- •1. Форми захисту прав і законних інтересів громадян і організацій. Конституційне право на судовий захист
- •3. Поняття цивільного процесуального права, предмет його регулювання.
- •5. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
- •6,7. Система принципів цивільного процесуального права.
- •9. Мова якою ведеться судочинство – констит.Й принцип цивільного процесу.
- •11. Принцип колегіальності і одноособовості розгляду цивільних справ.
- •12. Принцип змагальності в цивільному процесі.
- •13. Принцип диспозитивності в цивільному процесі.
- •14. Поняття цивільних процесуальних правовідносин. Елементи процесуальних правовідносин.
- •15. Зміст цивільних процесуальних правовідносин
- •16. Суб’єкти цивільно-процесуальних правовідносин.
- •17. Особи які беруть участь у справах. Їх права і обов’язки.
- •18. Цивільна процесуальна дієздатність.
- •19. Цивільна процесуальна правоздатність.
- •22. Територіальна підсудність та її види.
- •23. Види судів
- •24. Поняття та види сторін у цивільному процесі. Їх права і обов’язки.
- •25. Характерні риси сторін. Ознаки сторін. Процесуальні права і обов’язки.
- •26. Процесуальна співучасть. Підстави та види співучасті.
- •27. Умови і порядок заміни неналежної сторони. Наслідки заміни неналежної сторони.
- •28. Правонаступництво в цивільному процесі. Порядок і підстави заміни сторони.
- •29. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги. Їх права та обов’язки.
- •30. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог.
- •31. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
- •32. Підстави і форми участі прокурора в цивільному процесі.
- •33. Поняття та види представництва в суді.
- •34,35. Особи, які сприяють розгляду справи
- •36. Поняття і значення процесуальних строків. Види процесуальних строків.
- •37. Судовий збір.
- •38. Судові витрати пов’язані з розглядом справи. Розподіл судових витрат.
- •39. Поняття судового доказу. Засоби доказування.
- •40. Поняття та класифікація доказів.
- •41. Доказування: мета, порядок, наслідки.
- •42. Предмет доказування поняття, склад.
- •43. Розподіл обов’язків з доказування
- •44. Факти, яких не потрібно доказувати.
- •45. Судове дослідження доказів
- •46. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •47. Пояснення сторін. Визнання і його види.
- •48. Показання свідків.
- •49. Забезпечення доказів. Підстави і порядок забезпечення доказів. Засоби забезпечення.
- •50. Цивільні процесуальні норми, їх структура. Дія в часі і просторі.
- •§ 1. Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права
- •51. Поняття позову. Елементи позову.
- •52. Види позовів.
- •53. Захист інтересів відповідача. Зустрічний позов.
- •54. Порядок пред’явлення позову. Правові наслідки пред’явлення позову.
- •55. Мирова угода.
- •56. Забезпечення позову. Підстави, порядок і способи забезпечення.
- •58. Право на позов. Умови реалізації права на позов.
- •57. Пред’явлення позову
- •59. Позовна заява та її реквізити. Наслідки недотримання реквізитів.
- •60. Підстави, порядок та правові наслідки відмови у відкритті провадження у справі.
- •61. Попереднє судове засідання.
- •62. Підготовча частина судового засідання. Підстави і порядок відводу суддів.
- •63. Судові дебати. Порядок проведення і значення.
- •64. Відкладення розгляду справи: поняття, підстави.
- •65. Зупинення провадження у справі.
- •66. Закриття провадження по справі.
- •67. Залишення заяви без розгляду.
- •68. Фіксування судового засідання.
- •69. Поняття, суть та значення рішення суду.
- •70. Зміст (складові частини) судового рішення.
- •71. Порядок постановлення судового рішення.
- •72. Законна сила судового рішення. Правові наслідки вступу рішення в законну силу.
- •73. Додаткове рішення. Умови і порядок його постановлення.
- •74. Види ухвал суду першої інстанції.
- •75. Порядок апеляційного оскарження.
- •76. Зміст і значення окремих ухвал.
- •77. Наказне провадження
- •78. Суть і значення окремого провадження
- •79. Визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним.
- •80. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •81. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголош її померлою
- •82. Розгляд судами справ про усиновлення.
- •83. Судове встановлення фактів, які мають юридичне значення.
- •84. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •85. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника
- •86. Розгляд судових справ щодо безхазяйної нерухомої речі та про визнання спадщини відумерлою
- •87. Провадження у справах про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •88. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації
- •89 Суть і завдання інституту Апеляційного провадження. Строк оскарження. Суб’єкт, об’єкт.
- •90. Право на апеляційне оскарження. Строки, порядок звернення.
- •91. Зміст апеляційної скарги і апеляційного подання. Наслідки недотримання реквізитів касаційної, апеляційної скарги, подання.
- •92. Порядок розгляду справ в апеляційній інстанції.
- •93. Повноваження апеляційного суду.
- •94. Постанови суду апеляційної інстанції та порядок їх ухвалення.
- •95. Ухвала суду другої інстанції. Види ухвал.
- •96. Право касаційного оскарження. Строки та порядок кас.Оскарження.
- •97. Право касаційного оскарження. Суб’єкти права оскарження та об’єкти оскарження. Строк оскарження, форма і зміст касаційної скарги.
- •98. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції та його повноваження.
- •99. Підстави для скасування ухвал та рішень судів (місцевого та апеляційного) в касаційному порядку.
- •100. Процесуальний порядок розгляду заяв про перегляд справ в зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •101 Судовий контроль та порядок оскарження судових рішень за винятковими обставинами. Провадження у справах за винят. Обставинами
- •102. Провадження за винятковими обставинами
- •103. Негайне виконання судових рішень. Поняття і види.
- •104. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •105. Поворот виконання скасованого рішення.
- •106. Порядоки вирішення справ про поворот виконання
- •107. Судові органи касаційної інстанції. Порядок і підстави визначення суду касаційної інстанції.
- •108. Третейський розгляд цивільно-правових спорів між громадянами
- •109. Загальні правила виконавчого провадження.
- •110. Звернення стягнення на майно боржника
- •111. Органи примусового виконання рішення. Виконавчі документи.
- •112. Підстави примусового виконання. Виконавчі документи.
- •113. Сторони у виконавчому провадженні. Їх права і обов’язки.
103. Негайне виконання судових рішень. Поняття і види.
Питання про негайне виконання рішення судом вирішується при ухваленні рішення. Якщо ж суд, який ухвалив рішення, не допустив негайного виконання рішення, то за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи він може ухвалити додаткове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Додаткове рішення ухвалюється судом після розгляду питання в судовому засіданні. Суд зобов’язаний повідомити про час і місце проведення такого засідання осіб, які беруть участь у справі, проте їх присутність не є обов’язковою.
Перелік випадків обов’язкового негайного виконання рішень, зазначених у ст.367 ЦПК, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Суд допускає негайне виконання рішень у справах про:
1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;
2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;
3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;
4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;
5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;
6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї статті
104. Судовий контроль за виконанням судових рішень
Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.
Скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.