) сп’яніння.

Проблема надійності водія, а значить і безпеки автомобільних перевезень, у першу чергу пов’язана з фактором людини, тобто сукупності усіх фізичних та психологічних властивостей особистості водія, та впливом цих властивостей на успішність діяльності водія.

Фахівець з організації перевезень, так само як і фахівець з проектування, будівництва та утримання автомобільних доріг, повинен у повній мірі володіти знаннями у сфері психофізіологічних особливостей діяльності водія; повинен знати та враховувати у практичній діяльності як об’єктивні, так й суб’єктивні фактори надійності; можливості корекції дій водія засобами організації руху та інженерно-технологічним обладнанням доріг.

Автотранспортна психологія - дисципліна, яка вивчає об’єктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії водія і автомобільної техніки, фактор людини для забезпечення ефективності та безпеки роботи автомобільного транспорту та використання цих закономірностей в процесі проектування, створення і експлуатації системи ВАДС.

Розділ 1. Психофізіологічні та соціальні особливості діяльності водіїв