8.4. Оптичне орієнтування водіїв у темну пору доби
Підвищення безпеки руху у темну пору може бути досягнуто завдяки оптичному орієнтуванню водіїв. На освітлених ділянках доріг оптичне орієнтування досягається раціональним розташуванням світильників і освітлювальних опор, зміною кольоровості джерел світла або яскравості дорожніх покриттів. При високому рівні освітлення забезпечується добра видимість тих елементів полотна дороги і придорожньої обстановки, що і в денний час є гарними оптичними орієнтирами. За допомогою стаціонарних джерел світла можна підкреслити розташування небезпечних зон і виділити ділянки дороги або елементи ландшафту, сприятливі в естетичному відношенні.
На неосвітлених дорогах, через незначну силу світла і прямолінійності розповсюдження промінів світла від фар автомобіля, відстань видимості недостатня для руху з високою швидкістю. Особливо небезпечні ситуації виникають у разі засліплення світлом фар зустрічних автомобілів, коли водію важко вловлювати зміни напрямку дороги і розташування меж смуги руху.
Тому на неосвітлених дорогах необхідно вживати спеціальні заходи для поліпшення орієнтування водіїв в дорозі.
Призначення різних пристроїв або засобів, що забезпечують оптичне орієнтування – підказувати водію напрямок траси, виділяти межі проїзної частини й окремих смуг, вчасно сповіщати його про зміни плану і профілю, запобігаючи необхідності раптових маневрів автомобіля при виявленні водієм перешкод. Оптичні орієнтири повинні ефективно виконувати своє призначення навіть у поганих метеорологічних умовах як вдень, так і в темну пору, а їх конструкція повинна бути простою і зрозумілою з першого погляду.
Одним із способів поліпшення орієнтування є так зване «оптичне трасування» доріг. Водій, що рухається по дорозі, гармонійно вписаній в ландшафт, навіть у темну пору може оцінювати подальший напрямок дороги по окремих елементах рельєфу. Йому допомагає в цьому саме полотно дороги, хоча і не в такій мірі, як удень. У темну пору ефективність засобів оптичного трасування значно зменшується. Окремі будинки або предмети, що підвищуються, на які зорієнтована траса, втрачають своє значення в темну пору і навіть можуть шкідливо впливати у тому випадку, якщо мають високу яскравість (наприклад, яскраво освітлений будинок або собор, смолоскип нафтоочисного заводу і т.д.), тому що вони відволікають увагу водія і погіршують розрізнення темних предметів.
Напрямна дія такого потужного засобу орієнтування, як озеленення дороги, суттєво ослаблена в темну пору, хоча рослинні насадження не тільки бажані, але навіть необхідні для виділення небезпечних ділянок і усунення монотонності руху, що призводить до сну за кермом. Насадження дерев, чагарників і траса дороги, гармонійно розміщені серед елементів рельєфу, навіть у комплексі не можуть забезпечити своєчасне орієнтування в темну пору, під час руху з високими швидкостями, коли водій переважну частину часу приділяє спостереженню за дорожнім покриттям і вузькою смугою місцевості, що прилягає до дороги. У цьому випадку очі водія адаптовані до яскравості плями світла, що знаходиться на відстані 60-100м перед автомобілем. Окремі слабо освітлені темні предмети, що знаходяться осторонь від зони концентрації уваги водія, залишаються непоміченими ним. Щоб привернути увагу водія і забезпечити видимість на значній відстані, необхідно застосовувати пристрої, яскравість яких значно перевищує яскравість плями світла перед автомобілем.
Окремі предмети, що використовуються як оптичні орієнтири, можна виділити за допомогою внутрішнього підсвічування електричними лампами, фарбування, наклеювання світлоповертальної плівки, встановлення скляних або пластмасових лінзових катафотів (світлоповертачів), підвищенням предмета над поверхнею дороги для поліпшення освітлення світлом фар.
По розташуванню оптичних напрямних пристроїв стосовно полотна дороги їх умовно поділяють на горизонтальні та вертикальні.
До горизонтальних напрямних оптичних пристроїв відносяться лінії розмітки проїзної частини, крайові смуги, стріли і написи на проїзній частині, рефлективні металеві, керамічні, пластикові або бетонні плитки і вставки (кнопки), зі скляними або полімерними катафотами і без них.
