95. Ухвала суду другої інстанції. Види ухвал.

Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках:

1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;

2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;

3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;

4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;

5) зміни ухвали суду першої інстанції;

6) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або вирішенням питання по суті.

Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

- часу і місця її постановлення;

- найменування суду;

- прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;

- прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;

- найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

Також тут міститься вказівка, у якому засіданні – відкритому чи закритому – розглядалась справа.

2) описової частини із зазначенням:

- короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;

- узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

- узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі;

- встановлених судом першої інстанції обставин;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням: висновку апеляційного суду; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Відхиляючи скаргу, суд апеляційної інстанції зазначає мотиви цього. Дійшовши висновку щодо необхідності скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в ухвалі зазначають, які порушення закону були допущені судом першої інстанції.

96. Право касаційного оскарження. Строки та порядок кас.Оскарження.

Касаційне провадження – це сукупність процесуальних дій суду та інших учасників цивільного процесу, спрямованих на перевірку законності судових рішень, які набрали законної сили, з обставин неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Право касаційного оскарження – це право на порушення діяльності суду касаційної інстанції з перевірки законності рішення суду першої та/або апеляційної інстанції, що набрало законної сили.

Підставами порушення касаційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Тобто, не будь-яке рішення чи ухвала можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а тільки ті, щодо яких є сумніви в їх законності.

Однією із передумов реалізації права касаційного оскарження є дотримання процесуальних строків, встановлених цивільним процесуальним законодавством чи призначених судом для вчинення відповідних процесуальних дій. Відповідно до ст.325 ЦПК право касаційного оскарження може бути реалізоване протягом 2 місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення цього строку з поважних причин, суд касаційної інстанції, за заявою особи, яка подала кас. скаргу, може поновити цей строк, але не більше ніж у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження.

Право на касаційного оскарження реалізується шляхом подання належним чином оформленої касаційної скарги. Касаційна скарга – це звернення до суду касаційної інстанції з вимогою про перевірку рішення суду першої та/або апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, на предмет його відповідності нормам матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга подається в письмовій формі, її зміст визначається конкретними обставинами справи, проте ст.326 ЦПК містить перелік обов’язкових відомостей, які повинні бути зазначені в скарзі.

Касаційну скаргу підписує особа, яка подає скаргу, або її представник. До касаційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

До касаційної скарги додаються також копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга подається до суду особисто заявником або відправляється поштою. Якщо скарга подана особисто, завідувач канцелярії повинен відмітити час її надходження, засвідчивши це своїм підписом на скарзі. Час здачі скарги на пошту засвідчується печаткою на конверті, а час надходження в суд – зазначенням відповідної дати на скарзі.

Касаційна скарга подається за правилами безпосередньо до суду касаційної інстанції. Однією з додаткових гарантій реалізації суб’єктивного права на касаційне оскарження є закріплене у ЦПК є правило, згідно з яким особа яка подала касаційну скаргу, має право доповнити, змінити її або вікликати..