- •В. А. Гайдукевич о. Б. Потійчук Основи транспортної психології
- •1. Психофізіологія праці водіїв
- •1.1.Водій як оператор системи вадсс
- •1.2. Взаємовідношення психічних та нервово-фізіологічних процесів людини. Умовні та безумовні рефлекси
- •1.3. Поняття про інформацію в системі вадс. Прагматична та відволікаюча інформація
- •1.4. Психофізіологічні джерела дтп
- •2. Відчуття і сприйняття водія
- •2.1. Відчуття та сприйняття як психічні процеси
- •2.2. Зорові відчуття та сприйняття
- •2.3. Слухові та вібраційні відчуття і сприйняття
- •2.4. Сприйняття часу, простору, руху
- •Суб’єктивні та об’єктивні ілюзії. Аперцепція
- •3. Психофізіологічні і соціальні особливості роботи водія
- •3.1. Довільна і мимовільна увага
- •3.2. Зберігання та переробка інформації, прийняття рішення
- •3.3. Емоції в діяльності водія
- •3.4. Психомоторика і реакції водія
- •3.5. Особистість водія та його професійна діяльність
- •4. Працездатність водіїв та їх надійність
- •4.1. Працездатність водіїв та стомлення
- •4.2. Організація робочого місця водіїв
- •5. Професійна підготовка та підбір водіїв
- •5.1. Професійна майстерність водія
- •5.2. Вдосконалення водійських навичок
- •5.3. Керування автомобілем в темну пору доби
- •5.4. Керування автомобілем на великих швидкостях
- •6. Психофізіологічні особливості інших учасників руху
- •6.1. Психологічний клімат дороги
- •6.2. Психофізіологічні особливості пішоходів
- •6.3. Психофізіологічні особливості дитячої поведінки та поведінки людей похилого віку на дорозі
- •Розділ 3. Оптимізація методів і засобів організації руху
- •7. Інформаційне забезпечення водіїв
- •7.1. Модель сприйняття водієм дорожніх умов
- •7.2.Психологія зорового сприйняття і фізіологічні можливості зору водія
- •7.3. Забезпечення видимості дорожніх знаків
- •7.4. Колір в композиції споруд на автомобільних дорогах
- •8. Засоби організації руху в умовах недостатньої видимості та у темну пору доби
- •8.1. Фактори, що впливають на дорожній рух в темну пору доби
- •8.2. Дорожні покриття з точки зору безпеки дорожнього руху в темну пору доби
- •8.3. Захист водіїв від засліплення
- •8.4. Оптичне орієнтування водіїв у темну пору доби
- •Рекомендована література
7.2.Психологія зорового сприйняття і фізіологічні можливості зору водія
Зорові образи, що сприймаються водієм, формуються не у вигляді фотографічних зображень на сітківці ока, а у вигляді деякої узгодженої сукупності численних окремих картин, сприйнятих рухомим оком.
Використовування в процесі проектування споруд візуальної інформації тих або інших образотворчих композиційних засобів спрямоване на те, щоб викликати у людини певний психологічний ефект. Застосовуючи ці засоби ми полегшуємо операцію прийому інформації, покращуємо концентрацію і переключення уваги, підвищуємо швидкість і точність дій водія.
Розгляд горизонтального елементу вимагає мінімальних зусиль, а чутлива реакція найслабкіша, погляд легко ковзає по цих елементах. Вертикальний елемент сприймається як порушення норми. Він вимагає більшої уваги. Це пояснюється тим, що при розгляді вертикального елементу відбувається зміна напряму погляду. Якщо горизонталі статичні, то вертикалі несуть заряд потенційного руху і вже тому концентрують увагу. При розгляді похилих елементів потрібно ще більше напруги, ніж у перших двох випадках, і тому дія похилого елементу на наші органи чуття сильніша. Найсильніше впливає на наші органи чуття зігнутий елемент, оскільки спостереження за ним вимагає витрати ще більших зусиль.
Загальні властивості перерахованих елементів відображаються у формах, які вони утворюють. Кубічні і прямокутні форми, утворені з горизонтальних і вертикальних елементів, умовно можна назвати елементами нижчого порядків. Самі по собі вони, як правило, не несуть візуальних емоцій. Різні ж їх поєднання разом з простором, укладеним між цими елементами, можуть зробити їх виразнішими. Форми, що містять похилі елементи, наприклад, конус, ромб, піраміда, володіють динамічнішими і активнішими властивостями. Лінійно зігнуті форми акцентують увагу більше, ніж всі інші, оскільки мають складніші контури поверхні. При визначень якнайкращої форми об'єкту потрібно враховувати, перш за все,функціональне призначення, конструкцію, матеріали, технологію виготовлення.
Цікаві результати експериментів по дослідженню форми плоского простору на організацію зорової діяльності.
Як експериментальні тест-об’єкти були вибрані п’ять рівновеликих за площею простих геометричних фігур: квадрат, прямокутник з співвідношенням сторін 3:2, рівносторонній трикутник, круг, еліпс з співвідношенням осей 3:2.
Дані, одержані від різних випробовуваних, говорять про те, що існують певні закономірності побудови маршруту огляду.
Результати експерименту свідчать про наступне:
на панелях прямокутної і трикутної форм погляд частіше концентрується у центральній і кутових зонах, при цьому різні кути акцентувалися по різному;
для панелей у вигляді кола характерна концентрація точок фіксації в центральній і прицентральній зонах.
Дані досліджень використовуються для засобів візуальної інформації на автомобільних дорогах. Особливо важливу інформацію потрібно розташовувати в зонах, де спостерігається найбільша концентрація погляду водія. Застосовуючи одночасно декілька видів ритму можна досягти того, щоб одна сукупність елементів сприймалася в першу чергу, інша в другу і т.п.
Експерименти по сприйняттю несмислових композицій дозволяють зробити наступні висновки:
несмислові композиції, побудовані з урахуванням певних закономірностей, забезпечують жорстко детерміновану просторово-часову послідовність огляду, увага глядача акцентується на певних ділянках навіть в тих випадках, коли композиції багатоелементні і мають складну структуру;
послідовність огляду елементу композиції в більшості випадків здійснюється в звичному для спостерігача порядку - зліва направо і зверху в низ;
увага спостерігача концентрується в тих місцях зображення, де відбувається взаємодія елементів, де елементи стикаються один з одним;
динамічність композиції значною мірою сприяє організації детермінованих маршрутів огляду: напрям руху погляду зазвичай співпадає з напрямом руху елементів, тому за допомогою динамічного елементу можна легко зламати маршрут огляду, подолавши активність інших композиційних елементів;
ефективним способом акцентуванні уваги на певному об'єкті є виділення цього елементу серед інших;
вплив на послідовність огляду надає співвідношення „фігура – фон”; якщо фон активний і може в умовах коливання сам сприйматися як фігура, то це приводить до виникнення додаткових зон акцентування уваги і побічних маршрутів огляду;
форма образотворчої поверхні певним чином впливає на порівняльну активність елементів несмислової композиції, зміна форми образотворчої поверхні приводить до перестановки акцентів;
різні геометричні фігури, близькі за розміром, затримують погляд на різний час. Так, прості геометричні форми швидше сприймаються спостерігачем і краще запам'ятовуються, ніж складні неправильні форми.
Підводячи підсумок, слід зазначити, що між сприйманим простором і його психофізіологічним відображенням об’єктивно існує взаємозв’язок, який необхідно враховувати при призначенні розмірів і пропорцій будівель і споруд облаштування на автомобільних дорогах.