34,35. Особи, які сприяють розгляду справи

Особами, які сприяють розгляду справи є свідки, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання та судовий розпорядник.

Свідок Як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом будь-яка особа, якій можуть бути відомі обставини, що підлягають з`ясуванню у даній справі.

Не підлягають допиту як свідки: недієздатні особи; представники, захисники, священнослужителі щодо обставин, які стали їм відомі у виконанні служби; дипломати - без їхньої згоди.

Від давання свідчень мають право відмовитися: особа - проти самої себе; родичі

Експерт Експертом може бути особа, яка має необхідні знання і якій в порядку, встановленому цим Кодексом, доручається давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи.

Спеціаліст Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і залучена за її згодою до участі в судовому процесі за ухвалою суду для консультацій і надання технічної допомоги при проведенні процес-х дій.

Спеціаліст має право на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом до суду.

Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою судочинства та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка розуміє знаки глухого чи німого. Має право на винагороду за виконану роботу та на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом до суду.

Секретар судового засідання проводить судові виклики і повідомлення, забезпечує контроль за повним фіксуванням судового процесу технічними засобами, веде журнал судового засідання, оформляє матеріали справи, виконує інші доручення головуючого, що стосуються провадження у справі.

Судовий розпорядник забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників судового процесу. У разі відсутності у судовому засіданні розпорядника його функції виконує секретар судового засідання.

36. Поняття і значення процесуальних строків. Види процесуальних строків.

Для виконання завдань цивільного судочинства істотним є не тільки встановлення порядку відправлення правосуддя у цивільних справах, а й темпоральні межі здійснення судочинства та його етапів (стадій), в тому числі щодо вчинення процесуальних дій учасниками цивільного процесу. Адже надзвичайно важливо, щоб цивільне судочинство здійснювалось не лише правильно, а й своєчасно. Саме задля досягнення цієї мети і встановлюються цивільні процесуальні строки.

Під цивільним процесуальним строком слід розуміти встановлений законом або судом період в часі, впродовж якого може або повинна бути здійснена певна процесуальна дія учасником цивільного процесу.

Відповідно до ст.68 ЦПК цивільний процесуальний строк обчислюється роками, місяцями і днями, а також може визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Однак в окремих випадках такий строк вимірюється годинами.

З огляду на те, яким чином легітимований строк, виділяють: строки, встановлені законом, та строки, встановлені судом. При цьому пріоритет мають ті, що встановлені законом, і лише у випадку, коли цивільний процесуальний строк не визначений законом, він може бути встановлений судом.

Залежно від того, як чітко визначені цивільні процесуальні строки, виділяють: абсолютно визначені (ті, що мають чітку визначеність шляхом встановлення їх тривалості), відносно визначені (ті, що мають відносну визначеність і можуть пов’язуватись з іншими подіями) та невизначені (це строки, які не мають жодних вказівок на певну визначеність, напр., так званий розумний строк (ч.4 ст.9 ЦПК).