Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивыльне _моя шпора.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
07.12.2018
Размер:
640.51 Кб
Скачать

72. Законна сила судового рішення. Правові наслідки вступу рішення в законну силу.

Законна сила рішення суду – це така його властивість, яка робить рішення загальнообов’язковим для виконання.

Відповідно до ст.14 ЦПК судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Рішення суду набирає законної сили:

1) після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (десять днів з дня проголошення рішення), якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано;

2) після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК (двадцять днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження);

3) після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване. У випадку оскарження рішення набуває законної сили у момент постановлення апеляційним судом ухвали про відхилення апеляційної скарги (подання) або в момент постановлення ухвали про зміну рішення.

Набрання рішенням суду законної сили породжує правові наслідки:

- вирішується спір між сторонами;

- рішення суду стає загальнообов’язковим;

- рішення суду може бути виконане примусово;

- рішення суду є незмінним та остаточним;

- не допускається заявлення в суді тотожного позову;

- не допускається оспорювання в іншому процесі встановлених судом фактів і правовідносин.

73. Додаткове рішення. Умови і порядок його постановлення.

Рішення суду має бути повним, тобто вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов’язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 ЦПК; Відповідно до цієї статті суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць; 2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; 3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць; 4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; 5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала; 6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Додаткове рішення не може бути ухвалене на підставі додатково поданих доказів про розмір та склад судових витрат.

Ініціатива ухвалення додаткового рішення може виходити від суду або від будь-кого з осіб, які беруть участь у справі. Заява по ухвалення додаткового рішення подається в копіях відповідно до кількості осіб, які беруть участь у праві.

Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.

За змістом додаткове рішення має відповідати загальним вимогам, які передбачені для рішення суду, тобто має містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини. На виконання додаткового рішення видається окремий виконавчий лист.

На додаткове рішення може бути подано скаргу. Додаткове рішення є самостійним об’єктом оскарження. На це рішення може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.