До вертикальних напрямних пристроїв, що розташовуються перпендикулярно до площини проїзної частини, відносяться: світлові маяки, напрямні огорожі (стовпчики і тумби), покажчики, лінії вертикальної розмітки на стовбурах дерев, шлагбаумах, габаритних воротах залізничних переїздів, освітлювальних і телеграфних стовпах, на лицьовій стороні центральних опор шляхопроводів, огородженнях, крайніх стояках билець мостів, бордюрах.
Основними недоліками горизонтальних напрямних пристроїв є: швидкий знос і забруднення; погана видимість у дощову погоду; неефективність у зимовий період, коли вони закриваються сніговим покривом. Вертикальні напрямні пристрої особливо ефективні в темну пору, навіть у дощову погоду і зимовий період. Вертикальні напрямні оптичні пристрої доповнюють і уточнюють дію горизонтальних напрямних оптичних пристроїв. При цьому вертикальні пристрої більш довговічні і зручні в експлуатації через менше забруднення і більш легке очищення.
Найбільш ефективна в темну пору дія миготливих світлових маяків. Ці маяки застосовують переважно на освітлених міських дорогах для вказівки меж острівців безпеки, розривів розділової смуги для розворотів автомобілів, початку рампової ділянки тунелю, для виділення пішохідних переходів і центральних опор шляхопроводів.
Напрямні стовпчики і тумби для оптичного
орієнтування виготовляють з гуми,
металу, бетону і пластичних мас; вони
не розраховані на затримку автомобіля
при наїзді на них. Стовпчик з
Останнім часом все частіше встановлюють стовпчики з білого пластика заввишки 0,8м. На стовпчиках прикріплені з двох сторін прямокутні червоні і білі катафоти. Дія цих катафотів особливо ефективна під час руху в темну пору, коли створюється враження, що вздовж дороги світяться з правого боку червоні, а з лівого – білі ліхтарики.
На ділянках доріг, де часто спостерігаються тумани, стовпчики рекомендується розташовувати через 25м, а на горизонтальних кривих радіусом менше 200м у полі зору водія повинно знаходитися не менше п’яти стовпчиків.
Для поліпшення видимості у верхній частині стовпчиків наноситься розмітка 2.4, щоб краще бачити їх у зимовий період на фоні снігу. Для орієнтування водіїв у темну пору з обох сторін стовпчиків прикріплюють червоні та білі світлоповертачі або фольгу. При правильному напрямку руху водій бачить білі світлоповертачі ліворуч і червоні світлоповертачі праворуч.
Дія напрямних стовпчиків у темну пору настільки ефективна, що при опитуванні водіїв на розв’язці типу «лист конюшини» після використання різних способів поліпшення видимості більшість водіїв віддали перевагу цьому виду облаштування, навіть відсунувши на друге місце стаціонарне освітлення дороги.
Для поліпшення видимості і привертання уваги водіїв до небезпечної зони на деяких вертикальних елементах наносять лінії розмітки з білих та чорних або червоних смуг, які чергуються між собою. Оптична дія лінії розмітки підсилюється установкою катафотів або наклеюванням смужок з світлоповертальної плівки.
На залізничних переїздах похилими смугами червоно-білого кольору, що чергуються між собою, фарбують габаритні ворота і загороджувальні бруси шлагбаумів і напівшлагбаумів. Там же для поліпшення видимості встановлюють електричні ліхтарі з червоними вогнями або катафоти. Такими ж смугами, що чергуються, варто фарбувати крайні стояки. Билець мостів, лицьову сторону центральних опор шляхопроводів (при відсутності острівця безпеки й огороджень перед опорою) і виділяти габаритні розміри мостів і проїздів під шляхопроводами за висоти габариту менше 4,5м.
Добрим орієнтиром у темну пору можуть бути дерева, стовбури яких пофарбовані білою фарбою або на поверхні яких приклеєні білі світлоповертальні стрічки.
На освітлених ділянках доріг за допомогою вертикальної розмітки освітлювальних опор можна виділити розташування пішохідних переходів.
Зміну напрямку руху дороги можна підкреслити встановленням попереджувальних знаків, що розташовуються на кривих, біля Т-подібних примикань, на кільцевих перетинах тощо (рис.3.5).
Всі способи поліпшення оптичного орієнтування водіїв у темну пору ефективні тільки в тому випадку, якщо застосовуються матеріали з високою відбивною спроможністю. З цією метою до складу фарби вводять скляні мікрокульки, що добре відбивають світло фар автомобілів.
