1.3. Поняття про інформацію в системі вадс. Прагматична та відволікаюча інформація

Робота водія в процесі керування автомобілем протікає в принципі за тими ж законами, що і робота оператора будь-якого технічного комплексу: сприйняття сигналу, переробка його, формування і реалізація відповідної дії.

Інформація – відомості про навколишній світ та процеси, які в ньому відбуваються, сприймаються людиною або спеціальним пристроєм. На продуктивність діяльності оператора будь-якої системи, зокрема водія, впливають його індивідуальні здібності, особливості потоку інформації та умови діяльності.

Індивідуальні здібності – психологічні та особисті якості, рівень професійної підготовки, вік, фізичні дані, стан здоров’я водія.

Потоки інформації характеризуються просторовим положенням джерел інформації, швидкістю інформаційного потоку, тобто кількістю інформації, яка надходить в одиницю часу; легкістю сприйняття інформації, що залежить від розмірів, контрастності, взаємного розташування і освітленості об’єктів або їх окремих частин.

Умови діяльності характеризуються особливостями робочого місця, а саме розташуванням органів керування, приладів, сидіння, мікрокліматом у кабіні, оглядовістю та видимістю дорожньої обстановки, технічним станом автомобіля тощо.

Інформація для водія – це відомості про дорожні умови та дорожню обстановку, покази контрольно-вимірювальних та сигнальних приладів (зокрема покази спідометра та тахометра, покажчика рівня пального, тиску в пневматичній гальмівній системі, сигнал про включення фар або покажчиків поворотів).

Приймання, переробка та реалізація інформації у процесі керування автомобілем відбувається у п’ять етапів:

1. Прийом інформації – активне виявлення, виділення і сприйняття потрібних сигналів з навколишньої обстановки (пошук необхідної інформації для забезпечення безпеки руху з усього інформаційного потоку). Джерела інформації – об’єкти на проїзній частині, стан дороги та транспортного потоку, знаки, розмітка, покази приладів, шум роботи двигуна). У водія виробляються навики вибіркового сприйняття найбільш важливої в даний момент інформації. Труднощі виникають, якщо кількість інформації недостатня або надлишкова.

2. Переробка інформації - розпізнавання, оцінка, співставлення, що дозволяє скласти цілісну уяву про стан об’єкта керування, його положення відносно інших учасників руху. Для розпізнавання й оцінки іноді достатньо миті, але в складних ситуаціях час цього етапу значно збільшується. Причиною може бути недостатня кількість інформації або її суперечливий характер. В такому випадку починається пошук додаткової інформації, в тому числі з досвіду. Важливим фактором в процесі переробки інформації є прогнозування – передбачення зміни дорожньої обстановки і виконання дій, які запобігають виникненню аварійної обстановки.

3. Прийняття рішення – усвідомлення необхідності виконання тих або інших дій. Якщо з оцінки ситуації виходить, що рішення є однозначним, вибору рішення не відбувається. При наявності декількох можливих рішень водій вибирає оптимальний варіант, але час прийняття рішення збільшується. Часто ситуація змінюється настільки швидко, що прийняте із запізненням рішення буде неправильним, буде потребувати корекції. Швидкість і правильність рішення залежить від професійного досвіду та індивідуальних психофізіологічних особливостей водія.

4. Виконання рішення, тобто дії органами керування автомобілем відповідно до прийнятого рішення. Робочі рухи складаються з двох фаз: пошукові (рухи кінцівок до робочих органів керування автомобілем) і виконавчі (власно дії). Швидкість і точність рухів залежать від ступеня автоматизації рухових навиків. При недостатній автоматизації пошукові рухи виконуються свідомо і під контролем зору, що не дає водієві продовжувати сприйняття і оцінку інформації про дорожню обстановку, отже, оперативної корекції рухів не відбувається. При навичка, доведених до автоматизму, пошуковий і виконавчий етапи зливаються в один руховий акт, який виконується без участі зору, але під контролем свідомості. У такому випадку виконання рішення значно прискорюється.

5. Контроль за ходом дій. Здійснюється за допомогою зворотного зв’язку, тобто інформації про зміни у положенні і динаміці автомобіля щодо інших об’єктів на дорозі, а також від зміни напруження м’язів і амплітуди рухів; зміни положення важелів, педалей та сили їх опору м’язовому впливу; зміни інтенсивності шуму, вібрації, прискорення тощо. Вся ця інформація каналами зворотного зв’язку надходить до органів почуттів і після переробки є основою для оцінки зміненої обстановки, прийняття нового рішення та виконання нових дій.

Швидкий темп діяльності водія не завжди дозволяє виділити ці етапи. Для досвідченого водія перші три зливаються в одне ціле. В деяких випадках інформаційне значення сигналу може сприйматися і оцінюватися настільки швидко, що інформаційний пошук майже відсутній, і водій відразу ж переходить до дій.

Здатність людини до сприйняття, переробки та зберігання інформації має кількісну характеристику і може бути оцінена у бітах (1 біт відповідає абсолютній кількості інформації, достатньої для відповіді на питання “так” або “ні” при умові вибору з двох рівно вірогідних альтернатив). Кількість інформації, яка міститься у сигналі, залежить від частоти, з якою він зустрічається. Для недосвідченого водія більшість небезпечних ситуацій виникають несподівано, і сигнали, які про них повідомляють, містять більшу кількість інформації, ніж для водіїв з досвідом. Чим більша кількість інформації, тим більший час потрібен на її оцінку і прийняття рішення. Кількість інформації тим більша, чим менш очікуваний сигнал. Тому кількість інформації у сигналі у переважній більшості є мірою несподіваності. Саме тому час реакції і кількість помилок на несподіваний сигнал завжди більша, ніж на очікуваний.

Пропускна інформаційна здатність водія. Максимальний об’єм інформації, що людина отримує за 1с від навколишнього середовища, становить 10⁹ - 10¹¹ біт, тоді як сприймається лише від 5-6 до 50-70 біт залежно від ступені підготованості водія. Здатність переробляти інформацію для різних людей різна (відрізняється у 10 – 15 разів і залежить від рівня розвитку інтелекту, віку, фізичного та психічного стану тощо). Досвідчені водії вміють правильно розподіляти увагу і сприймають лише ті об’єкти або відомості про них, які мають в даних умовах найбільше значення для безпеки руху. Так, при раптовій появі пішохода на проїзній частині для водія неважливо, хто це – чоловік, жінка, дитина; як пішохід одягнений; що тримає у руках, важливо – в якому напрямку і в якому темпі він пересувається, на який відстані знаходиться. Така інформація має назву прагматичної або ситуаційної, тобто такої, яка необхідна для правильної оцінки ситуації та вибору керуючих дій.

Інформаційне перевантаження – це надмірна кількість інформації, водій не встигає її якісно переробляти і вчасно виконувати відповідні керуючі дії. Це призводить до швидкого розвитку втоми, яка проявляється у помилкових, неточних діях.

Нестача інформації (сенсорний голод) викликає відчуття дискомфорту, бажання оптимізувати кількість інформації. В таких випадках водії часто підвищують швидкість руху або зосереджуються на внутрішніх переживаннях.

Відволікаюча інформація – це інформація, що не містить корисних з точки зору забезпечення безпеки або вибору маршруту руху повідомлень, проте внаслідок яскравості, незвичайності тощо притягує увагу водія, відволікає його тим самим від зосередження на дорожній обстановці.

В ідеалі дорожні умови повинні надавати водію в кожний момент руху оптимальну кількість інформації, що має бути враховано при проектуванні доріг та організації руху.