- •В. А. Гайдукевич о. Б. Потійчук Основи транспортної психології
- •1. Психофізіологія праці водіїв
- •1.1.Водій як оператор системи вадсс
- •1.2. Взаємовідношення психічних та нервово-фізіологічних процесів людини. Умовні та безумовні рефлекси
- •1.3. Поняття про інформацію в системі вадс. Прагматична та відволікаюча інформація
- •1.4. Психофізіологічні джерела дтп
- •2. Відчуття і сприйняття водія
- •2.1. Відчуття та сприйняття як психічні процеси
- •2.2. Зорові відчуття та сприйняття
- •2.3. Слухові та вібраційні відчуття і сприйняття
- •2.4. Сприйняття часу, простору, руху
- •Суб’єктивні та об’єктивні ілюзії. Аперцепція
- •3. Психофізіологічні і соціальні особливості роботи водія
- •3.1. Довільна і мимовільна увага
- •3.2. Зберігання та переробка інформації, прийняття рішення
- •3.3. Емоції в діяльності водія
- •3.4. Психомоторика і реакції водія
- •3.5. Особистість водія та його професійна діяльність
- •4. Працездатність водіїв та їх надійність
- •4.1. Працездатність водіїв та стомлення
- •4.2. Організація робочого місця водіїв
- •5. Професійна підготовка та підбір водіїв
- •5.1. Професійна майстерність водія
- •5.2. Вдосконалення водійських навичок
- •5.3. Керування автомобілем в темну пору доби
- •5.4. Керування автомобілем на великих швидкостях
- •6. Психофізіологічні особливості інших учасників руху
- •6.1. Психологічний клімат дороги
- •6.2. Психофізіологічні особливості пішоходів
- •6.3. Психофізіологічні особливості дитячої поведінки та поведінки людей похилого віку на дорозі
- •Розділ 3. Оптимізація методів і засобів організації руху
- •7. Інформаційне забезпечення водіїв
- •7.1. Модель сприйняття водієм дорожніх умов
- •7.2.Психологія зорового сприйняття і фізіологічні можливості зору водія
- •7.3. Забезпечення видимості дорожніх знаків
- •7.4. Колір в композиції споруд на автомобільних дорогах
- •8. Засоби організації руху в умовах недостатньої видимості та у темну пору доби
- •8.1. Фактори, що впливають на дорожній рух в темну пору доби
- •8.2. Дорожні покриття з точки зору безпеки дорожнього руху в темну пору доби
- •8.3. Захист водіїв від засліплення
- •8.4. Оптичне орієнтування водіїв у темну пору доби
- •Рекомендована література
8.3. Захист водіїв від засліплення
Засліплення водіїв світлом фар зустрічних автомобілів є причиною 8-10 % ДТП. Причини подібного становища криються, як правило, в недисциплінованості водіїв і несправності освітлювальних приладів автомобілів, що призводить до ускладнення умов руху через недостатню видимість. В результаті непоодинокі випадки з'їзду на узбіччя і, як наслідок цього, наїзди на пішоходів, гужовий транспорт або перекидання автомобілів.
В процесі зближення зустрічних автомобілів відстань видимості на прямолінійних двосмугових дорогах зменшується до 25-30м, а швидкості руху падають до 40-45км/г. На горизонтальних кривих на найбільше засліплення наражається водій автомоіля, що рухається по зовнішній стороні кривої. Менш помітно засліплююча дія зустрічних автомобілів виявляється на вертикальних увігнутих кривих. На вертикальних опуклих кривих засліплення може бути раптовим, а тому особливо небезпечним.
У багатьох країнах світу проводяться великі дослідницькі роботи з метою виявлення найефективніших способів захисту водіїв від засліплення. Досягнуто значних успіхів у використанні фар з асиметричним ближнім світлом. Випущено автомобілі з фарами, які повертаються разом з колесами під час руху автомобіля на кривих. Однак лише ці заходи недостатні для підтримання безпеки руху в темну пору. Найкращі умови можуть бути створені тільки у тому випадку, коли відпадає необхідність вмикання світла фар у темну пору або коли зустрічні автомобілі будуть відділені значною відстанню один від одного. Це можна здійснити двома способами: влаштуванням стаціонарного освітлення по всій довжині доріг; роздільним трасуванням доріг для кожного напрямку або влаштуванням широкої розділової смуги.
Зменшення інтенсивності засліплення можна також досягти влаштуванням на розділовій смузі протизасліплювальних екранів.
Стаціонарне освітлення автомобільних доріг - найефективніший, але дорогий спосіб забезпечення видимості й усунення засліплення. Причому варто пам'ятати, що засліплення світлом фар можливе і на освітлених дорогах та вулицях, де середня яскравість проїзної частини не перевищує 0,5-0,7 кд/м2. Чим більша середня яскравість проїзної частини, тим менше водіїв включають дальнє або ближнє світло. За даними Де Бура (Нідерланди), тільки за середній яскравості проїзної частини 2 кд/м2 надзвичайно рідкі випадки руху з дальнім або ближнім світлом на освітлених дорогах, і тому ймовірність засліплення незначна.
Сучасним рішенням проблеми захисту від засліплення є роздільне трасування доріг для кожного напрямку руху. У цьому випадку ширина розділової смуги повинна становити 50 - 70м. Поділ проїзних частин поліпшує архітектурний вигляд дороги, дозволяє більш вдало вписувати трасу дороги в ландшафт і в той же час усуває небезпеку засліплення. Чим більша ширина розділювальної смуги автомобільної дороги, тим менше відчувається вплив світла фар зустрічних автомобілів.
На прямолінійній дорозі засліплення не відбувається під час руху зустрічного автомобіля з дальнім світлом, якщо ширина розділової смуги становить 14м, а при русі з ближнім світлом - 7м. У разі зустрічі автомобілів на дорозі з розділовою смутою понад 14м відпадає необхідність переключення фар з дальнього на ближнє світло, і тому рух відбувається без зниження швидкості. Таку широку розділову смугу доцільно влаштовувати на неосвітлених ділянках швидкісних автомагістралей. При ширині смуги 7-14м для захисту від засліплення необхідно встановлювати протизасліплювальні екрани на найнебезпечніших ділянках: мостах і шляхопроводах, горизонтальних і вертикальних опуклих кривих малих радіусів.
На неосвітлених чотирисмугових дорогах з розділовою смугою завширшки до 7м екрани доцільно встановлювати упродовж всієї дороги, якщо інтенсивність руху перевищує 20 тис. авт./добу, а при інтенсивності від 8 до 20 тис.авт./добу - тільки на небезпечних ділянках.
На дорогах І-ІІІ категорій без розділювальних смуг захист від засліплення варто забезпечувати освітленням основних конфліктних зон, тому що з технічних і економічних міркувань інші методи неприйнятні. На неосвітлених ділянках повинні бути чітко виділені межі смуг руху і вжиті заходи для поліпшення оптичного орієнтування й інформації водіїв.
Велике значення має також виховна робота серед водіїв, тому що від правильності регулювання фар і дотримання правил дорожнього руху при роз'їзді з зустрічним автомобілем залежить безпека руху в темну пору.
Практика довела, що як протизасліплювальні екрани доцільно використовувати чагарник, металеві сітки з дроту або ґратчастого листового металу, екрани з металевих, дерев’яних або полімерних планок, розташованих на розділовій смузі паралельно вісі дороги, або екрани з непрозорих чи напівпрозорих полімерних матеріалів, розташованих під прямим кутом до осьової лінії дороги.