При реконструкції дороги або будівництві окремих будинків і споруд біля дороги варто усувати такі явища, що можуть викликати дезорієнтацію водіїв у темну пору. Особливо сильно можуть дезорієнтувати вогні реклами, сигнальні вогні на залізничних пасажирських і сортувальних станціях, які розташовані близько до автомобільної дороги і потрапляють у поле зору водіїв. Кольорові вогні і відблиски від них на мокрому покритті утруднюють розрізнення світлофорів і легко можуть бути переплутані з габаритними сигналами автомобілів. З цієї ж причини поруч з неосвітленою дорогою не варто розташовувати окремі яскраві світлові точки, що відволікають увагу водіїв у темну пору.
Рис.3.5 Розміщення покажчиків напрямку руху
Несприятливий ефект виникає на ділянках автомобільної дороги, що проходить уздовж залізничних ліній, у безпосередній близькості до них. На таких ділянках можливе засліплення водіїв автомобілів світлом прожекторів тепловозів і електровозів.
Основні заходи боротьби з подібними ефектами, що дезорієнтують водіїв, зводяться до відповідного проектування елементів траси, створення захисних екранів з насаджень дерев та кущів, дерев’яних щитів, усунення або зменшення яскравості світлових точок, що знаходяться у безпосередній близькості від дороги.
Призначення різних пристроїв або засобів, що забезпечують оптичне орієнтування - підказувати водію напрямок траси, виділяти межі проїзної частини й окремих смуг, вчасно оповіщати його про зміни плану і профілю, запобігаючи необхідності раптових маневрів автомобіля у разі виявлення водієм перешкод. Оптичні орієнтири повинні ефективно виконувати своє призначення навіть у поганих метеорологічних умовах як вдень, так і в темну пору, а їх конструкція повинна бути простою і зрозумілою з першого погляду.
Питання для самоконтролю
1.Які технічні засоби організації дорожнього руху забезпечують орієнтування водія на дорозі в темну пору доби?
2.Які характеристики дорожніх знаків забезпечують їх видимість в темну пору доби?
3.Які характеристики дорожньої розмітки забезпечують її видимість в темну пору доби?
4.Чим характеризуються дорожні покриття з точки зору безпеки дорожнього руху в темну пору доби?
Предметний
1. Адаптація 39
2. Акомодація 35
3. Аперцепція 51
4. Аутогенна підготовка 133
5. Аутокінетичні ілюзії 139
6. Вестибулярний
аналізатор 45
7. Відносна видимість -31
8. Воля 80
9. Галюцинації 50
10. Гострота зору 33, 36
11. Готовність пам’яті 72
12. Динамічний
стереотип 11, 76
13. Емоційна стійкість 80
14. Емоційна витривалість 80
15. Забування
повне 72
ремінісцентивнє 73
16. Засліплення 39
17. Ідеомоторне
тренування 127
18. Ілюзії 50
19. Інформаційна теорія
емоцій 75
20. Кінестетичні (рухові)
відчуття 48
21. Конвергенція 35
22.Контраварійна
підготовка 134
23. Латентний час реакції 82
24.Майстерність
керування 126
25. Мислення 69
оперативне 71
наочно-дійове 70
покажчик
- образне 71
26. Модель двох послідовних
порогів 160
27. Монотонія 114
28. Мотивація діяльності 102
29.М’язово-руховий аналізатор 46
30. Навички 128
сенсорні 128
мислення 128
рухові (моторні) 129
31. Нервово-емоційна
напруга 74
32. Обсяг сприймання 35
33. Організація уваги 63
34. Пам’ять 64
короткотривала 64
сенсорна 65
первинна 65
вторинна 66
оперативна 69
35. Поріг відчуття 20
абсолютний 21
диференціальний 22
оперативний 20, 23
36. Пороговий контраст 29
37. Поле зору 34
38. Поле концентрації уваги 58-62
39. Працездатність 107
40.Прогнозування дорожньої обстановки 72
41. Професійний відбір 125
42. Професійна орієнтація 125
43. Психомоторика 81
44. Реактивна дія 71
45. Самовладання 80
46. Сенсомоторна реакція 82
проста 82
складна 82
сенсомоторна
координація 83
моторний момент
реакції 83
47. Стомлення 107
фізичне 107
розумове 107
- емоційне 108
48. Слуховий аналізатор 40
40.Тривалість інерції
відчуття 37
50. Увага 51
довільна 52
мимовільна 54
51. Час адаптації 39
52. Шкіряний аналізатор 46